АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Короткі теоретичні відомості. Cпортивне тренування – керований процес, при якому людина знаходиться в певному фізичному стані, який визначається відповідністю показників життєдіяльності

Читайте также:
  1. А). Теоретичні передумови.
  2. А). Теоретичні передумови.
  3. А). Теоретичні передумови.
  4. А). Теоретичні передумови.
  5. Арбітражному керуючому забороняється розголошувати відомості, що стали йому відомі у зв’язку з його діяльністю, і використовувати їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб.
  6. Базові відомості
  7. ВИХОВАННЯ У ДІТЕЙ СТАТЕВОЇ САМОСВІДОМОСТІ
  8. Відомості про складову частину документа // Відомості про ідентифікуючий документ. – Відомості про місцезнаходження складової частини в документі. – Примітки.
  9. Відомості, що становлять державну таємницю
  10. Властивості свідомості та її структура.
  11. Втрата свідомості, травми
  12. Г) теоретичні знання та практичні навички певної роботи.

Cпортивне тренування – керований процес, при якому людина знаходиться в певному фізичному стані, який визначається відповідністю показників життєдіяльності нормі, ступенем стійкості організму до несприятливих раптових дій, статурою і станом фізичних функцій.

Фізичним станом людини доцільно управляти, змінюючи його в потрібному напрямі. Це управління здійснюється засобами фізичного виховання і спорту, до яких, зокрема, відносяться фізичні вправи.

В ході спортивного тренування виявляється дія на самокеровану систему (організм людини). Індивідуальні відмінності в стані спортсменів не дають упевненості в тому, що одна і та ж дія викличе однакову у відповідь реакцію. Тому актуальне питання про зворотний зв'язок: інформації про стан спортсмена, що поступає тренеру в ході контролю тренувального процесу.

Контроль у фізичному вихованні і спорті базується на вимірюваннях показників, відборі найістотніших і їх математичній обробці.

Управління учбово-тренувальним процесом включає три стадії:

1) збір інформації;

2) її аналіз;

3) ухвалення рішень (планування).

Збір інформації зазвичай здійснюється під час комплексного контролю, об'єктами якого є:

1) діяльність змагання;

2) тренувальні навантаження;

3) стан спортсмена.

Розрізняють три типи станів спортсмена залежно від тривалості проміжку, необхідного для переходу з одного стану в інший:

1. Етапний (перманентний) стан. Зберігається відносно довго тижні або місяці. Комплексна характеристика етапного стану спортсмена, що відображає його можливості до демонстрації спортивних досягнень, називається підготовленістю, а стан оптимальної (якнайкращої для даного циклу тренування) підготовленості – спортивною формою. Очевидно, що протягомодного або декількох днів не можна досягти стану спортивної форми або втратити його;

2. Поточний стан. Змінюється під впливом одного або декількох занять. Нерідко наслідки участі в змаганнях або виконаної на одному із занять тренувальної роботи затягуються на декілька днів. В цьому випадку спортсмен звичайно відзначає явища як несприятливого характеру (наприклад, м'язові болі), так і позитивного (наприклад, стан підвищеної працездатності). Такі зміни називають відставленим тренувальним ефектом.

Поточний стан спортсмена визначає характер найближчих тренувальних занять і величину навантажень в них. Окремий випадок поточного стану, що характеризується готовністю до виконання в найближчий день вправи змагання з результатом, близьким до максимального, називається поточною готовністю.

3. Оперативний стан. Змінюється під впливом однократного виконанняфізичних вправ і є тимчасовим (наприклад, стомлення, викликане однократною пробіжкою дистанції; тимчасове підвищення працездатності після розминки). Оперативний стан спортсмена змінюється в ході тренувального заняття і повинен враховуватися при плануванні інтервалів відпочинку між підходами, повторними забігами, при рішенні питання про доцільність додаткової розминки і т.п. Окремий випадок оперативного стану, що характеризується негайною готовністю до виконання вправи змагання з результатом, близьким до максимального, називається оперативною готовністю.

Відповідно до приведеної класифікації виділяють три основні види контролю стану спортсмена:

1) етапний контроль. Його мета – оцінити етапний стан (підготовленість) спортсмена;

2) поточний контроль. Його основна задача – визначити повсякденні (поточні) коливання в стані спортсмена;

3) оперативний контроль. Його мета – експрес-оцінка стану спортсмена в даний момент.

Вимірювання – це виявлення відповідності між явищем, що вивчається, з одного боку, і числовим значенням – з іншою. Вимірювання або випробування, що проводиться з метою визначення стану або здібностей спортсмена, називається тестом. Процедура вимірювань або випробувань називається тестуванням.

Будь-який тест включає вимірювання. Але не всяке вимірювання служить тестом. Як тести можуть бути використані лише ті, які задовольняють наступним метрологічним вимогам:

1) мета;

2) стандартизація;

3) наявність системи оцінок;

4) надійність і інформативність (добротність) тестів;

5) вид контролю (етапний, поточний або оперативний).

Тест, в основі якого лежать рухові завдання, називається руховим. Існує три групи рухових тестів:

1. Контрольні вправи, виконуючи які спортсмен одержує завдання показати максимальний результат. Результатом тесту є рухове досягнення. Наприклад, час, за який спортсмен пробігає дистанцію 100 м.

2. Стандартні функціональні проби, в ході яких завдання, однакове для всіх, дозується або за величиною виконаної роботи, або за величиною фізіологічних зсувів. Результатом тесту є фізіологічні або біохімічні показники при стандартній роботі або рухові досягнення при стандартній величині фізіологічних зсувів. Наприклад, відсоток збільшення ЧСС після 20 присідань або швидкість, з якою біжить спортсмен при величині ЧСС 160 ударів, що фіксується, в хвилину.

3. Максимальні функціональні проби, в ході яких спортсмен повинен показати максимальний результат. Результатом тесту є фізіологічні або біохімічні показники при максимальній роботі. Наприклад, максимальне споживання кисню або максимальна величина кисневого боргу.

Високоякісне тестування припускає знання основ теорії вимірювань, що складаються з трьох основних понять: шкали вимірювань, одиниці вимірювань і точність вимірювань.

При вдосконаленні спортивної техніки за еталонну техніку вибирають технічне виконання вправи видатним спортсменом (часто за еталон беруть техніку світового рекордсмена). При цьому велике значення має не зовнішня картина переміщень атлета, а внутрішній зміст руху (зусилля, прикладені до опори або снаряда). Тому спортивний результат багато в чому залежить від того, як точно копіюється зусилля, швидкість зміни зусиль, що у свою чергу залежить від здібностей аналізаторів людини сприймати і оцінювати ці параметри. У зв'язку з тим, що точність апаратурної реєстрації різних біомеханічних параметрів значно перевищує роздільну здатність аналізаторів людини, з'являється можливість використовувати прилади, як доповнення до наших органів чуття.

Метод електротензометрії дозволяє зареєструвати і виміряти зусилля, що розвиваються спортсменом при виконанні різних фізичних вправ.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)