АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Логічна схема біодинамічної структури

Читайте также:
  1. VIII. Схема лечения
  2. А) основные требования и принципиальная схема лечебно-эвакуационного обеспечения
  3. Алгоритм и блок-схема
  4. Аналіз асортименту і структури продукції.
  5. Аналіз номенклатури, асортименту та структури випуску продукції
  6. Аналіз рівня, динаміки і структури фінансових результатів.
  7. Аналіз рольової структури персоналу
  8. Аналіз складу, структури і технічного стану основних фондів
  9. Аналіз структури позикового капіталу, ефективності його використання
  10. Антропологічна філософія Л.Фейєрбаха
  11. БАКТЕРІОЛОГІЧНА ДІАГНОСТИКА ТУБЕРКУЛЬОЗУ
  12. Балки дощатоклееные. Проектирование, схема расчета.

Логічна схема біодинамічної структури характеризує форму, характер і причини змін рухів у вичаємій руховій дії. Ця схема служить:

1) для чіткого визначення вчителем рухових задач, для усвідомленого оволодіння учнями практичних знань.

2) служить для обґрунтування мотивації задач, направлених на розвиток необхідних рухових якостей, формування вмінь і навичок, а також для мотивації рухової діяльності учнів.

Логічна схема біодинамічної структури містить в собі докладний термінологічний опис руху, що вивчається, опис попередніх, основних, завершальних рухів та їх закономірних взаємозв’язків.

З позицій біомеханіки, рух, який ми розглядаємо приймають за цикл, в якому відокремлюють періоди, це:

- періоди попередніх рухів;

- основних рухів (біодинамічна основа);

- завершальних рухів.

У періодах відокремлюють фази – почасово-образуючі елементи, кожний з них вирішує певне рухове завдання.

 

Попередні рухи:

В першій фазі вирішують завдання накопичення механічної енергії (кінетичної) всім тілом учня. Механічна енергія накопичується шляхом використання потенціальної енергії при переміщенні тіла учня донизу під дією моменту сили маси тіла відносно плечових суглобів і за рахунок роботи м’язів, що розгинають руки у плечових суглобах (пози 1-2).

У другій фазі вирішують завдання подальшого накопичення потенціальної енергії тілом учня за рахунок використання раніш накопиченої енергії і прискореного скорочення з підвищеним напруженням м’язів, що розгинають руки в плечових суглобах (пози 2-3). Значну роботу виконують м’язи живота виборюючи опір момента сили ваги тіла і моментів інерції тулуба і ніг.

У третій фазі (пози 3 і 4) вирішують завдання накопичення біопотенціальної енергії м’язів задньої поверхні тулуба і ніг. Ці м’язи при згинанні тіла учня у кульшових суглобах розтягуються і в них виникають сили упругої деформації, які сприяють найкращому скорочуванню м’язів під час виконання основних рухів.

 

Основні рухи (біодинамічна основа):

Основні рухи спрямовані на вирішення основного завдання рухової дії – забезпечення умов, необхідних для успішного виконання учнем завершальних дій.

В четвертій фазі (пози 4-5) вирішують завдання накопичення механічної енергії ногами та нижньою частиною тулуба. Це енергозабезпечуючі рухи, які учень здійснює за рахунок швидкого розгинання тіла в кульшових суглобах вперед-вгору і роботи м’язів, які швидко скорочуються (спини, задньої поверхні тазу та стегон). Динамічна маса тіла учня підвищується і стає більшою, ніж статична. В зв’язку з цим підвищується напруження м’язів, які утримують учня в упорі на руках.

У п’ятій фазі (пози 5-6) вирішують завдання передачі частини механічної енергії у вигляді кінетичного моменту від ніг тулуба до верхньої.

Така робота здійснюється за рахунок енергокоректуючих рухів(гальмування руху ніг учнем шляхом підвищеного напруження м’язів живота. Верхня частина тулуба змінює своє положення і рух, забезпечуючи умови для ефективних завершуючих рухів.

Завершуючи рухи:

У шостій фазі (пози 6-7) вирішують завдання завершення рухової дії переходом в упор за рахунок взаємодії енергозабезпечуючих та енергокоректуючих рухів, а також активного відштовхування руками від жердин.

Сьома фаза вирішує задачу самострахування.

 


1 | 2 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.002 сек.)