Аналіз витрат за статтями калькуляції. Для контролю і аналізу витрат, поряд з обліком їх за за статтями економічними елементами, застосовується групування калькуляції витрат на виробництво за

Для контролю і аналізу витрат, поряд з обліком їх за за статтями економічними елементами, застосовується групування калькуляції витрат на виробництво за статтями калькуляції, у розрізі яких обчислюється собівартість продукції. Класифікація витрат за калькуляційними статтями собівартості розкриває цільове призначення витрат і їх зв'язок з технологічним процесом. Дане групування використовується для обчислення витрат за видами виготовленої продукції та місцем їх виникнення (за цехами, ділянками тощо) і залежить від багатьох факторів: методу планування, технологічного процесу, продукції, що виготовляється. Встановлення переліку та складу статей калькуляції виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) віднесене до компетенції підприємства та має бути регламентоване його обліковою політикою.

З урахуванням вимог П(С)БО 16 промислові підприємства можуть використовувати такі калькуляційні статті:

=>сировина і матеріали;

=>купівельні комплектуючі вироби, напівфабрикати, роботи і послуги виробничого характеру сторонніх підприємств;

=> паливо і енергія на технологічні цілі;

=> зворотні відходи (вираховуються);

=> основна заробітна плата виробничих робітників;

=> додаткова заробітна плата виробничих робітників;

=> відрахування на соціальне страхування;

=>витрати, пов'язані з підготовкою і освоєнням виробництва продукції;

=>витрати на утримання і експлуатацію обладнання;

=>цехові витрати;

=> втрати внаслідок технічно неминучого браку;

=> супутня продукція (вираховується);

=> інші виробничі витрати.

Аналіз собівартості продукції за статтями є важливою складовою оцінки результатів господарювання підприємства. Його результати дають можливість встановити, за якими статтями є економія, а за якими - перевитрачання, тим самим визначаючи конкретні напрями оптимізації рівня собівартості продукції, подальшого вивчення можливих резервів її зменшення.

Аналіз витрат за статтями калькуляції передбачає визначення абсолютного та відносного відхилення за статтями витрат, порівнюючи фактичні дані з даними за минулі періоди, прогнозними (плановими); обчислення частки кожної статті в загальній сумі витрат, структурних зрушень, що відбулися; надання оцінки змін кожної статті.

У процесі аналізу у першу чергу приділяється увага статтям, за якими були допущені значні перевитрати, непродуктивні витрати та втрати, а також тим, які займають значну питому вагу в собівартості продукції.

Аналітичну цінність для подальшого пошуку резервів економії витрат. матеріальних, трудових і фінансових ресурсів будуть мати і такі розрахункові аналітичні показники як питома вага витрат за калькуляційними статтями на одну гривню окремо випущеної і реалізованої товарної продукції. Вони розраховуються шляхом ділення суми витрат за кожною статтею на суму товарної продукції відповідно випущеної і реалізованої.

5. Особливості аналізу прямих та непрямих витрат.

При управлінні собівартістю продукції важливо враховувати спосіб включення шпрат до собівартості окремих видів продукції. За цією ознакою розрізняють прямі і непрямі витрати (днв. табл. 2).

Поиск по сайту: