|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Досвід роботи бірж праці в країнах з ринковою економікою
У Фінляндії перепідготовка і підвищення кваліфікації кадрів розглядають як один з найважливіших факторів у забезпеченні зайнятості людей. Ці питання вирішує розгалужена мережа приватних, муніципальних і державних шкіл та курсів. За направленням підприємств, профспілок, муніципальних властей на них щороку навчається 25..,30 тис. чоловік. Ще 10...12 тис. самостійно бажають перекваліфікуватися, передбачаючи скорочення виробництва, вишукуючи привабливішу роботу. Серед них чимало дрібних підприємців, яким не пощастило в бізнесі і які вирішили знайти надійнішу роботу. Усі бажаючі користуються однаковими правами і отримують на весь період навчання спеціальну допомогу, яка дорівнює допомозі з безробіття: 105 марок на день. Слухачів забезпечують безкоштовним обідом, іногороднім компенсують витрати на транспорт, тим, хто має дітей, надають спеціальну допомогу на неповнолітніх членів сім'ї. Слухач курсів може взяти в банку позику, з розрахунку 1600 марок на місяць навчання. Приблизно такими самими позичками користуються і студенти вузів Паралельно з державними центрами зайнятості мають знайти визнання і розвиватися альтернативні служби зайнятості, їхня діяльність може знизити незадовільний попит населення на працю, згладити соціальні конфлікти, що виникають на цьому ґрунті, допомогти підприємствам у кадрових питаннях. У США й Англії приватні контори з працевлаштування мають вузьку спеціалізацію і майже повністю беруть на себе посередництво в доборі робочого місця для спеціалістів у сфері культури, службовців, сільськогосподарських робітників, певних категорій висококваліфікованих спеціалістів, а також тимчасових працівників. У Англії діють понад 3 тис. приватних бірж праці, причому приблизно 800 з них - на території Лондона. Одним із найважливіших напрямів економічної реформи Китаю є розвиток малих підприємств, оскільки серед інших задач вони мають створювати додаткові робочі місця і, передусім, для молоді. Державне регулювання їхньої діяльності здійснює Міністерство праці. Безпосередню роботу щодо створення нових робочих місць виконують компанії трудового обслуговування - госпрозрахункові організації при місцевих органах праці. Останні надають допомогу компаніям в забезпеченні приміщеннями, сировиною і матеріалами. Вони виплачують допомогу з безробіття, за рахунок відрахувань всіма підприємствами розміром 1 % фонду оплати праці, що надходять у фонд страхування від безробіття. Розміри допомоги становлять 65...75 % тарифної ставки. Якщо компанія створюється підприємством, то вона діє в інтересах робітників, що вивільняються, незайнятих працездатних членів їх сімей. Малі підприємства працюють на самоокупності й самофінансуванні. Проте, під час їх створення необхідні кошти надходять держбюджету, в якому передбачено спеціальну статтю витрат на ці цілі, з місцевих бюджетів, а також банківські кредити, що надають з певними пільговими відсотками. Бюджетні асигнування видають на зворотній основі з погашенням протягом двох-п'яти років. У перші два-три роки підприємства цілком звільняють від податків. У подальші два роки застосовують пільгові ставки. І тільки з шостого року починає діяти єдиний для всіх податок: 55 % прибутку. Питання для опитування (Семінарське заняття 3).
1. Дати визначення терміну „ринок праці”. Властива йому конкуренція подвійного характеру. 2. Ринок праці та особливості його формування в Україні. 3. Закон України „Про зайнятість населення”. 4. Тенденція рівня безробіття по регіонах України. 5. В чому полягає сутність біржі праці як елементу інфраструктури ринку? 6. Назвіть основні функції державної служби зайнятості. 7. Що є джерелом фінансування виплат по безробіттю? 8. Які перспективи розвитку ринку праці в Україні? 9. Історія виникнення та функціонування біржі праці. 10. Які для ринку праці на даний період характерні соціальні тенденції? 11. Що потрібно зробити для поліпшення ситуації на ринку праці України? 12. Назвіть основні функції біржі праці. 13. Особливості роботи недержавної біржі праці України. 14. Досвід роботи бірж праці в країнах з ринковою економікою.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |