 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Рекомендовані джерела. 1. Семеног О.М. Культура наукової української мови / О.М
1. Семеног О.М. Культура наукової української мови / О.М. Семеног. – 2-ге вид., стереотип. – К.: ВЦ «Академія», 2012. – 216 с. – С. 3–37. – («Альма Матер»).
2. Мацько Л.І. Культура української фахової мови / Л.І. Мацько, Л.В. Кравець. – К.: ВЦ «Академія», 2007. – 360 с. – С. 65–81. – («Альма Матер»).
3. Шевчук С.В. Українська мова за професійним спрямуванням: підручник / С.В. Шевчук, І.В.Клименко – К.: Алерта, 2012. – 696 с.
Практична частина
Прочитайте текст, визначте його стиль і підстиль, проаналізуйте граматичні особливості за поданими нижче схемами.
Конфіксальна іменникова деривація, розпочавши своє становлення в дописемний період, упродовж століть виформувалася в українській мові в потужний засіб афіксального словотворення. Розгляд причин та умов формування конфіксальних словотворчих засобів українського іменника, історії їхньої участі в дериваційних процесах від найдавнішої доби до сучасності показує тяглість продукування субстантивів за допомогою цих двокомпонентних морфем; конфіксальна деривація іменника сучасної української мови є природним продовженням давніх процесів творення нових слів: українська мова успадкувала основний масив конфіксальних словотворчих засобів праслов’янського та давньокиївського періодів, значно розвинула продуктивність панівної більшості з них, сформувала в межах наявних словотвірних типів нові лексико-словотвірні підтипи. На ґрунті власне української мови виник ряд нових конфіксальних формантів, які разом із давніми словотворчими засобами такого штибу склалися в цілісну, впорядковану підсистему – вагомий складник афіксальної дериваційної системи українського іменника (За П. Білоусенком, «Нариси з історії українського словотворення (іменникові конфікси)»).
І. Морфологічний склад висловлювання (заповніть таблицю)
| Іменник | Дієслово | Прикметник | Числівник | Займенник | Прислівник | Неповнозначні слова | |||||||||||
| Зага-льна к-ть | % | у т.ч. к-ть віддіє-слів-них | % | К-ть | % | Зага-льна к-ть | % | у т.ч. к-ть якіс-них | % | К-ть | % | К-ть | % | К-ть | % | К-ть | % |
У таблиці вкажіть кількісну й відсоткову наявність зазначених частин мови (наприклад, у тексті 95 слів (100%), із них іменників – 40, тобто 40 • 100: 95 = 42,1 %). На підставі статистичних даних таблиці зробіть висновок про частотність уживання кожної з частин мови в науковому висловлюванні.
(!) Зверніть увагу: сума відсоткових значень усіх частин мови має дорівнювати 100%.
ІІ. Синтаксична будова висловлювання (заповніть таблицю)
| Прості неускладнені речення | Прості ускладнені речення | Складні речення й складні синтаксичні конструкції | Речення зі зворотним порядком слів | ||||
| К-ть | % | К-ть | % | К-ть | % | К-ть | % |
· Заповніть таблицю. На підставі одержаних даних зробіть висновок про перевагу синтаксичних конструкцій у науковому висловлюванні.
· З’ясуйте тип підрядних частин у складнопідрядних реченнях (якщо вони є в тексті).
· Дайте характеристику реченням за параметрами активність / пасивність конструкції.
(!) Зверніть увагу: сума відсоткових значень усіх видів речень за структурою має дорівнювати 100%.
Поиск по сайту: