Кумуляція, поняття про матеріальну, функціональну, змішану кумуляцію

Кумуляція означає підсумовування дії повторних доз отрут, коли наступна доза надходить до організму раніше, ніж закінчується дія попередньої дози.

Розрізняють три типи кумуляції: матері­альну (хімічну), функціональну і змішану.

Під матеріальною кумуляцією розуміють не стільки саме по собі накопичення речовини в організмі, скільки участь зростаючої кіль­кості отрути у розвитку токсичного процесу.

У разі функціональної кумуляції кінцевий токсичний ефект залежить не від поступового накопичення невеликих кількостей отрути, а від повторної дії її на певні клітини організму. Дія невеликої кількості отрути на клітини підсумовуються, і вна­слідок цього виникає токсичний ефект.

Поняття про матеріальну і функціональну кумуляцію стосується механізмів кумулятивної дії речовин.

Первинний вплив токсичних речовин здійснюється в процесі контакту молекул от­рути з біополімерами-рецепторами і полягає в їх блокаді і порушенні відповідних фізіологічних функцій (наприклад, ферментативних, якщо рецепція здійснюється ферментами).

У разі матеріальної кумуляції безпосередньою причиною пору­шення функції рецептора є фіксація речовини, у випадку функціональ­ної кумуляції — зміна структури рецептора після контакту з речо­виною, навіть якщо сама отрута при цьому повністю руйнується.

При змішаній кумуляції на рецепторах фіксуються не самі моле­кули отрут, а їх осколки. Змішаний характер такого типу кумуляції полягає в тому, що має місце приєднання до рецептора матеріальної частки, проте вихідна речовина руйнується, внаслідок чого накопичува­тись не може.

Приклад матеріальної кумуляції - фіксація деяких важких металів і миш’яку SН-групами білків, оксиду вуглецю і ціанідів металом гемоглобіну та деяких ферментів

До речовин, здатних до функціональної кумуляції, належать прямі метгемоглобінутворювачі (натрію нітрат), хімічні мутагени. Останні, не входять до складу нуклеїнових кислот, з якими вони взаємодіють, а відщеплюються миттєво або відразу після реакції.

Змішаний тип кумуляції характерний, наприклад, для фосфор­органічних сполук (ФОС) та похідних карбамінової кислоти. Внаслідок фосфорилювання чи карбамінування естераз утворюється ацильований ензим з розщепленням інгібітора. На ферменті залишається тільки частина вихідної моле­кули речовини — фосфорильна чи карбамільна група.

Тип кумуляції характеризує кумулятивні властивості речовини лише з якісного боку. У кількісному відношенні для тих же ФОС має значення насамперед те, на який проміжок часу виключається функція ферменту. Якщо цей проміжок часу достатній для того, щоб дія нових порцій отрути, що надходять, розвивалась на фоні уже розвинутого гальмування, виникає кумулятивний ефект у чіткій відповідності з класичними уявленнями про кумуляцію.

5.31. Роль лікарів лікувального профілю при організації та проведенні медич­них оглядів робітників. Офіційні законодавчі документи, що регламентують правила проведення медичних оглядів робітників.

М едичні огляди упродовж трудової діяльності про­водяться для осіб, які зайняті на важких роботах та роботах зі шкід­ливими чи небезпечними умовами праці, визначених “Переліком шкідливих речовин, несприятливих виробничих факторів і робіт, для виконання яких обов’язкові медичні огляди працівників”, затвер­дженим наказом МОЗ № 555-89 “Про удосконалення системи ме­дичних оглядів працівників і водіїв індивідуальних транспортних іасобів”, а для осіб віком до 21 року — визначених наказом МОЗ № 387-81 “Про заходи щодо удосконалення медико-санітарної до­помоги підліткам”. Мета періодичних медичних оглядів — забезпе­чення динамічного нагляду за станом здоров’я працівників, виявлення ранніх ознак впливу виробничих умов і шкідливостей на організм, а також захворювань, які не дають змоги продовжувати ро­боту заданою професією, запобігання нещасним випадкам, поширен­ню інфекційних і паразитарних захворювань.

Згідно з наказом МОЗ України № 45 від 31.07.94 р. “Про затвердження Положення про порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій” організацію і проведення медичних оглядів забезпечують лікувально-профілактичні та санітарно-епіде­міологічні заклади МОЗ України, на території обслуговування яких розташовані підприємства, установи або організації, разом з їх влас­никами незалежно від форм власності та видів діяльності.

Поиск по сайту: