Договір управління майном

Управління майном – це посередницька представницька діяльність, пов’язана з піклуванням про чуже майно, причому повноваження управителя найбільш наближені за обсягом до повноважень власника, ця діяльність ґрунтується на особливій довірі між сторонами. Довірчий управитель володіє, користується і розпоряджається чужим майном від свого імені та в інтересах установника або вигодонабувача на свій розсуд з урахуванням обмежень, визначених договором або законом. При визначенні таких обмежень треба враховувати, що з боку управителя можливе зловживання наданими правами.

За договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов’язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача) (ст. 1029 ЦК), наприклад, управління майном у складі спадщини. На підставі цього договору виникають зобов’язальні правовідносини, однак можливе виникнення відносин довірчої власності, якщо установник управління надає управителеві повну свободу в управлінні майном, вимагаючи для себе або вигодонабувача певної вигоди, і тоді право власності розпадається на дві частини: одна частина повноважень (управління, розпорядження майном) належить довірчому власнику, інша (отримання вигод, доходів) – бенефіціарію (вигодонабувачеві). В останньому випадку відносини будуть речовими. Нормативна база: гл. 70 ЦК, ч. 2 ст. 316 ЦК, ЗУ від 19.06.2003 р. № 978-ІV «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю».

Мета договору – передати майно власника професіоналу для отримання найбільшої вигоди без несення витрат щодо утримання майна. В управителя не виникає права власності, він має право тільки здійснювати повноваження власника. Управитель діє від власного імені, однак зобов’язаний сповістити всіх третіх осіб про те, що він діє на підставі договору управління.

Характеристика. Цей договір є двохстороннім, реальним, оплатним, діє тривалий строк.

Форма договору – письмова. Договір управління нерухомим майном підлягає нотаріальному посвідченню і державній реєстрації.

Предмет договору – результат управління будь-яким майном (в тому числі підприємством як єдиним майновим комплексом, нерухомою річчю, цінними паперами, майновими правами, а також майновими правами інтелектуальної власності та іншім майном). Для банків можливо здійснення управління грошовими коштами клієнтів. Майно, передане в управління, має бути відокремлене від іншого майна установника управління та від майна управителя. Майно, що є предметом договору застави, може бути передане в управління

Установником управління є власник майна. Стороною у договорі може бути не власник, а інші особи у випадках: коли власник не має обсягу дієздатності; у відсутність власника, у разі смерті власника; коли йдеться про державне та комунальне майно; якщо творець передав виключну ліцензію на майнові права інтелектуальної власності.

Істотними умовами договору управління майном є:

1) перелік майна, що передається в управління;

2) розмір і форма плати за управління майном.

Строк управління майном встановлюється у договорі управління майном. Якщо сторони не визначили строку договору управління майном, він вважається укладеним на п'ять років.

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору управління майном після закінчення його строку договір вважається продовженим на такий самий строк і на таких самих умовах.

Поиск по сайту: