|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Ураження електричним струмом і надання першої допомогиЕнергоозброєність сучасних підприємств і недоліки в проведенні організаційних і технічних засобів по електробезпеці створюють умови для поразки людини електричним струмом. У потерпілого може виникнути короткочасна чи тривала втрата свідомості, яка супроводжується зупинкою дихання і розладнанням серцевої діяльності. В деяких випадках ураження струмом викликає миттєву смерть. Для надання першої медичної допомоги насамперед треба зупинити подальшу дію струму, вимкнути рубильник, відкинути сухою палкою від потерпілого в сторону провід чи відтягнути від проводу його самого. Треба пам'ятати, що не можна торкатися ні проводу, ні самого потерпілого голими руками. Якщо нема гумових рукавиць, людина яка надає допомогу повинна обмотати свої руки якою-небудь частиною одягу, сухою ганчіркою, якщо можна - надіти калоші, гумові чоботи чи стати на суху дошку, камінь та інші не струмопровідну підстілку. Відтягуючи потерпілого, треба брати його не за тіло, а за одяг. У всіх випадках поразки електричним струмом виклик лікаря є обов'язковим незалежно від стану потерпілого. На місце, де від зіткнення зі струмом виникли опіки, накладають стерильну пов'язку. Якщо потерпілий не дихає, неодмінно проводять штучне дихання. Частота дихання у здорової людини 16... 18 разів за хвилину. Стан потерпілого можливо виявити по вигляду зіниці (вузькій чи поширений); поширена зіниця вказує на різке погіршення кровообігу мозку. Це дуже небезпечно - може настати біологічна смерть. При відсутності у потерпілого ознак життя неможна вважати його мертвим, смерть іноді тільки здається. Приступаючи до проведення штучного дихання, попередньо необхідно забезпечити приплив до потерпілого свіжого повітря - розстебнути йому комір, пасок та інші здушувальні частини одягу. Вказівним пальцем, обгорнутим шматком марлі чи хусткою, очищають рот потерпілого від слизу, піску, землі. Найбільш простішим і в той самий час самим ефективним є штучне дихання «з роту в рот». Голову потерпілого максимально закидають назад. Щоб удержати її у такому стані під лопатки підкладають що-небудь тверде. Удержуючи однією рукою голову потерпілого у закинутому стані, другою відтаскують йому нижню щелепу донизу так, щоб рот його виявився напіввідкритим. Для цього чотири пальці обох рук ставлять позаду кутів нижньої щелепи і, впираючись великими пальцями в її край, виставляють нижню щелепу уперед. Якщо і так не вдасться розширити рот, то слід у кутку роту між задніми кореневими зубами (але не перед ними) обережно, щоб не зламати зуби, вставити металеву пластинку, ручку ложки, дощечку чи інший подібний предмет та з їх допомогою розжати зуби. Потім, зробив глибокий вдих, людина яка надає допомогу прикладає через хустку чи шматок марлі свій рот до роту потерпілого і видихає в нього повітря із своїх легень. Одночасно пальцями руки, удержуючи голову, він стискає потерпілому ніс. Грудна клітина потерпілого при цьому поширюється - відбувається вдих. Вдування повітря припиняють, грудна клітина спадає - відбува- ється видих. Людина яка надає допомогу знов робить вдих, знов вдуває в легені потерпілого і так далі. Повітря треба вдувати з частотою, відповідною частоті дихання здорової людини. Вдування - повітря в легені потерпілого можна, надавати і через спеціальну трубку - повітровід. Якщо щоки потерпілого щільно стиснути, повітря в його легені треба вдувати через ніс (спосіб «із роту в ніс»). Для цього голову потерпілого також однією рукою утримують у запрокинутому стані, а іншою рукою закривають йому рот. Далі людина яка надає допомогу, робить глибокий вдих, через хустку обхоплює своїми губами ніс потерпілого і вдуває в нього повітря. Як тільки грудна клітина потерпілого розширюється, людина яка надає допомогу віднімає свій рот від носу потерпілого та знімає руху з його роту - відбувається видих. Штучне дихання іншими способами проводять тільки тоді, коли по якій-небудь причині (наприклад, поранення лиця) використовування способів «з роту в рот» та «з роту в ніс» неможливо. Наряду з зупинкою дихання у потерпілого може припинитись діяльність серця. Це визначається по відсутності пульсу, розширених зіницях, а також відсутності серцевого поштовху при слуханні вухом, прикладеним до лівої половини грудної клітини в області соска. В цьому випадку одночасно зі штучним диханням проводять так названий непрямий масаж серця. Якщо в наданні допомозі беруть участь дві людини то одна (менш досвідчена) робить штучне дихання по способу «з роту в рот» чи «з роту в ніс» друга більш досвідчена, ставши з лівого боку потерпілого, прикладає долонь однієї руки на нижню частину його грудної клітки, потім накладає другу долонь на першу і в той самий час, коли у потерпілого відбувається видих, основою долоні ритмічно робить декілька (3....4) енергійних поштовхів натискаючи на грудну клітку, після кожного поштовху швидко приймає руки від грудної клітини. Натискування на грудну клітку слід повторювати приблизно 1 раз в секунду, просовуючи грудну клітку до хребта на 4 см, а у повних людей на 6 см. Якщо допомогу надає одна людина, то після 2...3-х глибоких вдувань у рот чи ніс потерпілого, надаючий допомогу учиняє 15....20 натискувань на грудну клітину, потім знову учиняє 2...З глибоких вдувань і знов 15....20 натискувань і так далі до з'явлення ознак життя.
Б). Приклад. 3.1. Дано: У мережі з заземленою нейтрали) людина доторкнувшись до однієї фази потрапила під фазну напругу їіф=220В. Визначити: Силу струму, який проходить через тіло людини та зробити висновки, якщо: 1. Людина стоїть безпосередньо на землі або на металевій, залізобетонній, цегляній підлозі у вологому, або підбитому цвяхами взутті; 2. Людина застосовує гумовий килим або діелектричні калоші. Рішення: Визначаємо силу струму через тіло людини по формулі (3.2), прийнявши що
R0=4 Ом - опір заземлення нейтралі; Rл=1000 Ом - опір людини; Rвз=0 Ом - oпір взуття; RПІДЛ=0 Ом - якщо людина не застосовує ізолюючих підставок;
1. (219 мА) 2. (0,43 мА)
Висновки: 1. Якщо людина не застосовує ізолюючих підставок і стоїть безпосередньо на землі або на металевій, залізобетонній, цегляній підлозі у вологому, або підбитому цвяхами взутті сила струму через тіло людини буде дорівнювати 219 мА -смертельно небезпечний струм. 2. Якщо людина застосовує підставки в виді гумового килима або діелектричних калош сила струму через тіло людини буде дорівнювати 0,43 мА - безпечний струм. Приклад. 3.2. Дано: У мережі з заземленою нейтралю людина доторкнувшись однією рукою до фазного проводу, а іншою рукою до заземленої нейтралі, Uф=220В. Визначити: Силу струму, який проходить через тіло людини, якщо: - людина не застосовує ізолюючих підставок; - людина застосовує ізолюючи підставки. Зробити висновки. Рішення: Визначаємо силу струму через тіло людини по формулі (3.1): (220мА)
фазний провід нейтраль (нульовий провід)
Мал. 7. Схема до прикладів 3.1 та 3.2
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.) |