Роль фельдшера у проведенні санітарно-гігієнічних заходів в умовах ФАПу, здоров пункту, лікувально-профілактичного закладу

Предмет і завдання гігієни

Гігієна – це наука про збереження і зміцнення здоров’я людини шляхом проведення профілактичних попереджувальних заходів.
Вона вивчає закономірності впливу чинників довкілля на організм і здоров’я, для обґрунтування санітарних норм, правил гігієнічних нормативів виконання яка запобігає негативному впливу чинників середовища на здоров’я, попереджає захворювання і сприяє збільшенню тривалості життя.

Предметом вивчення гігієни є чинники зовнішнього середовища і закономірності їх впливу на організм.
Всі чинники зовнішнього середовища поділяють на такі фактори:
- фізичні(температура, вологість, рух повітря, вібрація, гравітація, шум)
- хімічні чинники – це хімічні елементи, сполуки та домішки у воді, грунті, атмосферному повітрі, у повітрі закритих приміщень, харчових продуктах які викликають позитивні або негативні зміни в організмі людини.

-біологічні чинники(бактерії, віруси, мікроскопічні гриби, найпростіші паразитичні черви які є збудниками інфекційних захворювань.
- психогенні чинники (мова, письмо) викликають позитивні чи негативні емоції.

Основні задачі гігієни - вивчення впливу зовнішнього середовища на стан здоров'я і працездатність людей; наукове обґрунтування і розробка гігієнічних норм, правил і заходів щодо оздоровлення зовнішнього середовища й усуненню шкідливо діючих факторів; наукове обґрунтування і розробка гігієнічних нормативів, правил і заходів щодо підвищення опірності організму до можливих шкідливих впливів навколишнього середовища з метою поліпшення здоров'я і фізичного розвитку, підвищення працездатності.

Основні розділи гігієнічної науки

Розділи гігієни: комунальна гігієна, гігієна навколишнього середовища (загальна гігієна), гігієна праці, гігієна харчування, радіаційна гігієна, військова гігієна, гігієна дітей і підлітків, авіаційна і космічна гігієна й ін.
Санітарія - практичне здійснення вимог гігієни, виконання необхідних гігієнічних правил і заходів.
У ході розвитку гігієни сформувався ряд гігієнічних дисциплін: гігієна праці, соціальна гігієна, гігієна дітей і підлітків, гігієна фізичної культури і спорту й ін.
Гігієнічні положення займають настільки велике значення тому, що без них неможливо виконати основні задачі по всебічному і гармонічному розвитку людей, збереженню на довгі роки міцного здоров'я і творчої активності.

Молоді фахівці, що закінчують вузи країни, повинні добре знати основні положення особистої і суспільної гігієни і вміло застосовувати їх у побуті, навчанні, на виробництві.
Гігієна фізичної культури і спорту включає розділи: особиста гігієна, загартовування, гігієна житла, гігієнічні вимоги до спортивних споруджень і місць занять фізичними вправами, допоміжні гігієнічні засоби відновлення і підвищення працездатності.

Роль фельдшера у проведенні санітарно-гігієнічних заходів в умовах ФАПу, здоров пункту, лікувально-профілактичного закладу

Особливості роботи:
Надає першу допомогу при гострих захворюваннях і травмах, здійснює профілактику захворюваності і травматизму, бере участь в профілактичних оглядах працюючих, проводить щеплення проти інфекційних захворювань, робить прості клінічні аналізи.

Професія фельдшера найбільш наближена до професії лікаря. Як правило, фельдшер працює у службі швидкої допомоги. У його обов'язки входить надання першої допомоги людині, яка попала в аварію, катастрофу, раптово хворому тощо. Фельдшер проводить попередній огляд хворого (вимірює тиск, пульс тощо), встановлює первинний діагноз і на підставі цього діагнозу надає хворому необхідну медичну допомогу. Фельдшер бере активну участь у пропаганді здорового способу життя, виконує санітарно-епідеміологічний нагляд за людьми, що проживають на його дільниці, також він проводить масові обстеження учнів, працюючих і пенсіонерів для виявлення захворювань на ранніх стадіях, проводить санітарно-освітню роботу серед населення, у цьому полягає його профілактична робота. Фельдшер уміє виконувати функції багатьох лікарів-спеціалістів: при необхідності вміє прийняти пологи, накласти шви на рану, вимити сірчану пробку з вуха, видалити чужорідне тіло з ока, надати першу допомогу при переломах, опіках тощо.

4) Екологія…

Екологія вивчає взаємовідносини організмів із довкіллям, досліджує структурно-функціональну організацію надорганізмових систем (популяцій, угруповань, екосистем, біосфери), виявляє механізми підтримання їх стійкості у просторі й часі.

Головні завдання екології:
· встановлення закономірностей взаємозв’язків між організмами, їхніми угрупованнями та умовами довкілля;
· дослідження структури та функціонування угрупувань організмів; розробка методів визначення екологічного стану природних і штучних угруповань;
· спостереження за змінами в окремих екосистемах та біосфері в цілому, прогнозування їхніх наслідків;
· створення бази даних та розроблення рекомендацій для екологічно безпечного планування господарської і соціальної діяльності людини;
· застосування екологічних знань у справі охорони навколишнього середовища та раціонального використання природних ресурсів.

Екологія людини - комплексна наука, яка вивчає взаємовідношення людини і навколишнього середовища. Вона сприяє збереженню і зміцненню здоров'я, розвитку фізичних та психічних можливостей людини.

Україні притаманні такі екологічні проблеми, як кислотні дощі, транскордонне забруднення, руйнування озонового шару, потепління клімату, накопичення відходів, особливо токсичних та радіаційних, зниження біологічного різноманіття. Аварія на Чорнобильській атомній електростанції з її величезними медико-біологічними наслідками спричинила в Україні ситуацію, що наближається до рівня глобальної екологічної катастрофи.

В Україні відсутній природний приріст населення, а тривалість життя на шість років нижча, ніж у розвинутих країнах. Негативні зміни у здоров’ї сталися, головним чином, за рахунок підвищення рівня злоякісних новоутворень, серцево-судинних хвороб, бронхіальної астми, і так далі, Великої гостроти набула проблема радіоактивних відходів.

На атомних електростанціях накопичено тисячі тон відпрацьованого ядерного палива, десятки тисяч кубометрів твердих і десятки мільйонів літрів рідких радіоактивних відходів.

Стан навколишнього природного середовища значною мірою визначається рівнем лісистості та якісним станом лісів. Україна – малолісна країна. Ліси переважно виконують захисні водоохоронні та санітарно-гігієнічні функції. Однак вони інтенсивно експлуатуються, гинуть від промислових викиднів та пожеж, внаслідок недбалого відведення земель під виробку для різноманітного будівництва.

5) Гігієнічне значення повітря…

Навколо земної кулі існує повітряна оболонка, яка називається атмосферою (грец. "атмос" - дихання і "сфера" - куля). Вона окутує Землю до висоти 2-3 тисяч кілометрів і межує з космічним простором.

Атмосферне повітря є фізичною сумішшю газів: азоту, кисню, вуглекислого газу, інертних газів та водяної пари. Вагу повітря людина не відчуває, тому створюється враження, що її оточує порожнеча. Насправді ж вага атмосфери досягає 5000 трильйонів тонн.
Склад повітря є досить сталим і мало змінюється навіть на висоті декількох десятків кілометрів. Але із підняттям вгору воно розріджується, відповідно вміст кожного газу в одиниці об'єму зменшується - відбувається зниження парціального тиску. Парціальний тиск газу в суміші є таким тиском, який створював би газ, якщо б тільки він один займав весь об'єм, що займає суміш (вимірюють парціальний тиск в кілопаскалях-кПа). Тому вміст газу в повітрі при нормальному тиску можна виражати як у відсотках, так і в кПа, а в умовах зниженого або підвищеного тиску-тільки в кПа.
Хоч гази, що утворюють повітря, легко переміщаються, все ж атмосфера має досить чітко виражену пошарову будову, яка складається із тропосфери, стратосфери, мезосфери, термосфери і екзосфери.
Гігієна повітря належить до розділу комунальної гігієни, що вивчає вплив навколишнього середовища на людину в умовах приміщень населених місць. Атмосферне повітря є одним із найважливіших елементів цього середовища. Якщо без води людина може прожити декілька діб, а без їжі - значно довше, то без повітря безповоротні зміни в головному мозку починають виникати уже через 5 хвилин. Переважно повітря потрібне людині як джерело кисню, що є необхідним компонентом окисних процесів і підтримує життєдіяльність організму. Але на людину значною мірою впливають і такі чинники повітря, як температура, вологість, рух, атмосферний тиск, а також атмосферна електрика, іонізація атмосфери та радіоактивність повітря.

Атмосферне повітря — це фізична суміш газів, які у зв'язку зі зміною густини атмосфери на різних висотах змінюють лише свій парціальний тиск. Практично співвідношення різних газів атмосфери однакове до висоти 80— 100 км. Крім постійних складників атмосфери, у ній можуть міститися як різноманітні домішки природного походження, так і забруднення, зумовлені антропогенною дією. Постійний газовий склад атмосфери підтримується за рахунок біологічного колообігу речовин екологічних систем біосфери, невід'ємною складовою частиною якої є атмосфера, а також за рахунок безперервного переміщення мас повітря в горизонтальному і вертикальному напрямках.

Головними компонентами цієї складної суміші газів, які не є хімічною сполукою, слід вважати азот і кисень.

Азот — безбарвний газ, без запаху і смаку, малоактивний, не підтримує дихання і горіння. Через це і називається "безжиттєвим". Але виявилося, що азот є важливою складовою амінокислот, які утворюють білки, а також відіграє незамінну роль у природному колообігу речовин. Бобові рослини за допомогою специфічних мікроорганізмів, бульбочкових та інших бактерій засвоюють азот безпосередньо з повітря і фіксують у ґрунті у вигляді азотно-кислих і амонійних солей. Звідси азот у зв'язаному вигляді надходить в організм травоїдних тварин і, таким чином, входить до складу тваринних білків, а згодом і білкових речовин людини. Азот потрапляє в атмосферу переважно під час розкладання рослин і викидів вулканів. Він належить до інертних газів. При підвищеному тиску азот є наркотиком.

Фізіологічна його роль визначається участю у створенні рівня атмосферного тиску, потрібного для життєво важливих процесів. Збільшення вмісту азоту в повітрі може призвести до гіпоксії і асфіксії внаслідок зниження парціального тиску кисню.

З підвищенням тиску розчинність азоту в крові і тканинах збільшується і це (наприклад, під час підводних робіт) спричинює у людей вкрай тяжкий стан, оскільки через швидкий перехід до нормального тиску азот утворює у крові дрібненькі пухирці, які закупорюють кровоносні судини, це є причиною розвитку кесонної хвороби.

У водолазів унаслідок занурення на велику глибину можуть спостерігатися зміна психіки, відчуття важкості в голові, забуття, плутання думки, провали пам'яті, галюцинації.

Кисень є основним складником повітря. Без нього неможливе життя. Це безбарвний газ, добре розчиняється у воді, і йому зобов'язане все живе на Землі своїм виникненням та існуванням. Кисень входить майже до всіх органічних речовин. Його наявність у повітрі потрібна для дихання, горіння і гниття. Джерелом кисню у природі є фотосинтез. Зелені рослини, використовуючи сонячну енергію, поглинають воду й діоксид вуглецю з повітря і виробляють вуглець, потрібний їм для харчування та росту. При цьому вони виробляють вільний кисень. Унаслідок фотосинтезу рослинність Землі утворює понад 100 млрд тонн органічних речовин. У процесі фотосинтезу засвоюється близько 200 млрд тонн діоксиду вуглецю і виділяється в навколишнє середовище приблизно 145 млрд тонн вільного кисню. Процесами фотосинтезу головним чином визначається колообіг кисню в природі і зберігається постійний склад атмосферного повітря. Слід також врахувати, що внаслідок згоряння великої кількості палива, корозії металів та інших хімічних процесів атмосфера Землі втрачає щорічно понад 10 млрд тонн кисню.

Поиск по сайту: