Перша медична допомога при переломах кісток та забоях

Переломом називається порушення цілісності кістки. Переломи поділяються на закриті (без ушкодження шкіри) і відкриті, при яких є ушкодження шкіри в зоні перелому. Переломи бувають різноманітної форми: поперечні, косі, спіральні, подовжні. Для перелому характерні: різкий біль, що посилюється при будь-якому русі і навантаженні на кінцівку, зміна положення і форми кінцівки, порушенні її функції (неможливість користуватися кінцівкою), поява набряклості і синця в зоні перелому, укорочення кінцівки, патологічна (ненормальна) рухливість кістки.

Основними заходами першої допомоги при переломах кісток є:

1) створення нерухомості кісток у ділянці перелому;

2) проведення заходів, спрямованих на боротьбу з шоком або його попередження;

3) організація термінової доставки потерпілого в лікувальну установу.

Швидке створення нерухомості кісток в ділянці перелому - іммобілізація зменшує біль і є головним моментом у попередженні шоку. Іммобілізація кінцівки досягається накладенням транспортних шин або шин з підручного твердого матеріалу. Накладення шини потрібно проводити безпосередньо на місці події і тільки після цього транспортувати хворого.

При відкритому переломі перед іммобілізацією кінцівки необхідно накласти асептичну пов'язку. При кровотечі з рани повинні бути застосовані способи тимчасової зупинки кровотечі (давлюча пов'язка, накладення джгута й ін.). Іммобілізацію нижньої кінцівки зручно здійснювати за допомогою транспортної шини Дитерихса, верхньо - драбинчастої шини Крамера. Якщо транспортних шин немає, іммобілізацію варто проводити за допомогою імпровізованих шин з будь-яких підручних матеріалів. При відсутності підсобного матеріалу іммобілізацію варто провести шляхом прибинтовування ушкодженої кінцівки до здорової частини тіла: верхньої кінцівки - до тулуба за допомогою чи бинта косинки, нижньої - до здорової ноги.

При проведенні транспортної іммобілізації треба дотримуватись наступних правил:

1)шини повинні бути надійно закріплені і добре фіксувати ділянку перелому;

2)шину не можна накладати безпосередньо на оголену кінцівку, останню попередньо треба обкласти ватою або якою-небудь тканиною;

3)створюючи нерухомість у зоні перелому, необхідно зробити фіксацію двох суглобів вище і нижче місця перелому (наприклад, при переломі гомілки фіксують гомілковостопний і колінний суглоб) у положенні, зручному для хворого і для транспортування;

4)при переломах стегна варто фіксувати всі суглоби нижньої кінцівки.

Профілактика шоку й інших загальних явищ багато в чому забезпечується правильно зробленою фіксацією ушкоджених кісток.

Перелом хребта.

Перелом хребта - надзвичайно важка травма. Ознакою її є найсильніший біль у спині при найменшому русі. Категорично забороняється потерпілого з підозрою на перелом хребта саджати, ставити на ноги. Створити спокій, поклавши його на рівну тверду поверхню - дерев'яний щит, дошки. Ці ж предмети використовують для транспортної іммобілізації. При відсутності дошки і несвідомому стані потерпілого транспортування найменш небезпечне на ношах у положенні лежачи на животі.

Перелом кісток тазу.

Переломи кісток таза - одна з найбільш важких кісткових травм, часто супроводжується ушкодженням внутрішніх органів і важким шоком. Хворого варто покласти на рівну тверду поверхню, ноги зігнути в колінних і тазостегнових суглобах,стегна трохи розвести в сторони (положення жаби), під коліна покласти тугий валик з подушки, ковдри, пальто, сіна і т.д. висотою 25-30 см.

Поиск по сайту: