А). Теоретичні передумови

ЗМ1СТ

ВСТУП................................................................................................................ 4

1. Ризик, як оцінка небезпек............................................................................... 5

2. Прогнозування умов та наслідків аварії на хімічно небезпечних об'єктах.. 8

3. Електробезпека при виконанні будівельно-монтажних робіт і експлуатації будівель та споруд............................................................................................................ 13

4. Пожежовибухонебезпечність об'єкта та система попередження пожеж.... 23

5. Блискавкозахист споруджуваних та існуючих будівельних об'єктів......... 26

6. Прогнозування умов і наслідків аварії на радіаційно небезпечних об'єктах……..29

7. Роль і завдання керівного складу підприємств в безпечній організації будівельних робіт....................................................................................................................... 34

ДОДАТОК А.................................................................................................... 37

ДОДАТОК Б...................................................................................................... 40

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ............................................................. 47

ВСТУП

Безпека життедіяльності - одна із наймолодших наук, яка спрямована на вирішення основної проблеми сучасного суспільства України - збереження здоров'я населення. Безпека життедіяльності, як нормативна навчальна дисцип-ліна, підвищує гуманітарну складову при підготовці майбутніх спеціалістів ін-женерного напрямку, а також дає студентам необхідний для подалшої діяль-ності мінімум технічних знань. Професійна освіта покликана забезпечити май-бутнього спеціаліста знаннями, уміннями і навичками безпечної професійної діяльності.

Методичні вказівки мають допомогти студентам оволодіти практичними навичками по розпізнаванню небезпек, запобіганню їм, захисту від них людей,

Ліквідовування наслідків їх проявів, сприянню виховання в людині свідомого ставлення до питань особистої безпеки та безпеки в різноманітних сферах жит-тєвих та трудових відносин.

Методичні вказівки відповідають вимогам робочої навчальної програми з дисципліни «Безпека життедіяльності», складеної на основі галузевого стандар­ту вищої освіти України (ГСВОУ - 04), що введений в дію Наказом Міністра освіти і науки України від 05 жовтня 2004 року, та розробленні у відповідності до «Положення про редакційно-видавничу діяльність в ОДАБА» В1Д 23 грудня 2005 року.

Докладно освітлюються на практичних прикладах з графічним матеріалом слідуючі основні теми: ризик, як оцінка небезпек; прогнозування умов та наслідків аварії на хімічно та радіаційно небезпечних об'єктах; пожежовибухо-небезпечність об'єктів та система попередження пожеж; електробезпека при виконанні будівельно-монтажних робіт і експлуатації будівель та споруд; блис-кавкозахист споруджуваних будівельних об'єктів та існуючих.

Основний текст методичних вказівок розроблений у відповідності до на-вчальних посібників: «Безпека життедіяльності» Скобло Ю.С., Соколовська Т.Б., Мазоренко Д.І., Т1щенко Л.М., Троянов М.М. (2003р.); «Безпека життедія-льності» Желібо С.П., Заверуха Н.М., Зацарний В.В. (2001р., 2005р.); «Безпека життедіяльності» Пістун І.П. (2004р.); «Основи охорони праці» Гандзюк М.П., Желібо Є.П., Халімовський М.О. (2004р.); «Основи охорони праці» Гогіташвілі Г.Г., Лапін В.М. (2005р.); «Цивільна оборона» Стеблюк М.І. (2004р.) за що ав­торам виражається велика вдячність.

Ризик, як оцінка небезпек.

А). Теоретичні передумови.

Ризик - це відношення числа тих чи інших фактичних проявів небезпеки до їх можливого теоретичного числа за певний період часу.

На мал. 1 наведено спрощений варіант визначення прийнятного (допус­тимого ризику). При підвищенні витрат на удосконалення обладнання техніч­ний ризик знижується, але зростає соціальний. Сумарний ризик має мінімум, коли створено необхідне співвідношення між інвестиціями в технічну і соціа­льну сферу. Ці обставини треба ураховувати під час вибору прийнятного ризи­ку. Рівень прийнятного ризику за міжнародною домовленістю вирішено раху­вати в межах 10^-7... 10^-6 (смертельних випадків люд^-1-рік^-1), а величина 10^-6 є ма­ксимально прийнятим індивідуальним ризиком.

Мал. 1. Визначення прийнятного ризику.

Витрати, грн

У технічній сфері поняття ризику визначають дещо інакше в порівнянні зі звичайними оцінками. Так, за ризик мають кількісну характеристику дії небез­пек, які формуються за конкретною діяльністю людини, чи інакше - кількість смертельних випадків, випадків захворювання, тимчасової та стійкої непраце­здатності (інвалідності), які спричинені дією на людину конкретної небезпеки і належать до певної кількості жителів (робітників).

Методи визначення ризику:

а). Інженерний - спирається на розрахунки частоти проявлення небезпек та ймовірний аналіз.

б). Модельний - базується на моделювання впливу небезпек на людину і на групи людей.

в). Експертний - ймовірність небезпек визначається спеціалістами - експер­тами.

г). Соціологічний - базується на опитуванні населення.

д). Статистичний - базується на статистичних даних прояву небезпек. За статистичним методом ризик обчислюється за формулою:

R= , (1.1)

де R - ризик за певний період часу;

n - кількість фактичних проявів небезпеки за цей період (травм, аварій, ката­строф, загибелі);

N - теоретична можлива кількість небезпек для даного виду діяльності чи об'єкта.

Досягнути «нульового» ризику не можливо. Якщо витрати на зменшення ризику в одній області збільшувати, то грошей на зменшення ризику в іншій області буде не вистачати і в цієї області ризик буде збільшуватися. Наприклад: розглянемо загальний ризик в технічній області і в соціально-економічній, в умовах обмеженого фінансування. Якщо збільшувати фінансування в технічній сфері, наприклад, для удосконалення автомобіля - змінити шини, удосконалити гальмуючі пристрої, вбудувати подушки безпеки та інше, то в умовах обмеже­ного фінансування, зменшуються витрати в соціально-економічній сфері: погі­ршиться навчання водіїв, контроль за станом їх здоров'я, медичне обслугову­вання, поліпшення умов праці і ризик в цій області зросте.

Визначити мінімальний (шіп), тобто сумарний ризик можна за допомогою математичних методів:

R_Е = R_TEX + R_{СО Ц} = min (1.2)

Міn значення функції можна визначити дорівнюючі першу похідну до «0»,

(1.3)

де x - кількість коштів, які витрачені на технічне удосконалення, тобто

(1.4)

Б). Приклад. 1.1

Дано: На підприємстві загальна кількість коштів, які можуть бути витрачені на зниження ризику Q = 10000 грн.

Визначити: Пропорцію поділу коштів в технічну та соціально-економічну сфе­ри.

Рішення:

Для визначення величини ризику (R) використовуємо наближений табличний метод. Залежність величини ризику в технічній сфері від вкладених коштів х:

(1.5)

Залежність соціально-економічного ризику від коштів (х), вкладених в удоско­налення техніки:

(1.6)

По табличним даним креслимо графік по якому визначаємо, що 40% коштів, тоб­то 4000 грн, по­трібно спрямува­ти на удоскона­лення технічної сфери, а 60% вкласти в соціа­льно економічну сферу.

Поиск по сайту: