АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Ринок фінансових послуг ломбардів

Читайте также:
  1. G. Послуги з транспортування трубопроводами
  2. Адміністративних послуг
  3. Адміністративної послуги
  4. Адміністративної послуги
  5. Адміністративної послуги
  6. Адміністративної послуги
  7. Адміністративної послуги
  8. Адміністративної послуги
  9. Аналіз обсягу реалізації продукції (послуг)
  10. Аналіз ризику та ефективності управління портфелем фінансових інвестицій.
  11. Аналіз рівня, динаміки і структури фінансових результатів.
  12. Аналіз та оцінка ефективності фінансових інвестицій

 

Ломбард — фінансова установа, виключним видом діяльності якої є надання на власний ризик фінансових кредитів фізичним особам за рахунок власних або залучених коштів, під заставу майна на визначений строк і під відсоток та надання супутніх послуг.

Аукціон — спеціально організований і періодично діючий у визначеному місці ринок, на якому під час проведення публічних торгів у заздалегідь обумовлений час відбувається продаж товарів, що переходять у власність покупця, який запропонував найвищу ціну.

Заклад — застава рухомого майна, за якої майно, що є предметом застави, передається заставником у володіння заставоутримувача.

Застава — одна з форм забезпечення зобов’язань. У разі невиконання боржником (за­ставником) забезпечених заставою зобов’язань кредитор (заставоутримувач) має право оде­ржати відшкодування з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Заставне зобов’язання — документ, що видається позичальником кредитору для під­твердження його права у разі невиконання забезпеченого заставою зобов’язання отримати переважне задоволення претензій з вартості заставленого майна.

Заставник — власник заставленого майна, який має право відчужувати майно, а також особа, якій власник передав майно і право застави на це майно.

Ліцитатор — ведучий аукціону.

Предмет застави — майно, яке відповідно до законодавства України може бути відчу­жене заставником та на яке може бути звернене стягнення, яке стане власністю заставника після укладання договору застави, в тому числі продукція, плоди та інші прибутки.

Супутні послуги ломбарду — послуги, які є передумовою надання фінансового креди­ту або випливають з його надання.

Державний реєстр застав рухомого майна — єдина комп’ютерна база даних дер­жавного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції, яка забезпечує зберігання інформації про заставу рухомого майна, її видання та захист від несанкціо­нованого доступу.

 

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТА КОНТРОЛЬ ЗА ДІЯЛЬНІСТЮ ЛОМБАРДІВ

Органами, які контролюють діяльність ломбардів, є:

1. Міністерство фінансів України, яке як орган ліцензування здійснює контроль за до­триманням ломбардами ліцензійних умов провадження господарської діяльності з торгівлі виробами з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння.

2. Державна пробірна служба Міністерства фінансів України, основними завданнями якої є участь у межах своєї компетенції в реалізації державної політики у сфері здійснення державного пробірного контролю за якістю дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, виробів з них та матеріалів, що містять дорогоцінні метали, і за здійсненням операцій із за­значеними цінностями; виконує контрольно-наглядові функції у сфері державного пробір­ного контролю, а також регулятивні та дозвільно-реєстраційні функції щодо ломбардів.

3. Національна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України, основним за­вданнями якої є здійснення державного регулювання та нагляду за наданням фінансових по­слуг і дотриманням законодавства в цій сфері, а також законодавства з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, ломбардами.

Ломбарди повинні бути зареєстровані в Державну реєстрі фінан­сових установ, утримувачем якого визначено Нацфінпослуг, та яка приймає рішення про внесення (виключення) інформації ломбардів до Реєстру, видачу, переоформлення та ану­лювання виданих свідоцтв про реєстрацію фінансової установи та довідок про внесення ін­формації про їх відокремлені підрозділи до Державного реєстру фінансових установ.

У своїй діяльності ломбарди пов’язані з реалізацією ювелірних виробів, а тому, згідно з пп. 9.8 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», потребують одержання ліцензій, що видаються Міністерством фінансів України згідно з Ліцензійними умо­вами провадження господарської діяльності з торгівлі виробами з дорогоцінних металів і доро­гоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного камін­ня, затверджених наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства фінансів України, зокрема ліцензії на здійснення оптової, роздрі­бної торгівлі, комісійної торгівлі, торгівлі скупленими в населення та прийнятими під заставу ювелірними й побутовими виробами з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння.

Основним органом, який здійснює регулювання діяльності ломбардів в Україні, є Національна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України, яка забезпечує державне регулювання та нагляд за наданням послуг у сфері діяльності ломбардів та дотриманням за­конодавства у цій сфері; захищає права споживачів фінансових послуг шляхом застосуван­ня у межах своїх повноважень заходів впливу з метою запобігання і припинення порушень законодавства ломбардами; а також узагальнює практику діяльності ломбардів, розробляє і подає пропозиції щодо розвитку і вдосконалення законодавства України про їх діяльність.

Із метою забезпечення ефективного регулювання діяльності ломбардів Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг:

• здійснює контроль за дотриманням порядку подання і достовірністю звітності та іншої інформації, що надається ломбардами, здійснює аналіз такої інформації для цілей нагляду;

• аналізує стан дотримання ломбардами законодавства в сфері захисту прав споживачів фінансових послуг та виконання вимог актів законодавства з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів і фінансування тероризму;

• здійснює самостійно чи разом з іншими уповноваженими органами перевірки лом­бардів;

• у разі порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність ломбардів, застосовує заходи впливу та штрафні санкції (штрафи), забезпечує їх впровадження;

• розробляє та затвердження порядок та умов внесення та виключення інформації про ломбарди та їх відокремлені підрозділи з Державного реєстру фінансових установ, видачі, переоформлення та анулювання виданих свідоцтв про реєстрацію фінансової установи та довідок про внесення інформації про їх відокремлені підрозділи до Державного реєстру фі­нансових установ, порядку контролю за їх дотриманням;

• розробляє та затверджує методичні рекомендації відповідно до національних поло­жень (стандартів) бухгалтерського обліку, ведення бухгалтерського обліку та складання зві­тності ломбардами;

встановлює за погодженням зі спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з пи­тань фінансового моніторингу особливості організації проведення внутрішнього фінансового моніторингу ломбардів відповідно до законів та нормативно-правових актів Держфінпослуг.

 

ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ ДІЯЛЬНОСТІ ТА НАДАННЯ ПОСЛУГ ЛОМБАРДАМИ

Принципи надання послуг ломбардами

У процесі своєї діяльності ломбарди можуть надавати фінансові та супутні послуги в процесі здійснення фінансового кредитування. Крім того, ломбарди також можуть надавати супутні не фінансові послуги, до яких належить скупка дорогоцінних металів, виробів з них, дорогоцінного каміння, зберігання цінностей тощо. Ломбардам забороняється будь-яка інша господарська діяльність.

Рис. 7.1. Система послуг ломбардів

 

Ломбард повинен мати власний капітал у розмірі 200 тис. грн. та формувати резервний фонд.

Особливістю ломбардних операцій є кредитне посередництво, тобто залучення кредиту, з одного боку, і надання кредиту, з іншого, з метою отримання прибутку, що складається з різниці в розмірі відсотка. Ломбардні позички видаються готівкою та без цільового призна­чення, обов’язкового для кредитних відносин, та належать до розряду короткострокових позичок — видаються на термін до 3-х місяців (винятково — до 6 місяців).

Ломбардна операція складається з двох взаємозалежних частин.

Елементи (частини) ломбардної операції:
Перша — безпосередньо кре­дитна операція: надання кре­дитором грошової позики по­зичальнику на умовах стро- ковості, платності та повер­нення Друга — забезпечення зобов’язань позичальника, при цьому засо­бом забезпечення зобов’язань позичальника кредитору є тверда застава майна позичальника (третьої особи). Законодавство вимагає укладання договору застави у письмовій формі, а в деяких випадках — у нотаріальній формі, між заставни­ком (позичальником) і заставоутримувачем (кредитором). Тобто договір про заставу є похідним від кредитного договору, тому що сама застава має похідний характер від забезпеченого нею зо­бов’язання і є залежною від нього

Рис. 7.2. Структура ломбардної операції

 

Об’єктом ломбардної угоди є зворотний рух вартості між кредитором і позичальником на умовах оплати. Специфікою цих взаємовідносин є те, що в угоді позики-кредитування здійснюються три майже самостійні потоки грошових платежів — надання коштів, повер­нення позики, оплата за користування позикою, а також передача матеріального забезпе­чення.

Суб’єктами договору застави є заставник і заставоутримувач. Заставоутримувач має право у разі невиконання заставником забезпеченого заставою зобов’язання за кредитним договором отримати відшкодування з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Сторонами договору застави при ломбардній операції є відповідні сторони кредитного догово­ру. Заставником майна може бути його дієздатний власник, який має право відчужувати застав­лене майно, а також особа, якій власник у встановленому порядку передав право застави на це майно. Якщо заставником є третя особа — не позичальник, то цю третю особу називають май­новим поручителем, а укладений договір про заставу — договором майнової поруки.

При здійсненні ломбардної операції законодавство вимагає страхування заставленого майна заставоутримувачем за рахунок і в інтересах заставника.

Варто зазначити, що ломбарди також здійснюють операції з виробами з дорогоцінних металів та з дорогоцінного каміння, а тому вони мають враховувати спеціальні вимоги, пе­редбачені Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з торгівлі вироба­ми з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння, а саме:

■ розробити й затвердити внутрішню інструкцію щодо порядку виконання конкретного виду робіт;

■ забезпечити торговельні приміщення спеціальним торговельно-технологічним облад­нанням і торговельним інвентарем, що створюють необхідні умови для зберігання, підгото­вки до продажу, демонстрації та продажу ювелірних виробів;

■ забезпечити торговельні й складські приміщення системою охорони та протипожеж­ної безпеки;

■ обладнати робочі місця оцінників ваговимірювальними засобами необхідної точності й меж вимірювання, приладами, інструментами тощо;

■ розташувати робочі місця оцінників таким чином, щоб забезпечити присутність зда­вача при здійсненні оцінки виробів;

приймати (скуповувати) в населення ювелірні й побутові вироби незалежно від наяв­ності на них відбитків іменників та відбитків державних пробірних клейм.

 

ПОСЛУГИ ЛОМБАРДІВ

Позички під заклад предметів домашнього вжитку, особистого користування та ювелірних виробів. Перелік майна, що приймається під заклад, встановлюється керівником ломбарду згідно з діючим законодавством. Майно, що здається ломбарду під заставу, оцінюється за згодою сторін. Оцінна вартість дорогоцінного каміння визначається оцінювачем самостійно за ці­нами, затвердженими Мінфіном.

Вироби з дорогоцінних металів і каміння оглядаються за зовнішнім виглядом і випро­буються пробірними реактивами згідно з Декретом КМУ «Про пробірний нагляд». Після визначення проби вироби зважуються на лабораторних терезах. Дорогоцінне каміння з ви­робів не виймається, його вага визначається каратометром.

Застава майна в ломбарді оформлюється видачею заставного квитка або укладанням з позичальником договорів ломбардної позики та застави майна, де зазначається найменуван­ня прийнятих речей та їх точний опис. Передача заставних квитків або договорів іншій осо­бі з правом отримання з ломбарду майна дозволяється за умови надання їхнім володарем нотаріально посвідченої довіреності.

Ломбард повинен за рахунок заставника страхувати на користь останнього прийняте в заста­ву майно в повній сумі його вартості за оцінкою, зробленою за згодою сторін. При прийманні ломбардом майна під заставу плата за його зберігання та відсотків за користування позичкою утримуються за весь термін перебування майна у ломбарді при погашенні позички. Сплата від­сотків здійснюється на договірних умовах між позичальником і ломбардом.

Позички під заставу транспортних засобів

Особливістю надання позичок під заставу транспортних засобів є те, що транспортні за­соби залишаються у заставника.

Ломбард при прийманні транспортних засобів під заставу зобов’язаний перевіряти до­кументи, що надає заставник, звіряти відповідність записів у них. У разі виявлення ознак підроблення документів або невідповідності записів з нанесеними номерами ломбард пови­нен негайно повідомити про це територіальний орган Міністерства внутрішніх справ.

Експерт проводить інженерно-технічну експертизу з визначення вартості транспортного засобу, робить звіт з визначення вартості предмета застави. Оцінку транспортних засобів здійснюють на основі мінімальної вартості нових авто з використанням відповідних коефі­цієнтів зношеності. Розмір позички, відсоток за користування позичкою визначаються за погодженням сторін.

Іпотечні позички

Після розгляду наданих документів працівниками ломбарду і попереднього вирішення пи­тання про надання позички на об’єкт, що заставляється, направляється експерт, який оцінює нерухоме майно, після чого вирішується питання про розмір позички. Сторони підписують договір застави та позички. Договір, в якому заставою є нерухоме майно, називають догово­ром про іпотеку і має бути укладений у письмовій формі на спеціальних бланках документів та бути нотаріально посвідчений. Нотаріус перевіряє відсутність заборони на об’єкт, що за­ставляється. Посвідчення угод про іпотеку провадиться за місцезнаходженням нерухомого майна. Позичка за договором іпотеки надається в національній валюті України готівкою через касу ломбарду. Розмір позички, відсоток, термін користування позичкою та інші умови її на­дання визначаються на договірній основі між ломбардом і позичальником.

Позичка під заставу майнових прав

Заставник може укласти договір застави належних йому на момент укладення договору прав вимоги за зобов’язаннями, за якими він є кредитором, і тих, що можуть виникнути в майбутньому. Для отримання позички оформляється договір застави, який повинен бути укладений у письмовій формі. Строкове право вимоги, яке належить заставнику-кредитору, може бути предметом застави тільки до закінчення терміну його дії. У договорі застави прав, які не мають грошової оцінки, вартість предмета застави визначається за угодою сторін.

Заставник зобов’язаний повідомити свого боржника про здійснену заставу прав. Якщо боржник виконає своє зобов’язання до погашення заставником позики, забезпеченої заста­вою, кошти, одержані при цьому заставником, стають предметом застави, про що заставник зобов’язаний повідомити ломбард.

Позичка під заставу цінних паперів

Для отримання позички під заклад цінних паперів у ломбарді оформляється договір застави. До підписання договору ломбард оцінює закладну вартість цінних паперів, на основі чого видає позику. Розмір позички залежить від вартості цінних паперів та їхньої ліквідності.

Застава векселя чи іншого цінного паперу, який може бути переданий через вчинення пере­давального запису (індосаменту), здійснюється шляхом індосаменту і вручення заставоутриму­вачу індосованого цінного паперу. Застава цінного паперу, який не передається через індоса­мент, здійснюється за угодою заставоутримувача і особи, на ім’я якої був виданий цінний папір.

Зберігання цінностей

За зберігання майна ломбард збирає плату у вигляді визначених річних відсотків від суми оцінки прийнятого майна. При прийманні майна на зберігання плата стягується наперед за весь термін зберігання, обумовлений при здачі речей, цінностей у ломбард. Ломбард видає зберігальні квитанції. Передача зберігальних квитанцій іншій особі з правом отримання з ломбарду майна, що передано на зберігання, дозволяється за умови надання їхнім володарем нотаріально посвідченої довіреності.

Якщо майно не було затребуване в зазначений у квитанції термін і його не було подов­жено, ломбард зберігає це майно протягом двох місяців. Після закінчення цього терміну майно передається ломбардом на продаж.

Ломбард зобов’язаний належним чином зберігати майно, отримане на зберігання, та не має права користуватися цим майном. При втраті або ушкодженні майна з вини ломбарду, він відшкодовує збитки в двократному розмірі вартості, зазначеної в зберігальній квитанції.

Скупка дорогоцінних металів і каменів

Скупка дорогоцінних металів і каменів здійснюється на основі внутрішніх інструкцій ломбардів та згідно з чинним законодавством.

Пункт скупки має право скуповувати: дорогоцінні метали у виробах і брухті; монети старого карбування, ювілейні і пам’ятні монети, монети іноземних держав; медалі і жетони дореволю­ційного карбування, а також радянські і пам’ятні медалі, що не мають знака і номера Монетного двору; корпуси годинників із дорогоцінних металів; напівдорогоцінне та дорогоцінне каміння (крім діамантів, рубінів, сапфірів, смарагдів, природних перлин у необробленому вигляді); пред­мети релігійного культу.

Скупник оглядає брухт і вироби з дорогоцінних металів, перевіряє наявність відбитка пробі­рного клейма, уточнює його достовірність. Після узгодження маси дорогоцінних металів, проби і вартості скупник оформляє квитанцію в 3-х примірниках. Здавач одержує грошову суму і один примірник квитанції. Один примірник квитанції залишається в касира для упорядкування звіту, який він складає наприкінці робочого дня.

Реалізація майна, невикупленого заставодавцем

Ломбард має право на власний розсуд обрати один із таких способів продажу речі, яку заставодавець не забрав із ломбарду після спливу трьох місяців від дня закінчення строку договору зберігання:

1) продаж речі шляхом укладення договору купівлі-продажу з будь-якою іншою осо- бою-покупцем за ціною, не нижчою ціни, визначеної при прийнятті речі на зберігання;

2) продаж речі шляхом передачі її на реалізацію спеціалізованим організаціям з аукціону (публічних торгів).

При реалізації речі шляхом продажу з аукціону (публічних торгів) початковою ціною речі є сума її оцінки, визначена при прийнятті речі на зберігання.

Договір купівлі-продажу речі, яку заставодавець не забрав з ломбарду, укладається лом­бардом від її імені та є правовою підставою для набуття покупцем права власності на відпо­відне рухоме майно.

 

АКТУАЛЬНІ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ РИНКУ ПОСЛУГ ЛОМБАРДІВ В УКРАЇНІ

Найнеобхіднішим для забезпечення подальшого розвитку діяльності ломбардів є прийн­яття Закону України «Про ломбарди та ломбардну діяльність».

На сьогодні не існує жодного законодавчого акту, яким би комплексно врегульовувалися най­важливіші питання, що виникають під час створення та діяльності ломбардів. Відсутнє навіть за­гальне визначення поняття «ломбард» на рівні закону. Ті визначення, які є в чинному законодавст­ві України та стосуються ломбардів, є спеціальними, тобто використовуються в межах одного конкретного нормативного акту. Ломбардна діяльність регулюється Цивільним кодексом України та Положенням «Про порядок надання фінансових послуг ломбардами».

У розвинених країнах встановлені вимоги до розміру статутного фонду ломбарду. У США він становить 100 тис. дол. і повинен бути внесений виключно грошима. Згідно з роз­порядженням Національної комісії з ринків фінансових послуг України, встановлюються ви­моги не до статутного фонду, а до власного капіталу ломбарду, який повинен бути більше 200 тис. грн. Цієї суми на сучасному етапі розвитку ринку послуг ломбардів цілком достат­ньо для забезпечення їх ефективної діяльності, оскільки вони не працюють з залученими ко­штами та не приймають на себе особливих ризиків, як банки чи страховики.

Однією з найбільших проблем для ломбардів є залучення обігових коштів. Застава ломбардом майна до банківської установи дозволить отримати кредит щонайбільше у 10 тис. грн. Можливий варіант застави до банку майнових прав ломбарду, які виникають в останнього з його клієнтами. Але банки неохоче йдуть на таку заставу, посилаючись на Національний банк, який начебто роз­глядає майнові права як дуже ризикову заставу.

Ще однією проблемою, яка потребує прийняття відповідних нормативно-правових актів, є відсутність чітких вимог стосовно приміщення, в якому розміщуються ломбарди, а точні­ше — де зберігаються заставлені в заклад речі. Протягом 2007 року понад 60 % всіх креди­тів, наданих ломбардами, були забезпечені виробами з дорогоцінних металів та дорогоцін­ним камінням. У сучасних умовах, коли серед білого дня грабують відділення банків, клієнти ломбардів не мають ніякої гарантії щодо надійності зберігання їх речей, що висту­пають забезпеченням за фінансовим кредитом. Згідно з типовим договором між ломбардом та клієнтом, збитки, завдані в наслідок протиправних дій третіх осіб, кваліфікуються як форс-мажорні обставини та не відшкодовуються ломбардом. Тому варто або встановити чі­ткі вимоги до приміщень, де зберігатимуться речі, отримані ломбардом в заклад або на збе­рігання, або посилити матеріальну відповідальність ломбарду перед клієнтом.

Варто зазначити, що ломбарди досить часто використовуються для легалізації коштів, отри­маних злочинним шляхом, зокрема в 2007 році з 147 перевірених ломбардів порушення вимог законодавства про здійснення заходів з фінансового моніторингу встановлені у 64 ломбардів, за що були накладені штрафні санкції. Тому варто здійснювати перманентний контроль за діяльні­стю таких установ та посилити відповідальність безпосередньо службовців ломбарду за пору­шення норм законодавства.


1 | 2 | 3 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.012 сек.)