Дія медичних препаратів. Дози введення

Один із найважливіших методів лікування захворювань людини – застосування з цією метою медикаментів. Вони можуть бути різного походження – рослинного, мінерального, тваринного, а також створені штучно шляхом хімічного синтезу. Медикаментозні засоби, створені на основі рослинної сировини, дістали назву фітопрепаратів. Органопрепаратами вважаються медикаментозні засоби тваринного походження. Засоби, синтезовані хімічним шляхом, називаються медикаментами.

Метод застосування медикаментозних засобів з метою лікування захворювань людини називається фармакотерапією. Вона має бути спрямована на боротьбу з хворобою шляхом активізації захисних сил організму у протиборстві з хвороботворними чинниками, послабленні або знешкодженні їх патогенної дії на організм, зменшенні клінічних проявів (симптомів) хвороби.

Лікувальна дія хімікофармацевтичних засобів здійснюється за рахунок впливу їх на причини виникнення захворювань, механізми розвитку патогенного процесу, а також на клінічні прояви недуги.

Лікувальний вплив фармакотерапевтичних препаратів відбувається таким чином.

За механізмом терапевтичної дії:

1. Етіотропна — лікарський препарат безпосередньо впливає на причину, що викликала захворювання (наприклад, антибіотики, сульфаніламідні препарати знищують збудників запальних або інфекційних захворювань).

2. Патогенетична —лікарський препарат впливає на певні ланки патологічного процесу (застосування гіпотензивних препаратів у хворих на гіпертонічну хворобу).

3. Симптоматична — лікарський препарат призначають з метою усунення певного симптому (застосування препаратів від головного болю у хворого з гіпертонічним кризом).

4. Замісна — лікарський препарат заповнює нестачу якоїсь речовини в організмі (вітаміни, гормони, ферменти).

За місцем дії:

1. Місцева — препарат діє на тканину, що безпосередньо стикається з ним (мазі, пасти, присипки тощо).

2. Загальна — препарат впливає на організм в цілому після потрапляння його у кров.

Також розрізняють головну дію лікарського препарату, коли він діє відповідно до мети свого призначення, та побічну, коли препарат негативно впливає на організм, що проявляється: а) непереносністю препарату (так звана ідіосинкразія) з наступними алергічними реакціями, проявами тієї чи іншої хвороби (наприклад, виникнення кандидамікозу при вживанні антибіотиків); б) виникненням толерантності (звикання) до лікарського препарату, що вживаються протягом тривалого часу. Наприклад, при тривалому вживанні нітрогліцерину його ефективність значно падає і, щоб досягти лікувального ефекту, треба давати хворому більшу дозу цього препарату. Це стосується і снотворних, проносних засобів. При тривалому та неправильному призначенні наркотичних препаратів виникають наркоманії або токсикоманії.

Терапевтична дія будь-якої лікарської речовини виявляється тільки при введенні певної її кількості.

Існують такі дози введення:

1. Терапевтична доза – доза медикаментозного препарату, за якою він проявляє лікувальну дію без помітних проявів токсичного впливу на організм. При цьому розрізняють разову і добову дози. Вона коливається залежно від віку, статі хворого, фізіологічного стану організму, наявності інших хвороб.

2. Токсична доза спроможна викликати отруєння організму або спричинити токсичне ураження його окремих органів чи систем.

3. Смертельна доза здатна викликати смерть хворого.

Середньотерапевтичні дози кожного медикаментозного засобу наведені у відповідних анотаціях і інформаційних листках, а також у довідниках з медикаментозних засобів, які повинні знаходитись в арсеналі методичної літератури не лише лікаря, але й кожного середнього медичного працівника.

Слід знати, що у випадку призначення декількох препаратів можуть виникати:

- потенціювання, тобто підсилення дій лікарських препаратів;

- несумісність лікарських препаратів, яка буває хімічною (одночасне призначення препаратів, що мають кислу та лужну реакції), фармакологічною, коли одночасно вживаються препарати, що мають протилежний вплив на одні і ті самі органи або їх функції.

Середній медичний персонал стаціонарних відділень, зокрема, терапевтичного профілю, повинен знати методичні основи і принципи застосування ліків, а також володіти навичками їх використання у лікувальній практиці.

Поиск по сайту: