Цільового фінансування і цільових надходжень

Нормативні документи:

Положення Національного банку України «Про кредитування», затверджене постановою Правління Національного банку України від 28.09.95р. №246. (з урахуванням змін 29.04.1996р. № 361);

П(С)БО №11 «Зобов’язання», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 2000 №304.

Терміни і визначення

Сума погашення — це дисконтована сума коштів чи еквівалентів, що, як очікується, буде сплачена для погашення зобов’язання у процесі звичайної діяльності підприємства;

теперішня вартість — дисконтована сума майбутніх платежів, що, як очікується, буде необхідна для погашення зобов’язання у процесі звичайної діяльності підприємства;

сума погашення — неіндексована сума грошових коштів або їх еквівалентів, що, як очікується, буде сплачена для погашення зобов’язань у процесі звичайної діяльності підприємства.

Класифікація зобов’язань

Забезпечення — це зобов’язання з невизначеними сумою чи часом погашення на дату балансу.

Непередбачене зобов’язання – це:

1) зобов’язання, що може виникнути в результаті минулих подій і існування якого буде підтверджено тільки тоді, коли відбудеться чи не відбудеться одне або більше невизначених майбутніх подій, над якими підприємство не має повного контролю;

2) теперішнє зобов’язання, що виникає в результаті минулих подій, але не визнане, оскільки малоймовірно, що для регулювання зобов’язання потрібно буде використовувати ресурси, які втілюють у собі економічні вигоди, чи оскільки суму зобов’язань не можна вірогідно визначити.

Визнання й оцінка зобов’язань

Зобов’язання визнається, якщо його оцінка може бути вірогідно визначена й існує імовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов’язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

З метою бухгалтерського обліку зобов’язання розділяються на:

- довгострокові;

- поточні;

- забезпечення;

- непередбачені зобов’язання;

- доходи майбутніх періодів.

До довгострокових зобов’язань відносяться:

- довгострокові кредити банків;

- інші довгострокові фінансові зобов’язання;

- відстрочені податкові зобов’язання;

- інші довгострокові зобов’язання.

Зобов’язання, на яке нараховуються відсотки і яке підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців з дати балансу, слід розглядати як довгострокове зобов’язання, якщо первісний термін погашення був більше дванадцяти місяців і до затвердження фінансової звітності існує угода про переоформлення цього зобов’язання в довгострокове.

Довгострокове зобов’язання за кредитним договором у випадку порушення визначених умов, вважається довгостроковим, якщо позичальник погодився не вимагати погашення зобов’язання внаслідок порушення термінів і не очікується виникнення подальших порушень кредитного договору протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

Поточні зобов’язання включають: короткострокові кредити банків, поточну заборгованість по довгострокових зобов’язаннях, короткострокові векселі видані, кредиторську заборгованість по розрахунках за товари, роботи, послуги, а також поточну заборгованість по отриманих авансах, розрахунках з бюджетом, розрахунках по страхуванню, по оплаті праці, по розрахунках з учасниками і по внутрішніх розрахунках.

Поточні зобов’язання відбиваються в балансі по сумі погашення. Забезпечення можуть створюватися для відшкодування майбутніх витрат на: оплату відпусток працівникам, додаткове пенсійне забезпечення, виконання гарантійних зобов’язань, реструктуризацію, виконання зобов’язань по обтяжливих контрактах.

Забезпечення створюються внаслідок минулих подій, погашення яких приводить до зменшення ресурсів, що втілюють у собі економічні вигоди.

Сума забезпечення визначається за обліковою оцінкою ресурсів, необхідних для погашення зобов’язання на дату балансу. Забезпечення використовуються для погашення тільки тих витрат, для яких воно було створено. Непередбачені зобов’язання відбиваються на забалансових рахунках.

Облік довгострокових позик банку

У зв’язку з нестачею коштів підприємства можуть залучати для своєї діяльності позикові кошти шляхом звертання до банківських установ за довгостроковими судами. Основним документом, що визначає правові основи надання, використання і погашення кредитів, а також регулює взаємини між суб’єктами, які виникають у процесі кредитування, є Положення Національного банку України «Про кредитування», затверджене постановою Правління Національного банку України від 28.09.95р. №246. Відповідно до цього Положення підприємства можуть використовувати наступні форми кредиту: банківський, комерційний, лізинговий, іпотечний, бланковий, консорціумний.

