Бібліографічний список. Змістовий модуль 3. Валютні операції банку

[2, 4, 5, 10, 13, 23, 25, 30, 33, 56, 67, 70, 75]

Змістовий модуль 3. Валютні операції банку

Тема 8. Операції банків з іноземною валютою

План вивчення теми

1. Відкриття рахунків в іноземній валюті.

2. Форми міжнародних розрахунків.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

Порядок відкриття та режим роботи рахунків у іноземній валюті регламентується інструкцією про порядок відкриття банками рахунків у національній та іноземній валютах”, затвердженою Постановою Правлення НБУ № 500 від 05.12.01р.

У сучасних умовах українські банки, що мають ліцензію на здійснення валютних операцій (уповноважені банки), можуть відкривати своїм клієнтам рахунки в іноземній валюті:

— поточні;

— депозитні (вкладні).

Поточний валютний рахунок відкривається суб'єкту господарювання (юридичній або фізичній особі-підприємцю) для проведення розрахунків у безготівковій та готівковій формах при здійсненні поточних валютних операцій і для погашення заборгованості за кредитами в іноземній валюті.

Поточними торговельними операціями в іноземній валюті є розрахунки:

o між юридичними особами-резидентами та юридичними особами-нерезидентами при здійсненні зовнішньоекономічної діяль­ності за торговельними операціями;

– між юридичними особами-резидентами на території України за умови наявності індивідуальної ліцензії НБУ;

– між юридичними особами-нерезидентами та юридичними особами-резидентами через юридичних осіб - резидентів-посередників відповідно до договорів, укладених згідно з чинним законодавством України;

– операції на міжбанківському валютному ринку;

– оплата товарів, робіт, послуг з використанням чеків та пластикових карток.

Поточними неторговельними операціями є такі розрахунки:

– виплата готівкової іноземної валюти на витрати, пов'язані з відрядженнями;

– виплата готівкової іноземної валюти за чеками та пластиковими картками фізичним особам;

– купівля платіжних документів в іноземній валюті фізичними особами;

– виплата авторських гонорарів і платежів за користування авторськими правами;

– перерахування коштів на проведення міжнародних виставок, симпозіумів, конференцій та інших міжнародних зустрічей;

– оплата праці нерезидентів, які працюють в Україні;

– перерахування коштів в іноземній валюті за навчання, лікування, патентування, сплату митних платежів, членських внесків;

– платежі з відшкодування витрат судових, нотаріальних, арбітражних, правоохоронних органів;

– виплата готівкової іноземної валюти за переказами з-за кордону (пенсії, аліменти, оплата праці, спадщина, допомога родичів тощо);

– переказ за межі України коштів в іноземній валюті (пенсії, аліменти, оплата праці, спадщина, допомога родичам тощо).

Якщо поточний рахунок в іноземній валюті відкривається в тому самому банку, де відкрито поточний рахунок в національній валюті, то надання пакета документів не обов'язкове (крім заяви про відкриття рахунка та картки зі зразками підписів та відбитком печатки).

Необхідно пам’ятати, що у сучасній системі світогосподарських зв'язків розрахунки за торговельними та неторговельними операціями регулюються основними принципами, закріпленими в Женевській конвенції про чеки та векселі, а також постановами Міжнародної торгової палати (Париж).

Основні форми міжнародних розрахунків – банківський переказ, інкасо, акредитив.

Інкасо - це доручення експортера (кредитора) до свого банку одержати від імпортера (платника, боржника) безпосередньо або через іноземний банк певну суму або підтвердження (акцепт) того, що ця сума буде виплачена у встановлений термін.

Залежно від видів документів, за якими здійснюється інкасова угода, визначають два види інкасо - чисте інкасо, документарне інкасо.

Процес інкасо можна узагальнити у вигляді схеми –рис.2.15:

		Документи та інкасове доручення

Рис. 2.15. Процес інкасо

Акредитив - це умовне зобов'язання банку здійснити за дорученням і відповідно до вказівок імпортера оплату визначеної грошової суми продавцеві товарів або послуг при своєчасному наданні експортером «чистих» (відповідних до умов акредитива документів), що підтверджують відправлення товарів або виконання договірної послуги-рис.2.16.

Рис. 2.16. Схема розрахунків за акредитивом

1. Експортер та імпортер укладають між собою контракт.

2. Покупець надає інструкції банку-емітенту про відкриття акредитива.

3. Банк-емітент відкриває акредитив

4. Авізуючий банк сповіщає експортера про відкриття та умови акредитива.

5. Якщо експортер приймає умови відкритого на його користь акредитива, він відвантажує товар в указані в контракті строки та одержує транспортні документи.

6. Експортер надає документи за акредитивом до банку-виконавця.

7. Банк - виконавець перевіряє документи та сплачує суму акредитива.

8.Банк - виконавець відправляє документ банку-емітенту.

9. Банк-емітент перевіряє документи та відшкодовує витрати банка –виконавця.

10. Імпортер повертає необхідну суму банку-емітенту.

11. Банк-емітент надає документи покупцю.

12. Імпортер, отримавши від банку-емітента комерційні документи, вступає у володіння товаром.

Питання для самоконтролю

1. Які види банківських рахунків в іноземній валюті існують?

2..Які операції є поточними торговельними операціями в іноземній валюті?

3. Які розрахунки відносяться до неторгівельних операцій банку?

4. Який порядок відкриття та функціонування рахунків юридичних осіб в іноземній валюті?

5. Який режим відкриття та функціонування поточних валютних рахунків фізичних осіб?

6. Який режим відкриття та функціонування вкладних (депозитних) валютних рахунків фізичних осіб?

7. 3.З'ясуйте правила зарахування та здійснення видатків з рахунків в іноземній валюті юридичних та фізичних осіб.

8. Що таке документарні та недокументарні міжнародні розрахунки.

9. Які ви знаєте форми та види акредитива?

10. Що являє собою акредитив з негоціацією тратт?

11. За яких форм постачання продукції застосовується трансферабельний акредитив?

12. Чим відрізняється акредитив з розстрочкою платежу від револьверного акредитива?

13. Скільки фаз має акредитив?

14. Що необхідно для відкриття акредитива?

15. З якою метою розроблені Уніфіковані правила для документарних, акредитивів?

16. З якою метою в міжнародних розрахунках використовують документарне інкасо?

17. Скільки фаз інкасо ви знаєте?

18. Чим відрізняється документарне інкасо від чистого інкасо?

19. Якими нормативними документами в міжнародній практиці регулюється документарне інкасо?

Поиск по сайту: