|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Тема: Кормові багаторічні трави
Мета: Навчитись розрізняти види основних кормових рослин. Вивчити біологічні та господарські особливості багаторічних трав, їх кормову цінність, розповсюдження та використання. Завдання 1. Ознайомитись з загальною будовою, морфологічними, екологічними, біологічним та господарськими особливостями кормовою цінністю бобових (метеликових) багаторічних трав. Вступні пояснення. На сіножаттях, пасовищах, в кормових, ґрунтозахисних і лукопасовищних сівозмінах України росте велика кількість видів трав, які належать до різних ботанічних родин. Види трав в залежності від біологічних та кормових особливостях діляться на чотири господарсько-ботанічні групи: 1 – злаки, родина тонконогових (злакових); 2 – бобові, родина метеликових (бобових); 3 – осоки, група включає дві родини – осокові і ситникові; 4 - різнотрав'я – всі інші родини, що не входять в попередні групи. Трави мають різну кормову цінність, всі бобові трави відносяться до найбільш цінних в кормовому відношенню рослин; злаки – до цінних; осоки і різнотрав'я – до посередніх або поганих трав. Порядок виконання завдання 1. Користуючись альбомами, плакатами або свіжими зразками розділіть трави на 4 господарсько-ботанічні групи: бобові, злакові, осоки і різнотрав'я. Запишіть основні види і замалюйте найбільш типові рослини. Бобові (метеликові) трави – одна з найбільш поширених родин на земній кулі. До неї належить понад 500 родів і 12 000 видів. Найбільш поширені в кормо виробництві такі бобові багаторічні трави – конюшина лучна, гібридна, біла; люцерна посівна, жовта; еспарцет посівний, піщаний, закавказький; буркун білий, жовтий; лядвенець рогатий; козлятник східний. Бобові трави визначають по листкам (таблиця 1) та квітучим рослинах (таблиця 2).
Визначення бобових багаторічних трав по листках Таблиця 1
Визначення бобових багаторічних трав по квітучих рослинах Таблиця 2
Завдання 2. Морфологічні, біологічні і господарські особливості основних видів злакових (тонконогових) багаторічних трав. Вступні пояснення.На територіх України група тонконогових трав налічує до 1 000 видів. Характерними особливостями будови злаків є мичкувата коренева система, стебло соломина, поділена вузлами на міжвузля, листочки сидячі, лінійні, складаються з листкової піхви і пластинки. Форма суцвіття є родовою ознакою у злакових: колос – пажитниця багаторічна, пирій, житняк; несправжній колос – тимофіївка лучна, райграс високий, стоколос безостий, тонконіг лучний мітлиця біла. У грястиці збірної суцвіття – волоть лапчата. Порядок виконання завдання. Схематично замалюйте морфологічні ознаки різних органів рослин родини тонконогових. Слід звернути особливу увагу на родові ознаки – величину вушок, довжину язичка, розміщення колосків у колосі та інше. Ознаки найважливіших у кормовому відношенні злакових трав записують у робочий зошит у вигляді таблиці 3. Таблиця 3 Морфологічні, біологічні та господарські особливості найважливіших тонконогових трав лучного та польового травосіяння
Література, матеріали, обладнання. Практикуми, довідники по апробації, гербарій, плакати, визначник рослин, робочі зошити.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.) |