Банківський кредит надається суб’єктам кредитування всіх форм власності на умовах тимчасового користування. Основними умовами надання кредиту є забезпечення повернення, дотримання термінів, цільове використання.

За видами банківські кредити поділяються на такі групи:

а) за забезпеченістю:

— забезпечені заставою (майном, майновими правами, цінними паперами);

— гарантовані (банками, фінансами або майном третьої особи);

— з іншим забезпеченням (поручительство, свідчення страхової компанії);

— незабезпечені (бланкові);

б) за методами надання:

– у разовому порядку;

— відповідно до відкритої кредитної лінії.

Кредитна лінія — це згода банку-кредитора дати кредит у майбутньому в розмірах, що не перевищують заздалегідь обумовлені розміри, на визначений термін без додаткових спеціальних переговорів;

— гарантовані (із заздалегідь оговореною датою надання, через необхідність, зі стягуванням комісійних за зобов’язання);

в) за термінами погашення:

— одночасні;

— на виплати;

— дострокові;

— з регресією платежів;

— по закінченні оговореного періоду;

г) за термінами використання:

— короткострокові — до одного року;

— середньострокові — до трьох років;

— довгострокові — понад три років.

Термін, на який надається кредит, і відсотки за його використання розраховуються з моменту одержання (зарахування на рахунок позичальника або оплати платіжних документів з позичкового рахунка позичальника) до повного погашення кредиту і відсотків за його користування (якщо інше не передбачене кредитним договором).

Довгострокові кредити можуть надаватися з метою використання для формування основних фондів, на капітальні витрати на реконструкцію, модернізацію, розширення вже діючих основних фондів, на нове будівництво, приватизацію та ін.

Одержання кредитів

Кредитні взаємини регламентуються договорами зобов’язання в письмовій формі, що визначають взаємні зобов’язання та обов’язки сторін і не можуть змінюватися в однобічному порядку без згоди іншої сторони.

Перелік документів, необхідних для оформлення кредиту, такий:

1. Клопотання про надання кредиту (лист, заявка), в якому вказується необхідна сума кредиту, його мета, термін погашення і форми забезпечення.

2. Установчі документи з вказівкою юридичної адреси, картка зі зразками підписів, завірена банком, довідка банку про залишки на рахунках і наявність заборгованості за позикою. Ці документи представляють, якщо поточний рахунок позичальника відкритий в іншому банку.

3. Копії документів, що обґрунтовують необхідність одержання кредиту (договір, контракт, рахунки-фактури, бізнес-план). Ксерокопії даних документів мають бути засвідчені відповідальним працівником банку (начальником кредитного відділу) або нотаріально.

4. Бізнес-план, техніко-економічне обґрунтування, довідка-розрахунок повернення кредиту і нарахованих відсотків.

5. Фінансова звітність (баланс і звіт по фінансових результатах) за останні два - три квартали.

6. Документи, що гарантують повернення кредиту у разі нерентабельності кредитованого проекту.

Кредитний договір

Існування кредитного ризику (імовірності несплати позичальником основного боргу і відсотків, що приєднуються до сплати за користування кредитом у терміни, визначені в кредитному договорі) є причиною надання забезпечення при кредитуванні.

Забезпеченням кредиту можуть виступати:

— застава, що є одним із способів забезпечення виконання зобов’язань, яка представляє собою комплекс повноважень кредитора щодо майна, виділеного боржником або наданого для цієї мети іншою особою як забезпечення виконання боржником прийнятих на себе зобов’язань;

— поручительство суб’єкта господарської діяльності або фізичної особи. Поручительство також оформляється договором і найчастіше застосовується при кредитуванні фізичних осіб;

— гарантія погашення заборгованості за кредитом іншого банку або іншої фінансової установи (страхової фірми). Гарантія оформляється нотаріально завіреним договором;

— страхування кредитів — вид страхування, сутність якого полягає в зменшенні або усуненні кредитного ризику. Об’єктами страхування кредитів є: комерційні кредити, зобов’язання, поручительства по кредиту та ін. Договір укладає сам позичальник або за домовленістю це робить банк;

— забезпечення полісами страхування життя. Такий вид забезпечення, як правило, застосовується при кредитуванні фізичних осіб, природно, за письмовою згодою всіх дієздатних членів родини;

переуступка (тимчасово на термін кредитування або назавжди) на користь банку вимог, рахунків-фактур за відвантажену продукцію, зобов’язань по виконаних контрактах, виставлених третій особі;

— забезпечення оплаченими шляховими і товарними документами (тобто заставою виступає вже оплачений позичальником, але ще не отриманий товар).

Після того як всі необхідні документи зібрані й оформлені як кредитна справа, кредитна заявка розглядається на засіданні кредитної ради банку. Якщо рішення кредитної ради буде позитивним, кредитні відносини набирають сили.

Погашення кредиту

Погашення кредиту і нарахованих по ньому відсотків здійснюється позичальником з поточного рахунка. Якщо поточний рахунок позичальника відкритий в іншому банку, погашення боргу по кредиту і сплаті відсотків здійснюється за платіжним дорученням позичальника. У разі неможливості сплати боргу позичальником борг стягується з гаранта (поручителя) у встановленому законодавством порядку.

Відстрочка погашення кредиту з підвищенням процентної ставки здійснюється банком у випадку виникнення в позичальника тимчасових фінансових ускладнень через непередбачені обставини за умови вжиття таким позичальником відповідних заходів по їх усуненню. Ця відстрочка має бути оформлена додатковим договором між позичальником і банком.

Облік довгострокових позик банку

На рахунку 50 «Довгострокові позички» ведеться облік розрахунків по довгострокових позичках банків та інших притягнутих позикових засобів у інших осіб.

За дебетом рахунку відбивається погашення заборгованості по довгострокових позиках. За кредитом відображають отримані довгострокові кредити банку.

Відображення довгострокової заборгованості в поточних зобов’язаннях підприємства свідчить про те, що підприємство готове протягом 12 місяців з дати балансу погасити зазначену суму заборгованості. При цьому поточна заборгованість, відбита у фінансовій звітності, дозволяє судити про структуру джерел засобів підприємства.

Відображення операцій, пов’язаних з довгостроковими позиками в бухгалтерському обліку полягає у віднесенні сум відсотків на витрати фінансової діяльності підприємства.

Для відображення розрахунків по нарахованих відсотках у Плані рахунків виділений також субрахунок 684 «Розрахунки по нарахованих відсотках».

Таблиця 2.9 — Відображення в бухгалтерському обліку
операцій з довгостроковими позиками

Облік довгострокових векселів, виданих постачальникам,
підрядчикам та іншим кредиторам

Операції з довгостроковими векселями обліковуються на рахунку 51 «Довгострокові векселя видані». На цьому рахунку ведуть облік розрахунків з постачальниками, підрядчиками та іншими кредиторами за матеріальні цінності, виконані роботи, одержані послуги та за інші операції, заборгованість за якими забезпечено виданими довгостроковими векселями і не є поточними зобов’язаннями. На кредиті рахунку 51 «Довгострокові векселі видані» відображають видачу векселя на забезпечення заборгованості, на дебеті — погашення заборгованості, забезпеченої виданим векселем (табл. 2.10).

Таблиця 2.10 — Відображення в обліку операцій
з довгостроковими векселями виданими

Облік інших довгострокових зобов’язань

Для узагальнення інформації про розрахунки з іншими кредиторами і за іншими операціями, заборгованість за якими не є поточними зобов’язаннями, призначений рахунок 55 «Інші довгострокові зобов’язання» На цьому рахунку відображається відстрочена згідно з законодавством заборгованість за податками, зборами, фінансова допомога на поворотній основі. На дебеті рахунку відображається погашення довгострокового зобов’язання, а на кредиті збільшення довгострокового зобов’язання (табл. 2.11).

Таблиця 2.11 — Кореспонденція рахунків
з обліку інших довгострокових зобов’язань

Запитання для контролю засвоєння знань

1. Які позики є довгостроковими, як вони обліковуються?

2. Які позики є короткостроковими, як вони обліковуються?

3. Як обліковуються довгострокові векселі, видані постачальникам, підрядчикам та іншим кредиторам?

4. Як проводиться облік інших довгострокових зобов’язань?

5. Що може служити забезпеченням по договорах довгострокової позики?

6. Які документи потрібно оформляти для одержання довгострокової позики?

7. Що таке кредитна лінія?

Поиск по сайту: