 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Внутрішнє (ентеральне) застосування медикаментозних засобів
Цей метод базується на прийманні лікарських засобів через рот (перорально) шляхом їх проковтування з водою або їжею, або через пряму кишку (ректальне), під язик (сублінгвально), через фістулу. Дія при цьому в основному резорбтивна, рідше – місцева.
| Переваги | Недоліки |
| а) простота і можливість вводити ліки в різних формах і в нестерильному стані; б) дозволяє уникати ушкодження тканин, неприємних відчуттів, ризику інфекції; в) не потребує спеціальних навиків при виконанні, складних апаратів і пристроїв, створення додаткових умов; г) засвоєння організмом лікарських засобів, прийнятих ентерально (перорально або ректальне), найбільш фізіологічне, оскільки має чимало спільного із засвоєнням харчових продуктів. | а) тривалий період від моменту приймання препарату до його надходження у кров і безпосередньо до патологічного вогнища внаслідок повільного всмоктування медикаментозного засобу із травного каналу; б) значна ймовірність руйнування медикаментозних засобів ферментами травних залоз; в) складності у забезпеченні необхідної концентрації медикаментозного засобу в крові; г) вірогідність подразнення окремими препаратами травного каналу; д) труднощі або неможливість введення цим методом ліків пацієнтам з порушеним актом ковтання, після операцій у ротовій порожнині, стравоході, шлунку, або на прямій кишці; е) ускладнення при введенні ліків психічно-хворим, або пацієнтам у стані збудження; є) обмежена кількість медикаментозних засобів, які можуть бути введені в організм ентеральним шляхом; ж) залежність дії від віку, стану організму, індивідуальної чутливості. |
Введення лікарських препаратів через рот — перорально (реr os).
Цей спосіб є найпоширенішим, бо має значні переваги, а саме: є найбільш фізіологічним; зручним у користуванні; дає змогу застосовувати різні лікарські форми; в деяких випадках, коли треба безпосередньо впливати на травним шлях, він стає незамінним. Прикладом цьому можуть бути введення антацидних (протикислотних) препаратів, які гальмують підвищене вироблення хлористоводневої кислоти клітинами слизових залоз шлунка при виразковій хворобі шлунка або дванадцятипалої кишки, або введення травних ферментів при порушенні секреції травних залоз.
Метод уведення лікарських препаратів через рот має певні недоліки:
- введений препарат протягом тривалого часу не всмоктується;
- виникають труднощі у створенні та підтримці певної концентрації лікарського препарату в крові;
- деякі лікарські препарати руйнуються в травному каналі або печінці;
- певні групи препаратів (наприклад, саліцилати) викликають подразнення травного каналу;
- введення лікарського препарату таким шляхом неможливе, якщо у хворого порушений акт ковтання. Треба пам'ятати, що в такому разі необхідні лікарські препарати, які вводять через тонкий зонд розчиненими;
- пероральним шляхом важко вводити лікарські препарати дітям, психічно хворим, збудженим хворим.
Пероральним шляхом вводять тверді (таблетки, порошки, капсули, драже) та рідкі (мікстури, відвари, настоянки, настої, емульсії) лікарські форми.
При пероральному введенні в організм медикаментозних засобів слід враховувати такі особливості:
1) при порушенні акту ковтання медикаментозні препарати необхідно вводити в шлунок у рідкій формі через зонд;
2) при запальних захворюваннях, шлунку (гастритах) або виразковій хворобі, насамперед, з підвищеною кислотністю шлункового вмісту, медикаментозні препарати слід вживати після приймання їжі;
3) препарати із стимулюючою дією на секрецію травних залоз (ферментні, жовчогінні, соляна кислота, шлунковий сік) приймати під час їди;
4) препарати, які пригнічують активність секреції травних соків, доцільно вживати безпосередньо перед прийманням їжі.
Введення ліків через пряму кишку - ректально (рег гесtum).
Вводити лікарські препарати можна через пряму кишку — ректально (рег гесtum).
Показання. Захворювання прямої кишки (геморой, запалення слизової оболонки), нестримне блювання, непрохідність стравоходу, порушений акт ковтання, а також збудженим психічнохворим.
Переваги методу. Дає можливість безпосередньо впливати на уражену слизову оболонку прямої кишки; через наявність анастомозів між гемороїдальними та клубовими венами ліки, що всмоктуються в прямій кишці, обминають ворітну вену та печінку, а тому не руйнуються в останній. Через відсутність ферментів у прямій кишці ліки не розщеплюються. Тож лікарські препарати, котрі мають білкову, олійну та полісахаридну основи, не проходять крізь її стінку. Тому ректальне введення ліків в основному призначають для місцевої дії.
Недоліки методу полягають у тому, що більшість лікарських препаратів не всмоктується у прямій кишці і це обмежує кількість препаратів, які можна вводити цим шляхом (наприклад, глюкоза, хлоралгідрат, серцеві глікозиди в ізотонічному розчині натрію хлориду). Треба пам'ятати, що всмоктувальна здатність слизової оболонки товстої кишки на 25% нижча, ніж тонкої.
Ректальне введення лікарських препаратів можна виконувати двома методами: 1-й — застосування лікарського препарату резорбтивної, тобто загальної, дії, який вводять з метою впливу на організм у цілому. При цьому застосовують лікувальні мікроклізми крапельні клізми лікувальні свічки (наприклад, свічка з антипірином набули широкого застосування для зниження високої температури тіла, особливо у дітей; 2-й — застосування лікарського препарату місцевої дії, наприклад, при геморої, запаленні слизової оболонки прямої кишки. При цьому застосовують ті самі лікарські форми, але до їх складу входять інші препарати.
З метою ректального введення медикаментозних препаратів застосовують мікроклізми, крапельні клізми і лікувальні свічки.
Більшість ліків, які вводять у пряму кишку, виготовлені у вигляді свічок на жировій основі (найчастіше на олії какао) і відпускаються загорнутими у вощаний папір.
Зберігати свічки слід у холодному місці, інакше вони розтануть, втратять свою форму і стануть непридатними для введення.
Поиск по сайту: