Тема 7. Концепція цілісної людини у філософії Г.Башляра

ОСОБИСТІСТЬ В ІСТОРІЇ КУЛЬТУРИ

Тема 1. Проблема «особистість в історії».

1. Коли і як формується сучасний тип особистості: історичний релятивізм і теорія типів. (Дискусія, «Одисей», 1990).

2. Особистість як здобуток доби Відродження. (Л.М.Баткін, «Італійське Відродження в пошуках особистості»).

3. Середньовічна особистість (А.Я.Гуревич, «Категорії середньовічної культури»).

4. Типи особистості в традиційних культурах. (Штайнер, «Іккю Содзюн»).

5. Етико – правовий аспект в формуванні європейського типу особистості. (Е.Соловйов, «Одисей»).

Тема 2. Психоаналітичні підходи до проблеми «людина – культура».

1. Неминучість конфлікту індивіда і культури, за Фройдом.

2. Що обмежує прагнення індивіда до щастя і які засоби його досягнення передбачає культура? («Невдоволення культурою»).

3. Поняття «доданого витіснення» та «не репресивної культури» в роботі Г.Маркузе «Ерос і цивілізація».

4. Психобіографічний метод в роботах Фройда («Леонардо да Вінчі»).

5. Основні принципи психобіографічного методу в роботах Е.Еріксона («Молодий Лютер»).

6. Психоісторичні дослідження Л.Дюмоза.

7. Образ дитинства в різноманітні епохи і практики виховання: полеміка Дюмоза з Ф.Карієсом («Психоісторія»).

Тема 3. Традиційні культури Сходу: типи трансляції та моделі особистості.

1. Ритуалізація повсякденного життя на прикладі «Бхагавадгіти» (В.Семенцов, «Бхагавадгіта», коментар).

2. Конфуціанство та даосизм у середньовічному Китаї. (Н.Абаєв, «Чань-буддизм»).

3. Буддистські практики в Китаї та Японії (Н.Абаєв).

Тема 4. Практики «піклування про себе» в Античній культурі: Стародавня Греція, епоха еллінізму, Рим.

1. Піклування про себе в «Алківіаді» та «Федрі» Платона.

2. Концепція пайдейї в класичній Греції (В.Мегер, «Пайдейа»).

3. Етика Епікура.

4. Основні принципи етики стоїків та практики їх втілення в повсякденне життя.

5. Еволюція сексуальної етики Античності (М.Фуко, «Історія сексуальності»).

Тема 5. Антропологічний і психологічний портрет пост-сучасності.

1. Самоусвідомлення кризи сучасності в філософії екзистенціалізму.

2. Концепція множинної суб’єктивності в роботах Ф.Гваттарі.

3. Образ Нарциса у філософії, літературі, психоаналізі (Сковорода, Маркізе, Смірнов, Кохут).

4. Процес цивілізації та його вплив на психічне функціонування індивіда, за Н.Елліасом.

Тема 6.Основні парадигми і школи історичної антропології

1. Історична антропологія як історична наука про зміни людської свідомості та поведінки (школа «Анналів»).

2. Міфічна свідомість і міфологічне мислення. Феноменологія сучасних і архаїчних міфів.

3. Структуралістські та постструктуралістські дослідження в історичній та культурній антропології К.Леві-Строса та М.Фуко.

Література.

1. Леви-Строс К. Структурная антропологія: -М., 1983.

2. Одиссей. Человек в истории. –М.,1990

4. Тайлор Э. Б. Первобытная культура. –М., 1989.

5. Тернер В Символ и ритуал. М., 1988.

6. Фуко М. Воля к истине: по ту сторону знания, власти и сексуальности: Работи разних лет. М., 1996.

7. Эллиас Н. Процес цивилизации. Социогенетические и психогенетические исследования. В 3-т. –М., СПб, 2001.

Тема 7. Концепція цілісної людини у філософії Г.Башляра

1. Теорія образу і концепція уяви у Г.Башляра.

2. Діалог між «людиною уявляючою» і «людиною мислячою».

3. Структурні елементи моделі «людини уявляючої».

4. Модель Людини мислячої»

Література

1.Автономова Н.С. Г.Башляр. Новий раціоналізм. «Вопросы философии», 1989, №3, с.164-167.

2.Веретенникова Л.М. Гастон Башляр о диалоге рационализма и неорационализма в системе духовной культуры на рубеже ХХ1 века. Курск, 1997.

3. Визгин В.П. Эпистемология Г.Башляра и история науки. М., 1996

4.Грегори Р. Разумный глаз. М., 1979.

5.Юнг К.Г. Либидо, его метафоры и символы. М., 1992

6.Юнг К.Г. Об отношении аналитической психологии к поетико-художественному творчеству. М., 1987.

7. Юнг К.Г. Психология и алхимия. М., 1997.

8. Сартр Ж.-П. Воображаемое. Феноменологическая психология восприятия. СПб, 2001.

9.Федье Ф. Воображаемое. Власть.Везен Ф. Философия французская и философия немецкая. М., 2002. С.35-93.

10.Мерло-Понти М. Феноменология восприятия СПб., 1999

11. Бодрийяр Ж Прозрачность зла. М., 2000.

Семінар: «Конституювання людини-маси в просторі влади».

1. Поява людини-маси у ХХ столітті, її риси і характеристики буття в культурі, за Х. Ортегою-і-Гассетом.

2. Актуалізація людини-маси для розуміння становлення і розвитку життя сучасної людини, як відкриття універсальних структур людського існування.

3. Масова людина як носій прав людини.

4. Людина маси як оціночне поняття.

5. Образ влади і її складові, за Е.Канетті (насильство, погроза смертю за невиконання наказу, утаємниченість, стрімкість нападу, право ставити питання, право судити, прощати і милувати.

Література.

1. Ортега – и- Гассет Х. Бунт масс. // Ортега – и –Гассет. Дегуманизация искусства. – М., 1997

2. Ионин Л.Г. Маса и власть сегодня (актуальность Э. Канетти. // «Вопросы философии». №3, 2007 г.

3. Канетти Э. Маса и власть. // Канетти Э. Человек нашого столетия. – М., 1990.

4. Бодрийяр Ж. В тени молчаливого большинства, или Конец социального. Изд-во Уральского ун-та. – Екатеринбург. 2000.

5. Власть: Очерки современной политической философии Запада. – М.: Наука, 1989.

6. Пролеєв С.В. Метафізика влади: Монографія. – К.: Наукова думка, 2005.

Поиск по сайту: