|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Рекомендовані джерела. 1. Семеног О.М. Культура наукової української мови / О.М1. Семеног О.М. Культура наукової української мови / О.М. Семеног. – 2-ге вид., стереотип. – К.: ВЦ «Академія», 2012. – 216 с. – С. 3–37. – («Альма Матер»). 2. Мацько Л.І. Культура української фахової мови / Л.І. Мацько, Л.В. Кравець. – К.: ВЦ «Академія», 2007. – 360 с. – С. 65–81. – («Альма Матер»). 3. Шевчук С.В. Українська мова за професійним спрямуванням: підручник / С.В. Шевчук, І.В.Клименко – К.: Алерта, 2012. – 696 с. Практична частина
Прочитайте текст, визначте його стиль і підстиль, проаналізуйте граматичні особливості за поданими нижче схемами. Конфіксальна іменникова деривація, розпочавши своє становлення в дописемний період, упродовж століть виформувалася в українській мові в потужний засіб афіксального словотворення. Розгляд причин та умов формування конфіксальних словотворчих засобів українського іменника, історії їхньої участі в дериваційних процесах від найдавнішої доби до сучасності показує тяглість продукування субстантивів за допомогою цих двокомпонентних морфем; конфіксальна деривація іменника сучасної української мови є природним продовженням давніх процесів творення нових слів: українська мова успадкувала основний масив конфіксальних словотворчих засобів праслов’янського та давньокиївського періодів, значно розвинула продуктивність панівної більшості з них, сформувала в межах наявних словотвірних типів нові лексико-словотвірні підтипи. На ґрунті власне української мови виник ряд нових конфіксальних формантів, які разом із давніми словотворчими засобами такого штибу склалися в цілісну, впорядковану підсистему – вагомий складник афіксальної дериваційної системи українського іменника (За П. Білоусенком, «Нариси з історії українського словотворення (іменникові конфікси)»). І. Морфологічний склад висловлювання (заповніть таблицю)
У таблиці вкажіть кількісну й відсоткову наявність зазначених частин мови (наприклад, у тексті 95 слів (100%), із них іменників – 40, тобто 40 • 100: 95 = 42,1 %). На підставі статистичних даних таблиці зробіть висновок про частотність уживання кожної з частин мови в науковому висловлюванні. (!) Зверніть увагу: сума відсоткових значень усіх частин мови має дорівнювати 100%. ІІ. Синтаксична будова висловлювання (заповніть таблицю)
· Заповніть таблицю. На підставі одержаних даних зробіть висновок про перевагу синтаксичних конструкцій у науковому висловлюванні. · З’ясуйте тип підрядних частин у складнопідрядних реченнях (якщо вони є в тексті). · Дайте характеристику реченням за параметрами активність / пасивність конструкції. (!) Зверніть увагу: сума відсоткових значень усіх видів речень за структурою має дорівнювати 100%.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |