Облік доходів житлово-комунальних підприємств

Житлово-комунальні підприємства, як і всі інші підприєм­ства, окремо визначають доходи від операційної, фінансової та іншої діяльності. Розглянемо, головним чином, доходи від ос­новної діяльності і деякі специфічні доходи від іншої операцій­ної діяльності. Облік інших доходів не відрізняється від обліку в інших галузях.

Склад доходів комунальних підприємств:

1) надходження від населення в оплату комунальних послуг;

2) надходження від підприємств, установ, організацій за надані послуги;

3) субсидії малозабезпеченим категоріям громадян;

4) відшкодування пільг окремим категоріям громадян (ве­теранам війн, особам, що постраждали від Чорнобильської катастрофи, суддям, військовослужбовцям, працівникам проку­ратури тощо);

5) бюджетні дотації на покриття збитків, інколи — субвенції.

Субсидія — вид допомоги, звичайно грошової, що надається будь-кому державою або установою.

Дотація — це грошові кошти, що надаються без повернен­ня з державного бюджету для компенсації перевищення витрат над доходами підприємств, організацій.

Статті доходів житлових організацій:

1) квартирна плата (без цільових зборів та платежів), за при­ватизованими квартирами — відшкодування експлуатаційних витрат у розмірі квартирної плати;

2) орендна плата;

3) збори з орендарів нежитлових приміщень на покриття експлуатаційних витрат;

4) надходження від підприємств і організацій (з тепло-, газо-, енерго-, водопостачання та водовідведення) за обслуговування внутрішньобудинкових мереж та обладнання;

5) надходження від ЖБК, прийнятих на обслуговування;

6) інші доходи (пла­та за гаражі, гуртожитки, охорону під’їздів тощо).

7) дотації, субсидії, відшкодування пільг, субвенції.

Розрахунки з квартиронаймачами здійснюються здебіль­шого через банківські установи. Первинним документом є кви­танція-повідомлення (рахунок), яка може бути аркушем кви­танційної книжки, а може щомісяця виписуватись на обчи­слювальному центрі та надсилатись квартиронаймачу. В дея­ких регіонах України комунальні підприємства з тепло-, газо-, водопостачання та водовідведення безпосередньо отримують плату від населення (кожне — за окремою квитанцією), а в деяких ці платежі сплачуються за єдиною квитанцією на раху­нок житлової організації; в цьому випадку житлові організації отримують ці платежі як транзитні і відразу перераховують їх відповідним комунальним підприємствам.

Оплата житла і комунальних послуг здійснюється за тари­фами (за 1 м², за одну прописану особу) або за лічильниками, якщо лічильники належним чином пройшди повірку, встановлені і опломбовані.

Однією з найбільших проблем при розрахунках з населенням є велика заборгованість громадян перед ЖКП. Причиною є, з одного боку, високі тарифи (порівняно із заробітною платою), а з другого — відсутність покарань для неплатників. Судові розгляди справ боржників закінчуються, як правило, на користь ЖКП, але це потребує певних витрат. Треба пам’ятати, що термін позовної давності з цивільних позовів в Україні стано­вить три роки, після чого прострочена заборгованість житлово-комунальному підприємству не повертається.

Розрахунки з підприємствами — споживачами комуналь­них послуг — здійснюються, як і в інших галузях, платіжни­ми дорученнями або платіжними вимогами-дорученнями згідно з договорами за тарифами або показаннями лічильників. Вало­вий дохід і податкове зобов’язання з ПДВ на комунальному підприємстві виникають за першою датою. Прострочену більш як 30 днів заборгованість комунальні підприємства можуть ви­ключити з оподатковуваного доходу за умови звернення до суду згідно із Законом про прибуток.

Розрахунки з бюджетом із субсидій, дотацій і відшкодуван­ня пільг здійснюються шляхом подання розрахунку відшкоду­вання або отримання з відділу субсидій інформації про надані субсидії. Ця інформація, як і саме бюджетне відшкодування, часто надходить із запізненням. Далі наведено бухгалтерські проведення з відображення тих субсидій, інформація про які є у ЖКП, і тих, інформація про які надходить із запізненням, а також показано відображення бюджетного фінансування в по­датковому обліку. Заборгованість населення перед ЖКП при­зводить до зростання заборгованості ЖКП перед постачальни­ками, тому бюджетне фінансування (зокрема, дотації) часто на­дається з цільовим призначенням — погашення заборгованості перед постачальниками, особливо за енергоносії. Останні роки заборонено розрахунки з бюджетом у негрошовій формі, в тому числі взаємозаліки, тому бюджетні кошти частіше надходять на рахунок ЖКП і відразу перераховуються постачальникам.

Облік доходів і витрат комунального підприємства розгля­немо на умовному прикладі:

Доходи (грн.):

1.Заборгованість населення – 260000,00

2. Отримана плата від населення – 240000,00

3. Відшкодування пільг нараховане – 24000,00

4. Субсидії відомі – 42000,00

5. Субсидії, нараховані в поточному місяці – 4800,00

6. Надійшло відшкодування пільг, субсидії – 48000,00

7. Борг підприємств – 264000,00

8. Надійшли дотації – 11000,00.

Бухгалтерські проведення з обліку доходів житлово-комунальних підприємств подано в таблиці 1. Дохід у податковому обліку при розрахунках з бюджетом та податкове зобов’язання з ПДВ при розрахунках з населенням і з бюджетом виникають у момент отримання коштів.

Таблиця 1

Увага! В операції 5 друге проведення можна зробити таке саме, як в операції1, тільки методом сторно: Дебет 364 Кредит 703.

Дохід у податковому обліку і дохід в бухгалтерському обліку становив 567 000 грн.

Специфічні доходи житлових організацій відображені в таблиці 2. Проведення з отримання плати за обслуговування внутрішньобудинкових мереж та обладнання наведено тільки для тих житлових організацій, які не отримують від населення комунальні платежі.

Таблиця 2

Поиск по сайту: