Поняття про особистість у психології

Література

1. Аникеева Н.П. Психологический климат в коллективе. – М., Просвещение, 1989 г.

2. Вітенко І.С. та ін. Основи загальної та медичної психології: Навчальний посібник / І.С. Вітенко, Л.М. Дутка, Л.Я. Зименковська. – К.: Вища шк., 1991. – 271 с.

3. Гільбух Ю.З., Киричук О.В. Шкільний клас: як пізнавати й виховувати його душу. – Київ: НПЦ Перспектива, 1996. – 208 с.

4. Джинни Грехем Скотт Конфликты, пути их преодоления. – Внешторгиздат, Киев, 1991. – 191 с.

5. Загальна психологія: Підруч. для студентів вищ. навч. закладів. / С.Д. Максименко, В.О. Зайчук, В.В. Клименко, В.О. Соловієнко. За загальною редакцією акад. С.Д. Максименка – К.: Форум, 2000. – 543 с.

6. Козырев Г.И. Введение в конфликтологию: Учеб. пособие. – М.: Гуманит. изд. Центр ВЛАДОС, 1999. – 176 с. (с. 51 – 70)

7. Колесніченко Л.А., Борисенко Л.Л. Основи психології та педагогіки: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. – К.: КНЕУ, 2002. – 157 с.

8. Коломинский Я.Л. Психология детского коллектива. – Минск., 1984. –

9. Кривцова С.В. Тренинг: учитель и проблемы дисциплины / 3–е изд., стер.–М.: Генезис, 2000.–288с.

10. Кривцова С.В., Мухаматулина Е.А. Тренинг: навыки конструктивного взаимодействия с подростками. – М.: Генезис, 1997 г. – 191 с.

11. Лозниця В.С. Основи психології та педагогіки: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2001. – 288 с.

12. Лутошкин А.Н. Эмоциональные потенциалы коллектива. – Педагогика, 1988.

13. Максименко С.Д. Загальна психологія. Видання 3-є, перероблене та доповнене. Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 272 с.

14. Немов Р.С. Психология: Учеб. для студ. высш. пед. учеб. заведений: В 3 кн. – 4-е изд. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2000. – Кн. 1: Общие основы психологии. – 688 с.

15. Основи психології: Підручник / За заг. ред. О.В. Киричука, В.А. Роменця. – К.: Либідь, 1995. – 632 с.

16. Павелків Р.В. Загальна психологія. Підручник. – К.: Кондор, 2009. – 576 с.

17. Пірне М.І. Основи конфліктології: Навчальний посібник. – 2–е вид. – К., 1997. – 212 с.

18. Психологічний словник / За ред. В.І. Войтка. – К.: Вища шк., 1982. – 215 с.

19. Русинка І.І. Психологія: Навч. посіб. ­– К.: Знання. 2007. – 367 с.

20. Рыбакова М.М. Конфликт и взаимодействие в педагогическом процессе: Кн. для учителя. – М.: Просвещение, 1991. – 128 с. – (Психол. наука – школе).

21. Степанов О.М., Фіцула М.М. Основи психології і педагогіки: Навчальний посібник. – К.: Академвидав, 2006. – 520 с.

22. Цимбалюк І.М. Психологія спілкування: Навчальний посібник. – К.: ВД «Професіонал», 2004. – 304 с.

23. Цимбалюк І.М. Психологія.: Навч. посібник. – Київ: ВД «Професіонал», 2004. – 216 с.

Ключові поняття теми: людина, особистість, індивід, індивідуальність, біологічна підструктура, особливості соціального досвіду, спрямованість, активність, мотив, інтерес, переконання, ідеал, звичка, установка, мета, рівень домагань, самооцінка, фрустрація, рушійні сили розвитку особистості, біогенетичний закон розвитку, соціогенний закон розвитку;

Спілкування, комунікація, інформація, вербальне спілкування, невербальне спілкування, комунікативна функція спілкування, інтерактивна функція спілкування, рефлексія, перцептивна функція спілкування, інтерпретація, стереотипізація, міжособистісне спілкування, особистісно-групове спілкування, міжгрупове спілкування, опосередковане спілкування, безпосереднє спілкування, довготривале спілкування, короткочасне спілкування, за­вершене спілкування, незавершене спілкування.

Завдання для самостійної роботи

1. Схема вивчення особистості учня.

2. Схема вивчення рівня розвитку класного колективу.

3. Методики вивчення особистості учня.

4. Методики вивчення рівня розвитку колективу.

5. Підготувати повідомлення про механізми спілкування (зараження, навіювання, переконання, наслідування)

6. Підготувати схему типів комунікативної поведінки вчителя за різними авторами (В.Кан-Калик, І.Юсупов; М.Тален; В. Сатира)

7. Підготувати повідомлення про вибір тактики поведінки згідно позицій Еріка Бернса (Батька, Дорослого, Дитини).

Поняття про особистість у психології.

Людина взаємодіє з навколишнім середовищем на різних рівнях. Особливості цієї взаємодії зафіксовані в поняттях «людина», «індивід», «особистість», «індивідуальність».

Людина Ното Sapiens (від лат. — людина розумна) – істота природна, але біологічне в процесі історичного розвитку під впливом соціальних умов змінилося, набуло своєрідних специфічно людських особливостей.

Індивід (від лат. individuum — неподільне) — це окрема жива істота, представник біологічного роду, носій індивідуально своєрідних психофізичних рис (задатків, типу ВНД та ін.).

Будь-яка людина є індивідом незалежно від рівня її фізично­го і психічного здоров'я.

Поняття «особистість» визначає людину як суспільну істоту, яка характеризується через стійку систему соціально значущих якостей індивіда, сформованих у спільній діяльності і спілкуванні з іншими людьми.

Таким чином, особистість — соціальна якість індивіда, що не може виникнути поза суспільством. При цьому процес становлен­ня людини як особистості в результаті включення її в різні спільноти (родину, школу, трудовий колектив тощо) називають соціалізацією особистості.

Поняттям «індивідуальність» визначається своєрідність при­родного і соціального, психіки й особистості людини, що вияв­ляється в особливостях темпераменту, характеру, здібностей, спе­цифіці потреб та інтересів, якостей, пізнавальних та емоційно-вольових процесів тощо.

Отже, поняття «особистість» тісно пов'язане з поняттями «індивід» і «індивідуальність», але не тотожне їм.

Істотними характеристиками особистості є:

• усталеність, яка полягає в послідовності і передбачуваності поведінки особистості, закономірності її вчинків;

• цілісність, що обумовлена існуванням стійкого зв'язку і тісною взаємодією всіх сторін особистості;

• активність, що виявляється в прагненні особистості постійно розширювати сферу своєї діяльності, не тільки пристосовуючись до ситуації, а й перетворюючи її.

Поиск по сайту: