Правила накладення пов’язок

МЕДИЧНА ПІДГОТОВКА

77. Основні принципи надання першої медичної допомоги при пораненнях.

Причиною більшості смертельних випадків після поранення є гостра крововтрата, тому перші заходи повинні бути спрямовані на зупинку кровотечі будь-яким можливим способом (притиснення судини, давлюча пов'язка й ін.). Не менш важлива задача першої допомоги - захист рани від забруднення й інфікування. Правильна обробка рани перешкоджає розвитку ускладнень у рані і майже в 3 рази скорочує час її загоєння. Обробку рани варто проводити чистими, краще продезинфікованими руками. Накладаючи асептичну пов'язку, не слід торкатися руками тих шарів марлі, що будуть безпосередньо стикатися з раною. Рана може бути захищена простим накладенням асептичної пов'язки (бинт, індивідуальний пакет, косинка). Рану не можна промивати водою - це сприяє інфікуванню. Не можна допускати влучення припікальних антисептичних речовин у раневу поверхню. Рану не можна засипати порошками, накладати на неї мазі, не можна безпосередньо до раневої поверхні прикладати вату, - усе це сприяє розвитку інфекції в рані.

Заходи по попередженю розвитку раневої інфекції.

Найбільш простішим способом, зупиняючим доступ мікробів в рану є своєчасне накладення стерильної пов’язки. Для накладення такої пов’язки кожен прикордонник забезпечується індивідуальним перев’язувальним пакетом (ІПП).

ІПП складається із бинта та двох ватно-марлевих подушечок, котрі знаходяться в двох оболонках паперовій та зовнішній із про резинової матерії.

Щоб розкрити пакет, потрібно:

- розірвати по надрізу зовнішній чохол, вийняти пакет та булавку;

- розвернути паперову оболонку, взяти лівою рукою за кінець бинту та розвернути його до скатки;

- правою рукою взяти скатку бинта і розвернути пов’язку;

- накласти подушечку на рану тою стороною, якою не торкались руками, прибинтувати подушечки бинтом та закріпити кінець бинта булавкою;

- при наскрізному пораненні на вхідний та вихідний отвори накладається по подушечці, для цього друга подушечка вільно пересувається по бинту.

Правила накладення пов’язок.

1.Оголити рану, не забруднюючи її та не спричинюючи болю пораненому.

2.Не рухати рану руками, не видаляти з неї потрапивші туди обривки одягу, відламки та інші інорідні тіла.

3.Не промивати рану.

4.Руками не торкатись тієї частини пов’язки, яка дотикається до рани

5.Краї рани обробити йодом.

6.Не можна вправляти випавши внутрішні органи.

7.Бинтувати кінцівку починати з периферії.

8.Після накладення пов’язки перевірити чи не туго вона лежить, і чи не занадто вільно.

9.В холодну пору року утеплити поранену кінцівку.

10. Під час бинтування голови необхідно щоб накладена пов’язка не заважала відкривати рот і не стискала шию.

11. При проникаючому пораненні грудної клітки необхідно закрити рану внутрішньою поверхнею прорезиненої оболонки ІПП

Бинтові пов’язки голови та шиї.

Найбільш простими пов'язками є наступні:

1. Головна пов'язка "шапочка" - смужка бинта приблизно 70 см довжиною опущена з тімені вниз перед вухами. Кінці бинта тримає сам поранений чи ж помічник, що надає допомогу. Навколо цієї смужки, навколо голови, накладаються кругові ходи бинта доти, поки не буде перев'язана вся голова, причому кожен круговий хід закриває частина накладеної вільно смужки бинта.

2. Вісімка - перехресна перев'язка потилиці і тімені - ходи перехрещуються на потилиці.

3. Пов'язка на вухо - кругові ходи поступово закривають хворе вухо і послідовне переходять зверху вниз під здоровим вухом.

4. Пов'язка на око - кругові ходи навколо чола, що накладаються на половині хворого ока, нижче вуха, безпосередньо на хворе око.

5. Пов'язка шиї повинна бути вільної, не занадто тугою, вона не повинна натискати на гортань і викликати ядухи. Найкраще накладати такі пов'язки, що складаються з пов'язки потилиці вісімкою, комбінованої з оборотами навколо шиї.

Бинтові пов’язки грудної клітки і живота.

Для перев'язки грудної клітки застосовують більш широкі бинти. При неправильному накладенні пов'язки через короткий час відбувається її спадання. У зв'язку з цим грудну клітку не можна перев'язувати спиралевидними ходами. Найкраще бинтувати грудну клітку вісімками, причому пов'язку варто починати з накладення перших ходів у її нижньому відділі. Груди забинтовують послідовно аж до пахв, потім за допомогою одного зміцнювального ходу переходять на ліве плече і по спині йдуть униз під праву пахву. Потім на груди знову накладають круговий хід, далі переходять під ліву пахву, відтіля на спину і позаду ведуть бинти на ліве плече. Пов'язку закінчують круговими ходами у верхній частині грудної клітки. Для перев'язки живота застосовують більш широкі бинти. З живота пов'язки зсковзують не так часто, тому їх можна забинтовувати звичайними спиралевидними ходами. Перші ходи накладають у верхній частині живота; наступними ходами, що повинні закривати наполовину ходи попередні, переходять на нижню частину живота. Ходи, що закінчують, накладають на праве стегно. При закінчуванні пов'язки на праве стегно можна зробити трохи колосовидних ходів.

Бинтові пов’язки верхніх та нижніх кінцівок.

При перев'язці кінцівок варто дотримувати правила - перші ходи повинні бути накладені на нижню частину кінцівки; надалі бинтування ведеться по напрямку нагору. Такий спосіб перев'язки дозволяє уникнути нагромадження венозної крові у вільних, незабинтованих відділах кінцівок. На плечовий і стегновий суглоби звичайно накладається колосовидна пов'язка. Перші ходи звичайно накладаються на плече чи ж на стегно. Далі колосовидними ходами бинтують у напрямку до суглоба. В області суглоба за допомогою кругових ходів переходять при бинтуванні плечового суглоба на грудну клітку, при бинтуванні стегнового суглоба - на живіт. Ці пов'язки закінчують при перев'язці плечового суглоба - на груди, при перев'язці стегнового суглоба - на животі. На плече, передпліччя, стегно і гомілку накладаються спиралевидні чи ж більш міцні колосовидні пов'язки. Ділянки ліктьового і колінного суглобів забинтовуються вісімками, причому бинтові ходи повинні перехрещуватися в суглобних ямках, а саме на лікті - у ліктьовій ямці, на коліні - у колінній ямці. На пальці накладаються так називані "наперстковидні" пов'язки; їх починають шляхом накладення складеного в кілька разів тіла бинта на палець; потім пов'язку зміцнюють на пальці за допомогою подальших ходів. Палець можна перев'язати також по способу нормальної спиралевидної пов'язки, використовуючи вузький бинт. При перев'язці всіх пальців руки накладають так називану "рукавичку". При перев'язці пальців руки допоміжні ходи накладаються завжди з тильної, а не з долонної поверхні кисті руки. Долоня повинна бути вільної, за винятком випадків поранення самої долоні.

- Відповідаю на запитання

Поиск по сайту: