АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Короткі теоретичні відомості. Клітина (лат. cellula) – основна структурно-функціональна одиниця всіх живих організмів, елементарна жива система

Читайте также:
  1. А). Теоретичні передумови.
  2. А). Теоретичні передумови.
  3. А). Теоретичні передумови.
  4. А). Теоретичні передумови.
  5. Арбітражному керуючому забороняється розголошувати відомості, що стали йому відомі у зв’язку з його діяльністю, і використовувати їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб.
  6. Базові відомості
  7. ВИХОВАННЯ У ДІТЕЙ СТАТЕВОЇ САМОСВІДОМОСТІ
  8. Відомості про складову частину документа // Відомості про ідентифікуючий документ. – Відомості про місцезнаходження складової частини в документі. – Примітки.
  9. Відомості, що становлять державну таємницю
  10. Властивості свідомості та її структура.
  11. Втрата свідомості, травми
  12. Г) теоретичні знання та практичні навички певної роботи.

Клітина (лат. cellula) – основна структурно-функціональна одиниця всіх живих організмів, елементарна жива система. Розміри клітини варіюють від 0,1 мкм (бактерії) до 155 мм (яйце страуса); діаметр більшості еукаріотичних клітин знаходиться у межах 10–100 мкм (1 мкм = 0,000001 м).

Тваринна клітина (рис. 3.1).Клітини організму людини і тварин різноманітні за розмірами (розміри соматичних клітин варіюють від декількох до 150 мкм). Вони вирізняються внутрішньою будовою, хімічним складом, характером обміну речовин, функціональним значенням і формою. Крім клітин із постійною формою, є група рухомих клітин, що безупинно змінюють форму. Загальне число клітин в організмі вищих тварин настільки велике, що неможливо зробити хоча б приблизний їх підрахунок.

Рисунок 3.1 – Органоїди тваринної клітини

1. Оболонка тваринної клітини, на відміну від рослинної, дуже тонка. Механічна тривкість тваринної тканини досягається наявністю нитчастих (фібрилярних) структур усередині клітини або в міжклітинній речовині. Під оболонкою тваринної клітини розуміють зовнішню цитоплазматичну мембрану клітини (плазмолему), що обмежує протопласт зовні, є його складовою частиною і пов'язані з нею глікопротеїди (глікокалікс) і речовини, що виділяються або поглинаються клітиною. Плазмолема – тонка, невидима в оптичний мікроскоп структура, складається з двох прошарків ліпідів і розташованого між ними прошарку білків.

Велике значення має здатність цитоплазматичної мембрани захоплювати дрібні рідкі (піноцитоз) і великі (фагоцитоз) частинки та занурювати їх усередину клітини, де вони піддаються перетравленню. Процес, протилежний піноцитозу – екзоцитоз: викид продуктів метаболізму з клітини.

2. Цитоплазматична (ендоплазматична) сітка (ретикулум) – система анастомозуючих один з одним канальців або цистерн, стінки яких складаються з ліпопротеїдних мембран, видимих тільки за допомогою електронного мікроскопа.

Розрізняють два види цитоплазматичної сітки: ґранулярну (шорсткувату) та аґранулярну (гладку). Для першої характерна наявність на мембранах зовнішньої поверхні канальців рибосом. Вони складаються з білків і рибонуклеїнової кислоти та належать до безмембранних клітинних органоїдів. Рибосоми можуть лежати й вільно. Їх комплекси називають полісомами, функції яких пов'язані з біосинтезом білків. Особливо багато вільних рибосом в ембріональних клітинах. Функціональне значення ґранулярної сітки – синтез білків і їх відокремлення.

3. Пластинчастий комплекс (апарат Гольджі) та лізосоми Гольджіосоми в оптичному мікроскопі мають вигляд сіточки і складаються з тонких ниток. В електронний мікроскоп видно, що пластинчастий комплекс є системою паралельно розташованих ліпопротеїдних подвійних гладких мембран, що утворюють замкнуті щілиноподібні канальці, цистерни і пухирці. Пластинчастий комплекс бере участь у синтезі вуглеводів, відокремленні й упакуванні (оточенні мембранами) вже утворених речовин, призначених для виведення з клітини, можливо, піддаючи їх при цьому останній хімічній перебудові. Він є джерелом клітинних лізосом, що присутні в кожній тваринній клітині у більшій або меншій кількості у вигляді дрібних округлих зерен. Це одномембранні структури, що містять ряд гідролітичних ферментів, які беруть участь у процесі травлення. Як правило, фагоцитарно активні клітини містять багато лізосом і спроможні до автолізису.

4. Мітохондрії у світловому мікроскопі спостерігаються у вигляді зерняток і ниток, розкиданих у цитоплазмі. Діаметр їх не перевищує 1 мкм, а число коливається до декількох тисяч.

Мітохондрії забезпечують клітину енергією, необхідною для її життєдіяльності, синтезуючи макроергічні речовини, наприклад, аденозинтрифосфат (АТФ). Витрачена на синтез таких речовин енергія зберігається в їх хімічних зв'язках. При обмінних процесах у клітині, коли виникає необхідність в енергії, відбувається розпад цих речовин і її вивільнення.

5. Включення – це структури, що з'являються в клітині та зникають, залежно від умов її обміну й інтенсивності функцій. Вони мають вигляд то більших, то менших зерен і крапель, вакуолей. За складом це – білкові речовини, жири, глікоген, вітаміни, пігментні включення і речовини, що екскреатуються.

Структурно-функціональна організація еукаріотичної клітини

Клітина складається з великої кількості чітко впорядкованих різноманітних молекул. Молекулярні комплекси утворюють органели, які є складовою частиною клітинної системи. Внутрішній простір клітини поділено мембранами на відсіки (компартменти), де відбуваються тільки специфічні для цього простору реакції. Таким чином, клітина є складною системою макромолекул кількох рівнів організації. Це цілісна неподільна система, у якій можна виділити низку підсистем, відповідальних за специфічні функції: мембрани (перетинки), цитоплазму, ядро, мітохондрії тощо. Клітинні органели структурно і функціонально зв'язані між собою. Життєдіяльність клітин може здійснюватися тільки за умов скоординованого зв'язку між ними.

Будь-яка клітина складається з поверхневого апарату, цитоплазми, органел та інших внутрішньоклітинних структур.

Поверхневий апарат клітини утворюють такі структури:

плазматична мембрана (має ліпопротеїдну природу);

надмембранні структури (у бактерій, рослин і грибів – клітинна стінка, у тварин – глікокалікс);

підмембранні структури.

Плазматична мембрана – це напівпроникний ліпідний бішар із убудованими в нього білками. Будову і функції структурних компонентів клітини відображено в табл. 3.1.

Таблиця 3.1 – Будова і функції структурних компонентів

Складові частини Особливості будови, склад Функції
  Підмембранні компоненти  
Цитоплазма Внутрішнє середовище клітини, міститься між плазматичною мембраною і ядром. Характеризується відносною сталістю будови та властивостей (гомеостаз). Основа (матрикс) цитоплазми – гіалоплазма – перебуває у рідинному стані (золь) або драглистому (гель) і містить білки, ліпіди, нуклеїнові кислоти, солі Об'єднує складові частини (компартменти) клітини; забезпечує гліколіз, синтез білка за участю рибосом
Цитоскелет Утворений мікрониточками (актин, міозин), мікротрубочками (тубулін), проміжними філаментами (цитокератин); є єдиною системою Забезпечує локалізацію структур, форму клітини, транспорт компонентів  
Клітинний центр Складається з 1–2 центріолей (циліндричних тілець), оточених центросферою Утворює мікротрубочки для внутрішньо клітинного транспорту
Рибосоми (15–20 мкм) Тільця округлої форми, утворені нуклеопротеїдами, мають дві нерівні субодиниці: малу –для приєднання і-РНК та т-РНК, велику – для синтезу поліпептидного ланцюга Матричний синтез білка
Включення Тимчасові зерна (вуглеводи і білки) та краплі (жири) Запасні речовини
Продовження табл. 3.1
  Одномембранні органели (вакуолярна система клітини)
Ендоплазма-тична сітка, діаметр 25–30 нм Система порожнин у вигляді канальців і цистерн. Залежно від будови є два типи ЕС: гладенька (агранулярна) –без рибосом і шорстка(гранулярна) –з рибосомами Синтез білків (шорстка), ліпідів, вуглеводів (гладенька мембрана) розщеплення токсинів, дозрівання і накопичення білків, транспорт речовин у різні ділянки клітини
Апарат Гольжі (20–2000 нм) Утворений стопкою плоских цистерн (мішечків), вкритих мембранами, поряд з якими розміщені міхурці та канальці Округлі тільця, утворюються в міхурцях апарату Гольджі. Накопичення, дозрівання, пакування і виведення (секретування речовин); формування лізосом
Лізосоми, діаметр – 1 мкм Оточені мембраною, містять гідролітичні ферменти Руйнування речовин, органел, клітин (внутрішньоклітинне травлення) утворення травних вакуолей
Вакуолі У рослин – мішечки, заповнені рідиною; у тварин – скоротливі, травні, фагоцитарні Накопичення речовин
  Двомембранні органели  
Пластиди (у рослин), 3–10 мкм Види: хлоропласти, хромопластилейкопласти Паличкоподібні, пластинчасті, у вигляді лусок і зерен. У хлоропластів зовнішня мембрана гладенька, внутрішня – утворює грани – пакети плоских мішечків (тилакоїдів). Тилакоїди сусідніх гран сполучаються мембранними каналами (ламели). На поверхні гран знаходиться хлорофіл. У пластидах є ДНК, РНК, включення. Здатні розмножуватися Хлоропласти забезпечують фотосинтез –перетворення світлової енергії на енергію хімічних зв'язків
Мітохондрії (0,5–5 мкм) Паличкоподібні,округлі, ниткоподібні; зовнішня мембрана гладенька, внутрішня має багато виростів (крист), які збільшують поверхню. Внутрішній вміст – мітохондріальний матрикс, містить рибосоми, ДНК, і-РНК, т-РНК Відбуваються окисно-відновні процеси, виділяється енергія, що нагромаджується в АТФ. Синтезуються власні білки, РНК, ДНК
  Ядро  
Поверхневий апарат Складається з 2-х мембран, які мають пори Обмеження ядра, зв'язок з цитоплазмою
Каріоплазма Рідинне середовище ядра Місцезнаходження ядерних елементів
Хроматин Речовина, що складається з ДНК, білків, і-РНК (інтерфазна форма існування хромосом) Носій спадкової інформації
Рибонуклео-протеїдні комплекси Містять ДНК, РНК Забезпечують утворення рибосом

Клітина – відкрита система. Організація потоків речовини та енергії в клітині

Клітина є відкритою системою, тому що вона не ізольована від зовнішнього середовища. Для життя та функціонування клітинам необхідно постійно взаємодіяти з навколишнім середовищем. Зокрема, між середовищем і клітинами постійно відбувається обмін речовиною, енергією й інформацією. Ці процеси забезпечують упорядкований у часі та просторі, координований перебіг усіх метаболічних і фізіологічних процесів.

Завдання до теми

1. Роздивитися у мікроскоп цитологічний препарат людини (епідерміс шкіри, волосся).

2. Роздивитися у мікроскоп цитологічний препарат тварини (шкірний епідерміс або печінка пацюка, курячий ембріон).

3. Зробити відповідні рисунки і записи в практичному журналі.

Контрольні питання

1. Перерахуйте і дайте стислу характеристику основних клітинних органоїдів. Які з них являють собою бімембранні структури?

2. Назвіть відмінні ознаки рослинної, грибної та тваринної клітин. Які подібності в їх будові вказують на єдність їх походження?

3. Які функціональні властивості клітини характеризують її як відкриту систему?

Література: [3, с. 57–64; 4, с. 32–46; 5, с. 8–14, 16–18; 11, с. 78–82, 84–88; 12 с. 212–215].

 

Практичне заняття № 4


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.)