 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Види методів контролю витрат
Тема 6: Контроль витратами і стимулювання економії ресурсів
Види методів контролю витрат
Завдання контролю витрат:
· моніторинг — систематичне відстеження динаміки витрат і факторів, що на неї впливають;
· виявлення відхилень фактичних показників рівня витрат від їх запланованих завдань;
· аналіз відхилень, обгрунтування необхідності здійснення регулюючих заходів під час виконання планових завданнь, участь в їх розробленні;
Залежно від факторів (хар-р контрольованих показників, ступінь їх календарного узагальнення, призначення результатів контролю) може різнитися частота контрольованих операцій:
· поточний контроль;
· періодичний контроль;
· разовий контроль.
Поточний котроль - виконується щоденно. Цей вид контролю дає можливість своєчасно фіксувати і регулювати на неприпустимі відхилення в ході виробничого процесу (безперервне відстеження руху матеріальн. цінноятей, незавершеного виробництва і продукції).
Періодичний контроль — здійснюється із встановленною регулярність із встановлених управл-х потреб. Інтревали аналізу звітів зберігаються з періодами планових завдань(місяць, квартал, рік).
Разовий контроль — не має поперед. регульованості. Зміст встановлюється в кожному окремому випадку(має форму інвентаризацій активів, ревізій діяльності, аудит).
За часами здійснення розрізняють види контролю:
а) П опередній К. - виконується до початку дій по реалізації планів (перевірка планів на внутрішню несуперечність, прогресивність, контроль ресурсів(надрових, матеріальних, фінансових));
б) Проміжний К. — проводять безпосередньо під часвиконаня планових завдань (регулювання роботи з виконання планових витрат.);
в) Заключний К. - здійснюється на прикінці планового періоду(дається оцінка ступеня виконання запланованих витрат у цілому).
Методи контроль витрачення сировиниі матеріалів:
1. метод мигнального документування застосовуеться для фіксацій відхилень, які виникали внаслідок заміни або наднормативного витрачання сировини та метеріалів;
2. Метод розкрою партіями використовується в ситуації, коли з одною метою виготовляється одночасно декілька деталей або заготовок. (на кожну партію матеріалів, що відпускається у виробництво, оформляється розкрійний лист, або катка де все вказується);
3. метод попередніх розрахунків за фактичною рецептурою — застосовується в галузях де відхилення від норм витрачання матеріально-речових ресурсів сприймається структурними зрушеннями в скліді вихідної сумуші. (металургічна, нафтохімічна, харчова);
4. метод наступних озрахунків попередніх інвентеризацій використовується у тих випадках коли звернення до інших методів не можливе.
2.Функції витрат, як засіб оцінювання роботи підрозділів-центрів витрат.
Конкретне оцінювання роботи підроздів-центрів витрат здійснюється за допомогою таких відносних та абсолютних показників:
1. Витрати на одиницю продукції. (калькуляція одиниц. Усіх показаних обьективно, відображає динаміку витрат). Співвідношення їх планової та фактичної величин.
2. Витрати на одиницю обсягу продукції(одну гривню, одну нормо-годину)- є досить простим для обчисленя на всіх рівнях управління.
3. Абсолютні показники витрат на основі кошторису(перехід простота, прозорість, універсальність). Корегування планових витарт на фактичний обсяг здійснюються за допомогою функцій фитрат;
3. Система контролю витрат на основі їх нормуваня (стандартизацій)
Конструкції калькулювання та обліку витрат пов'язані зфункцією контролю. У системі стандарт-костинг розрізняють декілька видів стандартів (стандартних витрат):
· Базисні стандарти -:
а) накопичення та оброблення інформації про витрати за деякий репрезентативний проміжок часу;
б) діють протягом декількох (зазвичай віх 2-х до 5-ти)років
в)як підстава для для корегування виступають суттєві зміни в технічних характеристиках самої продукції, або в технології їх виробництва.
· Поточні стандарти — встановлюються в плановий період, виходячи з існуючої технології та організації виробництва продуктивності праці, кваліфікації працівників, цін на ресурси.
· Теоретичні або ідеальні стандарти — виступають як орієнтири, а не норми; передбачають ідеальні умови вироб-ва за мінімальних цін на ресурси, не містять часу на перерви в роботі й на простої обладнання, не надають змістовної інформації для прийняття конкретних рішень у процесі виробництва продукції.
Принцип нормативного обліку та контролю витрат є безперервне систематичне оновлення та облік змін чинних норм. Нормові норми відносяться з початку наступного місця (але припускаються внесення змін і в середині місяця)
4. Внутрішні резерви зниження витрат економій ресурсів.
Залежно від джерел формування внутрішні резерви мінімізацій вироб-х витрат систематизуються за такими групами:
1. Резерви зниження рівня витрат за рахунок раціоналізацій структурних характеристик випуску продукції (проведення номенклатури і асортименту продукції, яку випускає під-во; збільшення обсягів за видами продукції);
2. Резерви зниження витрат за рахунок підвищення технологічного рівня виробницва (механізація та автоматизація виробничих процесів; поліпшення експлуатації задіяного устаткування; вдосконалення та розвиток технік та технології; поліпшення використання сировини, матеріалів, палива і енергії; запрвадження нових видів сировини, матеріалів, палива та енергій);
3. резерв зниження витрат за рахунок поліпшення організації втробництва та праці. (підвищення узгодженності в роботі між окремими ланцюгами виробництва; оптимізація розподілу виробничих завдань між одиницями устаткування; взаємне узгодження виконання вироб-х завдань у часі; скорочення втрат від простоїв роб-в)
Доцільною є структуризація результатів зниження витрат за статтями калькуляції.
Поиск по сайту: