Ринок фінансових послуг кредитних спілок

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ

Кредитна спілка — це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, профе­сійними спілками, їх об’єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення по­треб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об’єднаних грошових внесків членів кредитної спілки.

Капітал кредитної спілки — пайовий, резервний та додатковий капітал, а також зали­шок нерозподіленого доходу спілки, не може бути менше 10 % від суми її загальних зо­бов’язань.

Кошти, що належать членам кредитної спілки, використовуються для надання креди­тів членам кредитної спілки, а за наявності тимчасово вільних коштів членів кредитної спі­лки — можуть розміщуватися спілкою на депозитних рахунках в установах банків, які ма­ють ліцензію на право роботи з вкладами громадян, і в об’єднаній кредитній спілці, а також у державні цінні папери, перелік яких встановлюється Уповноваженим органом.

Кредитна спілка створюється на підставі рішення установчих зборів. Чисельність засновників (членів) кредитної спілки не може бути менше 50 осіб, які відповідно до Закону «Про кредитні спілки» від 20 грудня 2001 року № 2908-Ш можуть бути членами кредитної спілки та об’єднані хоча б за однією з таких ознак: мають спільне місце робо­ти чи навчання або належать до однієї професійної спілки, об’єднання професійних спі­лок, іншої громадської чи релігійної організації або проживають в одному селі, селищі, місті, районі, області.

Пайовий капітал кредитної спілки формується за рахунок обов’язкових та додаткових пайових членських внесків членів кредитної спілки.

Резервний капітал призначений для відшкодування можливих збитків кредитної спіл­ки, які не можуть бути покритими за рахунок надходжень поточного року, забезпечення платоспроможності кредитної спілки та захисту заощаджень її членів.

Чисельність засновників (членів) кредитної спілки не може бути менше 50 осіб.

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТА КОНТРОЛЬ ЗА ДІЯЛЬНІСТЮ КРЕДИТНИХ СПІЛОК

Закон України «Про кредитні спілки» від 20 грудня 2001 року N3 2908-Ш визначає організа­ційні, правові та економічні засади створення та діяльності кредитних спілок, їх об’єднань, права та обов’язки членів кредитних спілок та їх об’єднань.

Кредитна спілка не може бути засновником або учасником суб’єктів підприємницької діяльності.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регу­лювання ринків фінансових послуг» від 12 липня 2001 року, № 2664-Ш (далі — Закон № 2664-Ш), кредитні спілки належать до фінансових установ. Відтак, відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону № 2664-Ш, державне регулювання та контроль за діяльністю кредитних спі­лок здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг. Функції даного органу покладено на Національну комісію з регу­лювання ринків фінансових послуг України (далі — Нацфінпослуг).

Контроль за діяльністю кредитних спілок у структурі Держфінпослуг здійснює депар­тамент нагляду за кредитними установами, який є самостійним структурним підрозді­лом Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України.

Основними завданннями Департаменту стосовно кредитних спілок є:

• забезпечення проведення Держфінпослуг єдиної та ефективної державної політики у сфері діяльності кредитних спілок та об’єднаних кредитних спілок;

• участь у розробці і реалізації стратегії розвитку ринків фінансових послуг в Україні;

• забезпечення державного регулювання та нагляду за наданням послуг у сфері діяльно­сті кредитних спілок та дотриманням законодавства у цій сфері;

• захист прав споживачів послуг у сфері діяльності кредитних спілок шляхом застосу­вання у межах своїх повноважень заходів впливу з метою запобігання і припинення пору­шень законодавства кредитними спілками.

Департамент щодо контролю за діяльністю кредитних спілок здійснює такі функції:

1) забезпечує державне регулювання і нагляд за діяльністю кредитних спілок;

2) приймає рішення про внесення та виключення інформації про кредитні спілки та їх відокремлені підрозділи з Державного реєстру фінансових установ, видачу, переоформлен­ня та анулювання виданих кредитним спілкам свідоцтв про реєстрацію фінансової установи та довідок про внесення інформації про відокремлені підрозділи до Державного реєстру фі­нансових установ;

3) здійснює контроль за дотриманням порядку подання і достовірністю звітності та ін­шої інформації, що надається кредитними спілками, здійснює аналіз такої інформації для цілей нагляду;

4) проводить самостійно чи разом з іншими уповноваженими органами виїзні та безвиї­зні перевірки діяльності кредитних спілок;

здійснює моніторинг реалізації функцій, делегованих Держфінпослуг саморегулівній організації кредитних спілок, а за необхідності, надає пропозиції щодо припинення або від­кликання відповідних повноважень включно до позбавлення асоціації кредитних спілок статусу саморегулівної організації;

5) у разі порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяль­ність кредитних установ, застосовує заходи впливу та штрафні санкції (штрафи), застосу­вання яких не належить до виключної компетенції Комісії як колегіального органу;

6) забезпечує впровадження застосованих до кредитних установ заходів впливу та штрафних санкцій (штрафів);

Таким чином, державне регулювання у сфері надання фінансових послуг кредитними

спілками спрямоване на забезпечення кредитними спілками стабільної діяльності, своєча­сне виконання ними зобов’язань перед своїми членами, а також запобігання можливим втратам капіталу через ризики, притаманні діяльності кредитних спілок.

ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ ТА МЕТОДИ НАДАННЯ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ КРЕДИТНИМИ СПІЛКАМИ

Діяльність кредитної спілки ґрунтується на таких принципах:

• добровільності вступу до кредитної спілки та свободи виходу з неї (ніхто не може бу­ти примушений вступати до кредитної спілки, а виключення з членів кредитної спілки до­зволяється лише у випадках, визначених статутом);

• рівноправності членів кредитної спілки (всі члени кредитної спілки мають рівні права, в тому числі у разі голосування на загальних зборах, незалежно від розміру пайового та ін­ших внесків);

• самоврядування (забороняється будь-яке втручання в діяльність кредитної спілки, за винятком випадків, передбачених законом);

• гласності (кредитна спілка зобов’язана забезпечити повне та своєчасне інформування своїх членів з питань власної діяльності, на їх прохання ознайомлювати з протоколами зага­льних зборів і засідань інших органів управління кредитної спілки, видавати копії докумен­тів та витяги з них у порядку, визначеному статутом).

Згідно з вимогами законодавства та відповідно до кооперативних принципів, що їх ви­користовують кредитні спілки, кожна людина за потреби може звернутися до кредитної спілки і стати її членом. Такий кандидат у члени кредитної спілки передусім має зосереди­ти свою увагу на вивченні статутних документів кредитної спілки, публічних фінансових зві­тів КС і положень, що використовуються спілкою при залученні вкладів і кредитуванні.

Виходячи з мети діяльності кредитних спілок, а саме: задоволення потреб її членів у вза­ємному кредитуванні, наданні фінансових послуг шляхом об’єднання грошових внесків, основними методами надання послуг кредитними спілками є:

— залучення внесків;

— кредитування.

Прийняття до кредитної спілки та виключення з її складу провадяться на підставі письмової заяви особи за рішенням спостережної ради кредитної спілки. Членство у кре­дитній спілці настає з дня сплати особою вступного та обов’язкового пайового внесків у порядку, передбаченому статутом кредитної спілки. Насамперед сплачується вступ­ний внесок.

Якщо з об’єктивних причин спостережна рада відхилить заяву кандидата, наприклад, у зв’язку з неналежністю кандидата до визначеного в статуті спільноти членства, він може або звернутися до іншої кредитної спілки, або сам створити кредитну спілку.

Головним обов’язком кредитної спілки є зміцнення фінансового стану, що передбачає формування відповідних резервів і внутрішній контроль, що забезпечить подальше існуван­ня спілки та надання послуг членам (рис. 6.2).

Однією з основних характеристик кредитних спілок є їх неприбутковість, яка полягає в тому, що вся діяльність спілки спрямована не на отримання прибутку, а на надання кредит­них та ощадних послуг своїм членам. Як свідчить міжнародна практика та власна історія України, кредитні спілки завжди виникали там і тоді, коли людям були необхідні певні фі­нансові послуги, але або їх не надавала жодна фінансова інституція через непривабливість даного сектору фінансового ринку щодо можливості отримання прибутку (комерційні бан­ки в Україні сьогодні), або ж такі послуги пропонувалися на невигідних, часто грабіжниць­ких умовах, користуючись монополією та неможливістю іншим чином задовольнити свої потреби в дрібному кредитуванні широким верствам населення (ломбарди в Україні сього­дні). Іншими словами, кредитні спілки — це фінансовий механізм, завдяки якому люди шляхом кооперування своїх зусиль, ідей та коштів можуть отримати необхідні послуги зна­чно дешевше, ніж в тому випадку, коли кожен з них намагався б діяти самостійно.

Зокрема, кредитні спілки визначаються такими ознаками:

1. Кредитна спілка завжди створюється і діє на базі певної монолітної спільноти людей, які об’єднані за інтересами, спільною діяльністю або компактним місцем проживання. Така спіль­нота виступає як членство для своєї кредитної спілки. В Україні полями членства для кредитних спілок можуть бути трудові колективи, громадські організації, професійні спілки, церковні при­ходи та територіальні громади. Ця ознака відрізняє кредитні спілки від будь-яких суб’єктів під­приємницької діяльності, які засновує довільна група осіб, об’єднаних з метою отримання при­бутку в процесі господарського обігу вкладених інвестицій.

2. Кредитні спілки надають послуги лише своїм членам. Таким чином, на відміну від суб’єктів підприємницької діяльності, в кредитній спілці члени одночасно виступають як влас­ники та клієнти. Очевидно, що членам-власникам немає сенсу «заробляти» прибуток на собі як членах-клієнтах, а єдиним завданням спілки є забезпечення найдешевших послуг членам за ра­хунок акумульованих ними фінансових ресурсів.

3. У кредитній спілці немає засновників та статутного фонду з точки зору традиційного трактування цих понять щодо суб’єктів підприємницької діяльності. Будь-який член, неза­лежно від моменту його вступу в спілку, має ті самі управлінські і майнові права, що і пер­ші 50 засновників. Кредитна спілка є відкритою організацією, в якій гарантується вільний вступ і вихід із членів спілки.

Кожен член спілки, незалежно від розміру його вкладів, має право одного голосу в питаннях управління кредитною спілкою. Отже, кредитна спілка як добровільне об’єднання громадян не може контролюватися обмеженою кількістю людей, що є запорукою захисту інтересів всіх без винятку членів та побудови роботи спілки на засадах довіри та взаємодо­помоги.

4. Управління кредитною спілкою здійснюється відповідно до принципів демократично­го самоуправління. Найвищим органом управління спілкою є Загальні збори членів, які скликаються принаймні один раз на рік. Збори обирають з членів три статутних органи, що діють в період між Зборами, а саме: Правління (оперативне управління поточною діяльніс­тю, формування портфеля послуг та процентної політики), Кредитний комітет (реалізація кредитної політики щодо надання та супроводження позичок членам спілки) та Наглядовий комітет (нагляд за діяльністю органів управління спілкою). Всі ці органи працюють на гро­мадських засадах. За необхідності за рішенням Правління спілки може створюватися платна Виконавча дирекція.

5. Кредитна спілка не займається жодною іншою господарською діяльністю крім надан­ня кредитних і ощадних послуг своїм членам. Ця ознака зумовлена тим, що діяльність кре­дитної спілки як організації, яка не має на меті отримання прибутку, спрямована власне на надання конкретних послуг, що і визначає її вузьку спеціалізацію щодо можливих напрям­ків використання акумульованих за рахунок заощаджень членів фінансових ресурсів.

6. Кредитна спілка створюється і діє, насамперед, для забезпечення можливості членам отримати кредит на прийнятних для них умовах. Відсотки, отримані спілкою за кредитами, складають її дохід, який надалі направляється на формування фондів та нарахування відсот­ків на вклади членів.

Кредитна спілка є не лише ефективним механізмом взаємокредитування своїх членів, але й громадською організацією. Тому спілка за рішенням Загальних зборів чи органів управління може надавати організаційну та фінансову підтримку для реалізації різноманіт­них громадських ініціатив та гуманітарних програм в інтересах своїх членів, а також здійс­нювати благодійницьку діяльність та соціальні проекти для дітей, інвалідів та інших най­менш соціально захищених верств населення.

ХАРАКТЕРИСТИКА ОСНОВНИХ ПОСЛУГ КРЕДИТНИХ СПІЛОК

Кредитна спілка відповідно до свого статуту:

— приймає вступні та обов’язкові пайові та інші внески від членів спілки;

— надає кредити своїм членам на умовах їх платності, строковості та забезпеченості в го­тівковій та безготівковій формі. Отримувати кредити від імені членів кредитної спілки мо­жуть також селянські (фермерські) господарства та приватні підприємства, які перебувають у їх власності.

— залучає на договірних умовах внески (вклади) своїх членів на депозитні рахунки як у готівковій, так і в безготівковій формі. Зобов’язання кредитної спілки перед одним своїм членом не можуть бути більше 10 % від загальних зобов’язань кредитної спілки;

— виступає поручителем виконання членом спілки зобов’язань перед третіми особами;

— розміщує тимчасово вільні кошти на депозитних рахунках в установах банків, які мають ліцензію на право роботи з вкладами громадян, об’єднаній кредитній спілці, а також придбаває державні цінні папери, перелік яких встановлюється Уповноваженим органом, та паї кооперативних банків;

— залучає на договірних умовах кредити банків, кредити об’єднаної кредитної спілки, кошти інших установ та організацій виключно для надання кредитів своїм членам, якщо інше не встановлено рішенням Уповноваженого органу;

— надає кредити іншим кредитним спілкам, якщо інше не встановлено рішенням Упов­новаженого органу;

— виступає членом платіжних систем;

— оплачує за дорученням своїх членів вартість товарів, робіт і послуг у межах наданого йому кредиту;

— провадить благодійну діяльність за рахунок коштів спеціально створених для цього фондів.

Загальна сума залучених коштів, у тому числі кредитів, не може перевищувати 50 % ва­ртості загальних зобов’язань та капіталу кредитної спілки на момент залучення.

Розмір кредиту, наданого одному члену кредитної спілки, не може перевищувати 20 % від капіталу кредитної спілки

Провадження кредитною спілкою іншої діяльності не допускається.

Послуги членам органів управління та працівникам кредитної спілки надаються на умо­вах, що не можуть відрізнятися від звичайних, та з дотриманням вимог щодо уникнення конфлікту інтересів.

Кредитна політика кредитної спілки

Ця політика прийнята з метою впорядкування кредитної діяльності кредитних спілок — членів Національної асоціації кредитних спілок.

Позички кредитних спілок поділяються:

а) за терміном користування позичкою — на короткострокові (до 3 місяців), середньост- рокові (від 3 місяців до 12 місяців) і довгострокові (12 місяців і довше);

б) за цільовим призначенням — на споживчі (види: соціальні, на придбання побутової техніки, студентські і т. ін.) та підприємницькі (на поповнення обігових коштів, на при­дбання обладнання іт. ін.);

в) за порядком нарахування відсотків та сплати відсотків і основної суми позички:

— на позички з нарахуванням та сплатою відсотків і основної суми позички наприкінці терміну дії кредитної угоди;

— на позички з періодичним нарахуванням та сплатою відсотків і сплатою основної суми позички наприкінці терміну дії кредитної угоди;

— на позички з періодичним нарахуванням та сплатою відсотків і періодичною сплатою рівних часток основної суми позички;

— на позички з періодичною сплатою відсотків і основної суми позички «однаковими частинами»;

г) за рівнем забезпеченості — на незабезпечені, слабо забезпечені (в договорі передбачено штрафні санкції; поручництво за умови, якщо платоспроможність поручителя (у випадку юри­дичної особи — гаранта) недостатньо обґрунтована та підтверджена), забезпечені (застава; поручництво за умови, якщо платоспроможність поручителя (у випадку юридичної особи-гаранта) достатньо обґрунтована та підтверджена;

ґ) за рівнем дотримання позичальником встановленого режиму сплати — на позички з нормальним режимом сплати, позички, сумнівні щодо повернення, та неповернені позички;

д) за методом надання основної суми позички — на позички, що видаються одноразово, та позички, що видаються частинами (кредитна лінія);

е) за можливістю зміни рівня відсотків за користування позичкою — на позички з незмінними (фіксованими) відсотками та позички зі змінними (прирівняними до еквівалента) відсотками.

Надання позичок членам спілки

Позичка надається члену КС на підставі укладеної кредитної угоди, в якій мають бути визначені.

При прийнятті рішення про надання позичок членам основною умовою є очевидна та належним чином підтверджена здатність члена повернути основну суму та відсотки за позичкою у встановлений в угоді термін за рахунок власних джерел доходу. Така здатність для підприємницьких позичок забезпечується обов’язковим складанням та аналізом бізнес-плану. Для споживчих позичок сума місячного платежу не пови­нна перевищувати 50 % чистого місячного доходу позичальника (чистий місячний дохід — це загальний місячний дохід за мінусом місячних виплат за іншими зобов’язаннями позичальника). При цьому такий дохід повинен бути реальним та очевидним. Додатковими умовами прийняття рішення про надання позички члену кредитної спілки можуть бути його кредитна історія в спіл­ці та можливе застосування одного з видів забезпечення.

Усі рішення про надання позичок приймаються кредитним комітетом спілки на його за­сіданнях, що фіксується у встановленому порядку в протоколах. При цьому положення мо­же передбачати певні особливості щодо порядку прийняття рішень про надання окремих видів позичок, а саме:

Жоден член кредитної спілки не може мати зобов’язань перед кредитною спілкою біль­ше, ніж за двома позичками. При цьому їхня загальна допустима сума повинна бути зазначена в положенні. Надання другої позички членові кредитної спілки за умови, якщо перша нада­на йому позичка є простроченою, не допускається.

Кредитна угода може бути пролонгована за умови відсутності у позичальника поточної про­строченої заборгованості. У разі пролонгації дії кредитної угоди обов’язковою умовою повинно бути те, що подальші платежі зі сплати позички включатимуть не лише відсотки, а й частину основної суми позички. Повторна пролонгація угоди не допускається.

КОНКУРЕНТНІ СТРАТЕГІЇ ПОДАЛЬШОГО РОЗВИТКУ КРЕДИТНИХ СПІЛОК В УКРАЇНІ

Динамічний розвиток українських кредитних спілок розпочався після набрання чинності в січні 2002 року Закону України «Про кредитні спілки» від 20 грудня 2001 року, № 2908-

III. До цього ці громадські неприбуткові організації впродовж 12 років працювали в умовах майже правового вакууму.

Основні позитивні тенденції розвитку кредитних спілок такі:

• спостерігається стабільне зростання основних показників. Тут має місце не лише зро­стання активів, а й збільшення чисельності членів кредитних спілок, що свідчить про ста­лий системний розвиток цього сектора фінансового ринку;

• значно підвищився рівень капіталізації переважної більшості кредитних спілок, по­кращився фінансовий стан;

• кредитні спілки досягли вищого рівня організаційної та системної інтеграції через участь у всеукраїнських та місцевих асоціаціях, утворення об’єднання кредитних спілок «Програма захисту вкладів», подальший розвиток мережі об’єднаних кредитних спілок, утворення нових елементів сервісної інфраструктури;

• започатковані проекти, що сприяють зростанню прозорості та відкритості діяльності кредитних спілок, підвищенню рівня економічної освіченості та захисту прав їх членів, впровадженню у кредитних спілках міжнародних кооперативних принципів в сфері управ­ління, внутрішнього контролю та розкриття інформації.

Структура загального кредитного портфеля кредитних спілок України у 2007 році скла­лася таким чином:

— споживчі кредити — 43 %;

— кредити на інші потреби — 31 %;

— комерційні кредити — 15 %.

— кредити на будівництво, ремонт та реконструкцію житла — 8 %;

— кредити на ведення фермерських та особистих селянських господарств — 3 %;

Задля якісного поліпшення діяльності кредитних спілок доцільно запровадити низку за­ходів організаційно-правового спрямування.

Зокрема, уточнити, а може, й розширити перелік видів діяльності, які можуть здійсню­вати кредитні спілки.

Свої тимчасово вільні кошти кредитна спілка може розміщувати на депозитних рахун­ках у банках, а за їх нестачі залучати на договірних умовах кредити банків, кредити об’єднаної кредитної спілки, кошти інших установ і організацій тільки для надання кредитів своїм членам. Це, безперечно, розширює фінансові можливості кредитної спілки, проте такі ресурси для позичальника, члена кредитної спілки, будуть надто дорогими.

У випадку, коли кредитна спілка не має достатніх фінансових можливостей, вона може виступити у ролі посередника між своїм членом та іншою кредитною установою щодо на­дання йому кредиту, тобто стати гарантом. У світовій практиці такі гарантійні послуги до­сить поширені. З одного боку, вони здешевлюють кредити, а з другого — підвищують авто­ритет таких об’єднань громадян, сприяють залученню нових членів. У чинному законодав­стві щодо такої діяльності кредитних спілок нічого не зазначено.

Поиск по сайту: