Методичні вказівки для аналізу художнього тексту

Говорячи про лінгво-стилістичний аналіз художнього тексту,необхідно визначити художній текст як такий. Текст розглядається як закрита система складної внутрішньої організації, всі елементи та рівні якої знаходяться в тісній взаємодії і орієнтовані авторської точкою зору на передачу певної естетико-пізнавальної інформації. Художній текст відповідає всім загальнотекстокстовим дефініціям: він має структурно-смислову єдність, впорядковану послідовність одиниць, його складових, закінченість комунікативної цілеспрямованості. Відмінність художнього тексту від нехудожнього (наукового та офіційно-ділового) полягає в специфіці його функції --естетичному впливі: «Поетична функція мови спирається на комунікативну, виходить з неї, але споруджує над нею підлеглий закономірностям мистецтва новий світ мовних смислів і співвідношень». Художній текст може бути принципово неоднозначним, авторське ставлення до описуваних подій може бути глибоко прихованим, явища підтексту часто виявляються більш значущими, ніж експліцитно виражені.

Основне завдання лінгво - стилістичного аналізу - виявлення загальної художньої ідеї тексту, тобто того узагальнюючого емоційного сенсу,який лежить в основі твору і домінантою якого є авторська точка зору щодо описуваної дійсності. Упроцесі аналізу розглядаються різні рівні тексту: фонетичний (визначення повних та скорочених форм слів,абревіацій), морфологічний( визначення граматичних особливостей тексту) лексичний (вивчення тематичних полів слів і особливостей окремого слова), синтаксичний (принцип поєднання слів, пропозицій, особливості структури складного синтаксичного цілого), композиційно-синтаксичний (визначення типу розповіді, взаємодії мовних структур, просторово -тимчасова і суб'єктивна організація тексту абзацу), стилістичний( визначення та характеристика стилістичних засобів,обґрунтування мети застосування їх автором). Крім того, особлива увага приділяється виявленню імпліцитних «елементів» тексту. Порядок розгляду названих рівнів систематичний, а не довільний. Важливо мати на увазі, що об'єктом аналізу є художній текст, а не художній твір «Текст - один зкомпонентів художнього твору, звичайно, дуже істотний компонент, без якого існування художнього твору неможливо»

Лінгво-стилістичний аналіз художнього тексту дуже важливий, перед читачем ставиться вузьке завдання уважного прочитання, витягу максимальної художньої інформації з самого тексту. Характеристика літературної, громадського життя епохи, вивчення біографії автора ідокладність створення даного твору, безумовно, розширює уявлення читача про конкретний текст, однак, це завдання літературознавчого аналізу.

Існує таке поняття як інтерпретація тексту. Більшою чи меншою мірою, інтерпретування тексту обов'язково має місце і при літературознавчому, і при мовностилістичному аналізі творів, бо художня творчість не є просто ще один спосіб самовираження, воно становить важливу, природну і необхідну сторону комунікативної діяльності людини.

Художній текст складний і багатошаровий. Завдання його інтерпретації - отримати максимум закладених у нього думок і почуттів художника. Задум художника втілений у творі і тільки з нього може бути реконструйований.

Інтерпретація тексту, таким чином, - це освоєння ідейно -естетичної, смислової й емоційної інформації художнього твору, що здійснюється шляхом відтворення авторського бачення і пізнання дійсності.

Аналіз (інтерпретація) тексту передбачає вміння студента визначати і коментувати:

1) внесок письменника у світову літературу;

2) історичне і соціальне тло, на якому розвиваються події;

3) тему уривка;

4) його ідею;

5) конотацію заголовка твору;

6) структуру уривка;

7) градацію і кульмінацію уривка;

8) тональність оповіді;

9) характеристику персонажів;

10) охарактеризувати мовні рівні тексту;

10) семантичні поля;

11) експресивні засоби і стилістичні прийоми.

Поиск по сайту: