Сучасні тенденції та перспективи розвитку логістичного сервісу

У багатьох країнах розвиток дрібносерійного й індивідуального виробництва привів до того, що в останнє десятиліття проявилася загальносвітова тенденція збільшення загального обсягу вантажоперевезень. Змінилася структура вантажопотоків. За останні 10 років частка морського транспорту у вантажоперевезеннях знизилася з 31 до 25%, залізничного – з 15 до 8%. У той же час частка автомобільного транспорту виросла з 35 до 52%.

Автомобільний транспорт у структурі вантажоперевезень по своїй питомій вазі обігнав всі інші види і перетворився у провідний вид вантажного транспорту.

Автомобільний транспорт найбільш пристосований для перевезень штучних вантажів невеликими партіями "від дверей до дверей" і "точно в термін". При його використанні знижується кількість перевантажень, а також ушкоджень вантажів. Крім того, зростає попит на додаткові логістичні послуги, посилюються вимоги до якості перевезень вантажів, що через об'єктивні причини не можуть бути виконані на інших видах транспорту.

Завдяки широкому розвитку мережі швидкісних автомобільних магістралей і раціоналізації перевезень на основі використання автоматичних систем керування транспортними засобами автомобільні перевезення в даний час у середньому лише на 20% дорожче залізничних і морських.

Збільшенню питомої ваги автомобільного транспорту сприяє також розширення його функціональних можливостей (підвищується вантажопідйомність, розширюється спеціалізація і т.д.). Автомобільний транспорт здійснює перевезення в 1,7 рази швидше, ніж морський і залізничний. За останні роки мережа швидкісних магістралей у Європі, Північній Америці і Японії виросла в кілька разів. За рахунок цього середня швидкість доставки продукції на автомобілях збільшилася в 1,6 рази. Дуже важливим є також те, що при автомобільних перевезеннях використовується порівняно проста тара.

Інша тенденція. З другої половини 1970-х років спостерігається стрімке підвищення значення повітряного транспорту. В останнє десятиліття обсяги повітряних перевезень у розвинутих країнах виросли в середньому в три рази (при загальному збільшенні вантажоперевезень тільки на 21%), а обсяги міжнародних повітряних перевезень – у п'ять разів (при загальному розширенні міжнародних вантажоперевезень на 8%).

Дане явище пояснюється зростанням питомої ваги високотехнологічної продукції машинобудування. Через високу вартість цієї продукції втрати від її ушкодження чи великої тривалості транспортування настільки великі, що набагато економічніше її перевозити повітряним транспортом. Крім того, знижуються тарифи на повітряні вантажоперевезення, розширюється номенклатура виробів, які вигідно перевозити повітряним транспортом. Наприклад, швидкими темпами ростуть авіаперевезення інтегральних схем, мікроелектроніки, продуктів, що швидко псуються, медичних препаратів, квітів і т.д.

Дуже важливим фактором підвищення ролі повітряного транспорту також є збільшення вантажопідйомності і швидкості літаків, розширення парку спеціалізованих вантажних лайнерів, ріст числа аеропортів, здатних приймати реактивні літаки.

Сьогодні складається нова система організації транспортної мережі. Швидкісні магістралі, з'єднуючись в одну мережу з аеропортами, забезпечують швидку доставку вантажів у різні регіони будь-якої країни.

Наприкінці 70-х років почався бурхливий розвиток логістичних систем автомобільних перевезень малих партій вантажів ("від дверей до дверей", "точно, вчасно" і ін.). Логістичні системи завдали сильного удару по інших системах доставки вантажів завдяки ефективності комплексу наданих транспортних, експедиційних, інформаційних і ін. послуг. Іншою перевагою сучасних логістичних систем є те, що вони можуть забезпечити доставку вантажів у будь-яку точку усередині країни протягом одного, максимум 2-3 днів, а при міжнародних перевезеннях – за 3-8 днів. При цьому одночасно надається широкий набір додаткових послуг (по комплектуванню вантажів, контролю за їхнім переміщенням і т.п.).

Значний внесок у забезпечення високої надійності логістичних систем вносять різні системи автоматичного контролю переміщення вантажів, що використовують спеціально кодовані накладні на кожен вантаж. Для контролю переміщення товарів і автомобілів багато транспортних компаній сформували розгалужені загальнона-ціональні мережі, що мають велику кількість відділень. Для зв'язку між відділеннями створюються інформаційні мережі, які потім розвиваються в комерційні мережі інформаційного сервісу, що обслуговують дрібні і середні компанії. Таким чином, транспортні підприємства і фірми виходять на новий ринок – ринок інформаційних послуг.

У Сполучених Штатах активно впроваджується система контролю місцезнаходження транспортних засобів. Це глобальна автоматизована супутникова система, призначена для визначення широти і довготи точки місцезнаходження транспортного засобу (судна, літака, вантажного автомобіля і т.д.). У даній системі використовуються штучні супутники Землі. Кожен супутник безупинно передає в ефір сигнали часу і координати свого місцезнаходження. Транспортний засіб оснащується спеціальним прийомним пристроєм, що має індикатор. Прийомний пристрій приймає сигнали з трьох супутників одночасно, обробляє їх і виводить координати місцезнаходження на індикатор. Погрішність у даній системі контролю місцезнаходження транспортних засобів складає 3-15 метрів.

Створення автоматизованих вантажних терміналів і трансформаційних центрів, а також високошвидкісного вантажно-розвантажувального устаткування сприяло розвитку системи дрібносерійного транспортування. Важливу роль грає оснащення транспортних засобів радіотелефонним зв'язком, іншою електронною технікою, а також створення загальнонаціональних комп'ютерних мереж по контролю за пересуванням вантажів. Так, у Японії число абонентів мережі радіотелефонного зв'язку по мультиканалам з автомобілями в 1995 році досягло 200 тис. Ще до 1987 року була завершена прокладка опто-волоконних ліній уздовж основних швидкісних автомобільних і залізничних магістралей Японії.

В останні роки безпосередньо в транспортні засоби стали впроваджувати мікропроцесорну техніку, що дозволяє автоматизувати керування роботою двигуна й інших механізмів, забезпечити автоматичний вибір оптимальних режимів роботи і т.д. Завдяки використанню електронно-обчислювальної техніки скорочується чисельність персоналу, що обслуговує транспортні засоби. Наприклад, чисельність екіпажа автоматизованого судна в 2-3 рази менше звичайного.

На базі ЕОМ і нових засобів зв'язку створюються системи забезпечення безпеки руху транспортних засобів. Наприклад, система автоматичної зупинки потягів охоплює 93% довжини залізниць Японії, а система контролю швидкості їхнього руху – 94%. Так, у випадку реєстрації сильного землетрусу на одній із сейсмічних станцій, підключених до названих систем, повідомлення передається через супутник на підстанцію тієї ділянки залізниці, що може виявитися в зоні землетрусу. Миттєво відключається електроживлення, і потяг, що мчався зі швидкістю 200 км/год, за 50 секунд цілком зупиняється. Ця система вже неодноразово вводилася в дію.

Зміна характеру транспортних перевезень сполучається зі зміною форм їхньої організації. Для скорочення термінів доставки і поліпшення координації перевезень, насамперед дрібних партій вантажів на далекі відстані, в останнє десятиліття одержали розвиток комплексні системи транспортування вантажів, що поєднують у рамках однієї макрологістичної мережі компанії різних видів транспорту.

У 1995 році таких систем тільки в Японії нараховувалося близько 100. В них брало участь близько 2000 фірм. Подібні макрологістичні системи особливо ефективні в області зовнішньоторговельних перевезень. Так, у рамках комплексних макрологі-стичних систем у 1995 році було перевезено більше 1/3 вантажів між Японією і США і більше 20% вантажів між Японією і Західною Європою.

У цьому зв'язку доречно відзначити роботу Об'єднаної служби доставки посилок. Це один з найбільших у світі перевізників, що надає комплекс логістичних послуг по доставці різних вантажів визначених лінійних і об'ємно-масових характеристик (посилок, дрібних бандеролей і т.д.) і їхню консолідацію.

Створена в США в 1907 році Об'єднана служба доставки посилок спочатку доставляла товари в універсальні магазини, потім розширила мережу послуг, наданих як юридичним, так і фізичним особам. Вже в 70-і роки вона змогла гарантувати доставку вантажів на відстань до 250 км протягом доби. На відміну від пошти Об'єднана служба доставки забирає вантаж із зазначеного відправником вантажу місця і доставляє його конкретному вантажоодержувачу. В даний час дана логістична система надає пакет послуг по доставці вантажів більш ніж у 180 країн, оформлює відповідні документи, виконує митні формальності і т.д. Для керування логістичними операціями Об'єднана служба доставки посилок використовує автоматизовану систему спостереження за доставкою вантажів, автоматизовану систему передачі митної інформації й інших прогресивних систем.

У процесі переходу транспортних компаній до перевезення дрібних партій вантажів і індивідуалізації обслуговування споживачів широке поширення одержала спеціалізація засобів транспорту і транспортних об'єктів. У першу чергу це відноситься до морського транспорту. Якщо в 60-і роки як спеціалізовані суди можна було виділити в основному лише балкери (суду для перевезення сухих вантажів), рудовози і газовози, то з середини 70-х років великий розвиток одержав флот контейнеровозів, автомобілевозів, трейлеровозів, судів-рефрижераторів і т.д..

У 80-х роках почалося широке використання нового виду судів – комбінованих, багатоцільових (нефтебалкерів, нефтерудовозів і т.д.). Спеціалізація судів обумовила переустаткування у всіх портах універсальних причалів у спеціалізовані – контейнерні, вугільні, нафтові і т.д., а також формування з них спеціалізованих портових зон.

У рамках створення макрологічних систем у багатьох країнах розширюється будівництво великих вантажних терміналів, що забезпечують дуже швидке навантаження і розвантаження транспортних засобів. Так, у великих центрах трансформації вантажопотоків усе більше поширення одержує різноманітне мехатронне устаткування – безлюдні автоматичні склади; автоматичні системи сортування товарів і т.д.

Ще на початку 80-х років у багатьох фірмах логістичного характеру почали створюватися автоматичні системи обліку і пересування вантажопотоків на території підприємств мікрологістичної системи. Вони дозволяють здійснювати всі операції з вантажопотоками, починаючи з розвантаження автомобіля (автоматичне розвантаження поїзда, транспортування в автоматичному візку в безлюдний склад, облік, автоматичне сортування товарів, автоматична установка на визначене місце на складі) і закінчуючи автоматичним навантаженням на транспортний засіб.

Розвиток інформаційних технологій і створення макрологічних систем у багатьох країнах не тільки знижує вартість обігу, але й істотно розширює зони, що обслуговуються – аж до окраїнних і гірських районів, зробивши можливою швидку доставку туди всіх необхідних матеріальних ресурсів. Важливо ще раз підкреслити, що розвиток макрологістичних систем йде по шляху об'єднання в них усіх підприємств-контрагентів в одну систему.

Завдяки використанню електронно-обчислювальної техніки і нових засобів зв'язку розширюються масштаби інформаційної діяльності транспортних компаній. У результаті прогресивних змін відбувається поступове перетворення транспортних і оптових компаній з вузькоспеціалізованих компаній матеріального обігу в універсальні компанії по керуванню матеріальними й інформаційними потоками на макрорівні.

В даний час у багатьох розвинутих країнах розвиток логістичної інфраструктури і ріст конкуренції приводять до того, що виконання тільки функцій логістичного характеру вже не задовольняє деяких споживачів. У зв'язку з цим логістичні компанії (транспортні, постачальницько-збутові) змушені розширювати сфери своєї діяльності, поєднуючи логістичні функції з функціями інших сфер господарювання, наприклад з роздрібною торгівлею, кредитуванням, страхуванням, операціями з цінними паперами, лізингом і т.д..

Головною сферою діяльності логістичних компаній залишається відповідне обслуговування і керування матеріальними й інформаційними потоками. Однак об'єднання "під дахом" однієї компанії різнорідних функцій різноманітного асортименту веде до створення нових структур – універсальних логістичних компаній. Такі компанії в стані взяти на себе зобов'язання забезпечити не тільки логістичний сервіс, але і весь комплекс по обігу товарної продукції – закупівлю товарів, перевезення, збереження, страхування вантажів, їхнє сортування і комплектування, інформаційне обслуговування, розміщення замовлень на виробництво і т.д..

Очікується, що в найближчі роки подібні універсальні логістичні компанії стануть основною формою організації посередницьких і транспортних систем у багатьох країнах.

В умовах розвитку нових технологій і інформатизації економіки багатьох країн компанії логістичного характеру, поєднуючи навколо себе інформаційними мережами компанії виробників, торгових посередників і споживачів, створюють нові сфери діяльності і навіть нові галузі національних господарств.

Поиск по сайту: