АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Групування статистичних даних

Читайте также:
  1. Аналіз даних засобами Excel
  2. Аналіз систематизованих та згрупованих статистичних даних
  3. База даних і система управління базою даних СППР
  4. Бланк паспорта складається з м'якої обкладинки, форзаца, сторінки даних і 32 паперових сторінок.
  5. БУХГАЛТЕРСЬКИХ ДАНИХ)
  6. В залежності від вихідних даних та способів їх поєднання всі методи діляться на 2 класи.
  7. В яких межах може бути віднесена на валові витрати вартість розданих зразків товарів, безплатно наданих послуг (при відрядженні за кордон)?
  8. Введення даних у таблицю
  9. Введення і перевірка даних
  10. Виданих Державним казначейством України
  11. Види баз даних у СППР
  12. ВИМОГИ ДО ДАНИХ І КЕРУВАННЯ НИМИ, ЩО ОБГОВОРЮЮТЬСЯ У РАЗІ ВИБОРУ ГЕНЕРАТОРА СППР

Лекція № 4

Групування статистичних даних

  1. Групування статистичних даних
  2. Ряди розподілу
  3. Статистичні таблиці

Групування статистичних даних

Першочерговим питанням теорії групування є вибір ознак, за якими відмежовуються окремі групи. Ознаки, які покладені в основу групування, називаються групувальними.

Всі ознаки, за якими можна здійснювати групування, класифікуються таким чином:

1. атрибутивні (якісні) – характеризують властивість, якість явищ і не мають кількісного виразу (стать, професія, освіта тощо).

2. кількісні (варіаційні) – набувають різне кількісне вираження у певних одиницях досліджуваної сукупності (кількість працівників, обсяг виробництва, вартість основних виробничих фондів).

3. дискретні (переривні) – описуються цілими числами без проміжних значень (чисельність працівників, кількість тварин).

4. безперервні (інтервальні) – можуть виражатися не лише цілими числами, а й дробовими (урожайність с/г культур, оплата праці – в гривнях з копійками).

5. ознаки простору – використовують для вивчення розподілу того чи іншого явища по території (розподіл населення по областях).

6. ознаки часу – застосовуються для вивчення зміни явищ у часі (урожайність с/г культур за ряд років).

7. альтернативні – коли одним одиницям властиві певні якісні параметри, а іншим – ні (випущена продукція може бути якісною або неякісною).

8. варіаційні – мають багато кількісних значень (чисельність працівників).

При групуванні за кількісною ознакою постає питання щодо кількості груп та інтервалів групування, яке вирішується залежно від багатьох обставин, насамперед відповідно до мети дослідження і діапазону варіації групувальної ознаки.

Інтервал – це різниця між максимальним і мінімальним значеннями ознаки в кожній групі.

За величиною розрізняють інтервали рівні і нерівні. Величину інтервалу при групуванні із застосуванням рівних інтервалів визначають за формулою:

h =

Де h – величина інтервалу;

X – максимальне або мінімальне значення ознаки;

n – кількість груп.

Закриті інтервали – мають верхні і нижні межі групи.

Відкриті інтервали – ними можуть бути перший і останній інтервал, коли відомі або верхня або нижня межі груп.

Нерівними називають інтервали, в яких різниця між верхньою і нижньою межею неоднакова. Вони можуть бути зростаючими і спадними.

Групування статистичних даних проводять у такій послідовності:

  1. утворюють ранжируваний ряд;
  2. визначають інтервал групування;
  3. визначають межі груп;
  4. утворюють варіаційний ряд розподілу;
  5. визначають узагальнюючи показники;
  6. результати групування оформляють статистичними таблицями;
  7. роблять короткі висновки.

Приклад. Провести групування господарств за урожайністю зернових культур, розподілити їх на три групи з рівними інтервалами.

  • визначити за кожною з груп:
  • кількість господарств у групі;
  • посівну площу;
  • середню урожайність з кожної групи та у господарствах.

Таблиця 1


Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)