Характеристика договорів про надання посередницьких послуг

Тема 16. Договори про надання посередницьких послуг

1. Внутрішні та зовнішні правовідносини посередництва
2. Характеристика договорів про надання посередницьких послуг

3. Договір доручення

4. Обов’язки сторін за договором доручення

5. Агентський договір

Внутрішні та зовнішні правовідносини посередництва

Як правило, суб’єкти цивільного права самостійно здійснюють юридично значимі дії, внаслідок яких у них виникають цивільні права та обов’язки. Однак іноді виникає потреба в посередникові, який представляв би інтереси довірителя та діяв би від імені довірителя, за його рахунок, причому цивільні права та обов’язки виникали б у довірителя. Посередницькі послуги – це послуги, у наданні яких бере участь додатковий учасник, який виступає посередником між замовником і виконавцем, продавцем і покупцем тощо. Фактично посередник діє між двома учасниками, але при цьому ці два учасника не укладають між собою договір, кожний з цих двох учасників укладає окремий договір з посередником.

Взаємопов’язані правовідносини посередництва:

Ø внутрішні правовідносинипосередництва – це договірні відносини повіреного посередника з довірителем, причому саме внутрішні відносини будуть посередницькими. Предметом внутрішніх договірних відносин повіреного посередника із довірителем буде результат надання посередницької послуги, що може не мати матеріалізованої форми та споживається довірителем у процесі надання послуги;

Ø зовнішні правовідносини посередництва – це договірні відносини повіреного посередника з третіми особами, в яких посередник зобов’язується зробити в інтересах, за рахунок довірителя певні юридично значимі дії від свого імені або від імені особи, інтереси якої він представляє. Предметом зовнішніх договірних відносин будуть речі та інші блага, щодо яких спрямована діяльність посередника.

Характеристика договорів про надання посередницьких послуг

Договори посередників з замовниками поєднує те, що вони опосередковують відносини, учасником яких є особа (посередник), яка у правовідносинах діє не у власних інтересах, а в інтересах іншої особи, за її рахунок та за винагороду, діяльність посередника спрямована на здійснення чужих суб’єктивних прав та обов’язків. Посередник діє посередині, між двома учасниками, здійснює юридично значущі дії та супутні їм фактичні дії з третіми особами, що створює правові наслідки для послугоотримувача. До посередницьких договорів відносяться договір доручення, договір комісії, агентський договір, договір управління майном. Також до них можна віднести договори транспортного експедирування, фінансового лізингу, складського зберігання та всі підвиди договорів, тобто субпідряд, суборенда, субконцесія тощо. Посередник обов’язково вступає у правовідносини з третіми особами. Діючи в інтересах іншої особи, посередник діє не на власний розсуд, а в межах наданих повноважень та його дії завжди спрямовані на досягнення максимально ефективного результату для особи, інтереси якої він представляє.

Дії фактичного характеру – це здійснення діяльності щодо надання послуг, внаслідок яких у клієнта не виникають, не змінюються та не припиняються цивільні права та обов’язки, наприклад, надання консультацій, у тому числі юридичних, перевезення вантажів, складські послуги, послуги демонстрації товару тощо.

Дії організаційного порядку – це діяльність посередника, спрямована на створення договірних зв’язків між учасниками майнового обігу, наприклад, ріелтер знаходить для клієнта варіанти купівлі нерухомості.

Дії юридичного характеру – це діяльність посередника, внаслідок якої у клієнта виникають, змінюються та припиняються цивільні права та обов’язки. Наприклад, посередник знаходить покупців на товар клієнта та продає товар, у клієнта припиняється право власності на товар і виникає право на отримання плати за товар.

Посередник виконує для клієнта-послугоотримувача дії фактичного, організаційного та юридичного характеру, як правило, у комплексі, у тому числі забезпечує укладення та виконання договорів між клієнтом та третіми особами. Посередництво – це діяльність в інтересах, під контролем та за рахунок замовника з надання послуг юридичного характеру та супутніх їм послуг фактичного та організаційного характеру шляхом вступу у договірні відносини з третіми особами.

За договором про наданняпосередницьких послуг одна сторона (посередник) зобов’язується за дорученням, в інтересах та за рахунок іншої сторони (замовника) надати йому посередницьку послугу шляхом вступу у майнові відносини з третіми особами у межах наданих повноважень, причому позитивний результат цих відносин споживається замовником, а замовник зобов’язується оплатити надану послугу.

Відмежування від інших договорів. Посередницькі представницькі договори треба відмежовувати від представництва як одностороннього правочину. Представник, повноваження якого ґрунтуються на довіреності при відсутності договору, не має обов’язків щодо здійснення цих повноважень, а тільки права. Діяльність щодо надання посередницьких представницьких послуг, коли посередник не є власником товару, треба відмежовувати від діяльності посередників-перекупщиків, які набувають прав власності на товар з метою їх продажу за більшу ціну. Також посередницьку діяльність треба відмежовувати від біржової діяльності, біржа нічого не продає та не купує, а створює умови шляхом надання інформації, щоб у продавця було більше покупців та навпаки.

Договір доручення

За договором доручення одна сторона (повірений) зобов’язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридично значимі дії, внаслідок яких у довірителя створюються, змінюються, припиняються цивільні права та обов’язки, оскільки повірений діє в інтересах довірителя. Це є договірні відносини прямого представництва (дії від імені іншої особи).

Відмежування від інших договорів. Опосередкованим представництвом є договори комісії або управління майном (дії від власного імені). Договір доручення відрізняється від договору комісії та управління майном тим, що повірений діє від імені довірителя, в той час як комісіонер та управитель майна діють від власного імені, хоча і в інтересах іншої особи. Договір доручення відрізняється і від агентського договору, хоч агент теж діє від імені особи, яку він представляє, однак агент вчиняє не тільки юридичні, а й фактичні дії, послуги. Також особливістю договору доручення є те, що дії, які виконує повірений, завжди є конкретними, чітко визначеними, повіреному не приходиться приймати рішення в інтересах довірителя. Договір доручення треба відрізняти від договору про надання послуг щодо ведення переговорів про можливі у майбутньому правочини, пошуку потенційних контрагентів, маркетинг, оскільки тут клієнт отримує тільки інформацію. Цивільно-правовий договір доручення треба відрізняти від доручення, що не зобов’язує до представництва, не має майнового змісту, не тягне цивільно-правових наслідків. Договір доручення треба відрізняти від процесуального представництва, оскільки адвокат, хоча і діє в інтересах особи, яку він представляє, однак має в процесі самостійний статус, власні права та обов’язки, що регулюються процесуальним законодавством.

Характеристика договору. Договір доручення є консенсуальним. Якщо він відплатний, то є двохстороннім. Відплатність презюмується (передбачається), навіть якщо плата не встановлена договором, відповідно цін на такі послуги. Це фідуціарний правочин, ґрунтується на довірчих відносинах сторін. Повірений виконує договір особисто, договір може припинятися при відмові від нього довірителя або повіреного.

Предмет договору – результат надання нематеріальних посередницьких послуг юридичного характеру, однак поряд з тим, представник може виконувати додаткові фактичні дії (наприклад, проводити маркетинг). Зміст доручення може бути викладений у довіреності, це чітко визначені, юридично значимі дії, правомірні, конкретні, здійсненні.

Сторони – фізичні та юридичні особи, повністю дієздатні.

Договір доручення може мати як строковий, так і безстроковий характер.

Припинення договору може бути внаслідок відмови від договору сторін в будь-який час, враховуючи особливі довірчі стосунки між сторонами, оскільки довірений своїми діями зобов’язує довірителя. Довіритель повинен відшкодувати повіреному витрати, пов'язані з виконанням доручення, а якщо повіреному належить плата – також виплатити йому плату, що пропорційна виконаній роботі.

Поиск по сайту: