Підіймально-транспортувальні машини, механізми та пристрої. Вимоги безпеки

На підприємствах машинобудівної, харчової, переробної, легкої промисловості та багатьох інших для завантаження, розвантажен­ня та переміщення різноманітних вантажів широко застосовуються стаціонарні та нестаціонарні різноманітні вантажопідіймальні і транспортні машини та механізми.

У більшості випадків, це електрифіковані машини або механіз­ми з ручним приводом - тельфери, талі, підіймальні крани різно­манітних типів, підвісні шляхи, лебідки, домкрати, похилі спуски тощо. Всі вони потенційно небезпечні в експлуатації. Небезпека полягає в можливості механічного травмування робітника в проце­сі транспортування та виконання ручних операцій завантаження і розвантаження, а при роботі з електрифікованими машинами та­кож існує небезпека ураження працівника електричним струмом при недотриманні правил експлуатації та електробезпеки.

Талі - це підвісні вантажопідіймальні механізми з ручним або електричним приводом. Ручні талі призначені для піднімання ван­тажів масою до 10 т, головним чином, при монтажі й демонтажі обладнання. їх приводять в дію за допомогою перетягування ру­ками нескінченного (замкнутого) ланцюга. За такої конструкції цього пристрою є небезпечним зношення ланок ланцюга і ведучої зірочки. В даному випадку зубці зірочки не співпадають при ро­боті з отворами ланок ланцюга, і це призводить до зриву та різких ривків ланцюга, що викликає перенапруження в механізмі, підви­щує небезпеку поломки (можливий обрив ланцюгів або канатів).

Механізми з ручним приводом (талі, лебідки, домкрати) для утри­мування вантажу, що піднімається, повинні мати храпове колесо. У домкратів з гідравлічним приводом для цієї мети служить зворот­ний клапан. Для спуску піднятого вантажу у храповиків відводить­ся блокувальна собачка, а у гідравлічних домкратів відкривається зворотній клапан.

Ручні вантажопідіймальні талі повинні мати суцільноковані, без тріщин та зношення, ланки підвісного ланцюга і напрямних, провушину для ведучого ланцюга; бути добре змащеними та мати віль­ний хід. Талі з електричним приводом можуть бути встановлені стаціонарно або на візках, що рухаються по підвісних шляхах (моно­рейках). До початку роботи перевіряють справність вантажного лан­цюга і захоплювальних органів, надійність кріплення талі до візка або до нерухомої опори: балки, козлів або до монорейки.

Лебідки. Лебідки призначені для піднімання і переміщення ванта­жів, а також вони є складовою частиною ліфтів, кранів та інших підій­мачів. При роботі з лебідками травмування може статися внаслідок падіння вантажу (у разі поганого його кріплення або обриву зноше­ного тросу), від удару рукояткою при спусканні вантажу (у разі зно­шення чи пошкодження храповика гальма лебідки), від затягування руки чи одягу в зубчасті передачі чи тросовий барабан (при недо­триманні правил експлуатації), від удару тросом (при його розриві), від удару лебідкою (при поганому кріпленні самої лебідки) тощо. Тому перед підніманням вантажу необхідно переконатися в справ­ності лебідки і її надійному закріпленні.

Трос на лебідках необхідно щорічно перевіряти на міцність і при­датність до подальшої роботи.

Не допускається застосовувати сталевий трос, який має на будь-якій дільниці по довжині, що дорівнює 8 діаметрам троса, більше 10% пошкоджень дроту, а також ознаки надмірного зношення, інші меха­нічні пошкодження чи іржавість. При роботі лебідок люди не повинні знаходитись під вантажем і поблизу натягнутого сталевого тросу.

Лебідки з ручним приводом повинні мати храпові механізми, а з електричним приводом - колодкові гальма, що автоматично діють при відключенні електродвигуна. Частини лебідки, що обертають­ся, ретельно огороджують, а корпус лебідки з електричним приво­дом заземлюють. Всі лебідки повинні надійно закріплюватись на місці за допомогою балансного вантажу, що дорівнює подвійному робочому навантаженню лебідки.

Тельфери обладнуються двома електродвигунами із яких один приводить в дію вантажопіднімальну лебідку, а другий - рухає кат­ки, за допомогою яких візок переміщується в горизонтальному на­прямку. Керування електродвигунами здійснюється з підлоги за допомогою кнопочної панелі, яка підвішена на електричному гнуч­кому кабелі до візка талі. Електричні талі виготовляються вантажо­підйомністю до 5 т. На тельферах встановлюють кінцеві аварійні вимикачі, які обмежують висоту піднімання гака, щоб запобігти обриву троса у випадку упору гака в механізм піднімання, а також вимикачі, які обмежують шлях переміщення талі по рейці. До управ­ління тельферами можуть бути допущені робітники, що пройшли навчання, атестовані, і з якими проведено інструктаж з правил без­пеки. В приміщеннях з підвищеною електронебезпекою використо­вують талі і тельфери з електродвигунами напругою до 42 В.

При експлуатації вантажопідіймальних механізмів повинні ви­конуватися такі умови безпеки: підіймально-транспортний при­стрій встановлюється над вантажем, що підлягає переміщенню; забороняється підправляти вантаж руками в підвішеному стані і залишати його в такому вигляді після закінчення робіт; переміщен­ня вантажу по горизонталі здійснюється не вище 0,5 м над всіма предметами, що зустрічаються на шляху. Категорично забороняєть­ся переміщати вантаж над людьми.

Елеватори. Для транспортування сипких або штучних вантажів на необхідну висоту застосовують елеватори, які оснащуються ков­шами для сипких вантажів або поличками з гніздами (або штиря­ми) для поштучних. Елеватори ковшові (або норії) закривають ко­жухами для захисту від пилу, в яких через кожні 4 м встановлюють оглядові люки. Кожухи ковшових елеваторів (або норій) повинні бути міцної конструкції і не пропускати пил. Елеватори для штуч­них вантажів, як правило, відкриті, вони можуть бути вертикальни­ми або похилими. Робочими органами елеваторів може бути стале­вий ланцюг або багатошарова прогумована стрічка, до яких кріплять­ся ковші чи полички, що утримують вантаж.

Для запобігання просипання сировини і попадання пилу у ви­робничі приміщення, прорізи та люки в перекриттях поверхів, че­рез які проходять шахти (кожухи) елеватора, ущільнюють. Для ви­далення пилу кожух голівки норії (верхня частина з привідною станцією і зоною розвантаження) і баншака норії (де завантажу­ються ковші) аспіруються.

Елеватори оснащуються автоматизованими пристроями, які відключають привід, якщо спадає ланцюг з приводної зірочки або обривається ковшова стрічка. Кришки оглядових люків зблоковані з приводом елеватора так, щоб при їх відкриванні елеватор авто­матично зупинявся. Безпечність при огляді і ремонті елеваторів забезпечується пристроями, що запобігають можливості зворот­ного ходу і падінню ковшової стрічки.

Пуск елеватора дозволяється тільки з визначеного місця після попереднього сигналу. Система сигналізації повинна забезпечува­ти двосторонній сигнальний зв'язок місця запуску елеватора з ділян­ками обслуговування головок і башмаків елеваторів. Для зручного обслуговування елеватора підхід з трьох боків до головки та башмака повинен бути не менше 1,2 м, крім того, повинна бути забезпечена можливість вільного підходу до натяжних пристроїв і підшипників. Забороняється: запускати елеватор при недостатньому натяг­ненні ковшової стрічки чи ланцюгів; зупиняти елеватор під час завантаження; завантажувати елеватор без перевірки готовності до роботи наступного за ним обладнання транспортної лінії.

Поиск по сайту: