 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Інформаційно-аналітична діяльність
1. В інформаційному суспільстві, на відміну від попередніх історичних епох, питома вага інформації:
а) збільшується до небачених розмірів;
б) зменшується;
в) залишається незмінною.
2. Будь-яка організація для успішного свого функціонування
а) прямо і безпосередньо залежить від системи збирання, обробки й аналізу інформації;
б) не потребує інформації для забезпечення власної життєдіяльності;
в) не потребує інформації ззовні, бо інформаційні потоки настільки потужні та численні, що далеко не завжди можна адекватно оцінити інформацію, вичленувати основне та відкинути другорядне, здійснити аналіз та синтез отриманої інформації.
3. Інформаційні потоки в організацію повинні надходити:
а) ззовні, бо організація в разі виникнення зовнішніх загроз мусить адекватно на них реагувати;
б) зсередини, бо потрібно відстежувати внутрішні комунікаційні процеси, які дозволяють робити висновки про стан «здоров’я» організації з точки зору збереження її організаційної єдності та ефективного функціонування;
в) внутрішні і зовнішні інформаційні потоки потрібно «замкнути» на єдиному центрі прийняття рішень.
4. Етапи ІАД
а) збирання, обробка та інтерпретація інформації;
б) вірогідність, достовірність і правильність;
в) інституалізація, професіоналізація, соціалізація.
5. Інформаційна діяльність – це:
а) сукупність дій, спрямованих на задоволення інформаційних потреб громадян, юридичних осіб і держави;
б) політико-управлінська дисципліна, що інтегрує та синтезує різноманітні методи дослідження, отримання та інтерпретації інформації стосовно об’єкту дослідження.
в) своєчасне ознайомлення з первинною інформацією.
6. Інформаційно-аналітична діяльність – це:
а) особливий напрям інформаційної діяльності, пов'язаний з виявленням, опрацюванням, збереженням та поширенням інформації переважно у сфері управлінської, політичної та економічної діяльності.
б) сукупність технологій, методів збору та обробки інформації, що характеризує об'єкт управлінського впливу (соціальні, політичні, економічні й інші процеси), специфічних прийомів їхньої діагностики, аналізу й синтезу, а також оцінки наслідків прийняття різних варіантів політичних рішень.
в) політико-управлінська дисципліна, що інтегрує та синтезує різноманітні методи дослідження, отримання та інтерпретації інформації стосовно об’єкту дослідження для формування контекстно-залежного уявлення про його сутнісні характеристики, що обумовлює вибір технології для прийняття, впровадження та реалізацію результативних рішень в системі влади.
7. Інформаційно-аналітичне забезпечення – це
а) сукупність технологій, методів збору та обробки інформації, що характеризує об'єкт управлінського впливу (соціальні, політичні, економічні й інші процеси), специфічних прийомів їхньої діагностики, аналізу й синтезу, а також оцінки наслідків прийняття різних варіантів політичних рішень.
б) політико-управлінська дисципліна, що інтегрує та синтезує різноманітні методи дослідження, отримання та інтерпретації інформації стосовно об’єкту дослідження для формування контекстно-залежного уявлення про його сутнісні характеристики, що обумовлює вибір технології для прийняття, впровадження та реалізацію результативних рішень в системі влади.
в) особливий напрям інформаційної діяльності, пов'язаний з виявленням, опрацюванням, збереженням та поширенням інформації переважно у сфері управлінської, політичної та економічної діяльності.
8. Політична аналітика – це
а) політико-управлінська дисципліна, що інтегрує та синтезує різноманітні методи дослідження, отримання та інтерпретації інформації стосовно об’єкту дослідження для формування контекстно-залежного уявлення про його сутнісні характеристики, що обумовлює вибір технології для прийняття, впровадження та реалізацію результативних рішень в системі влади.
б) особливий напрям інформаційної діяльності, пов'язаний з виявленням, опрацюванням, збереженням та поширенням інформації переважно у сфері управлінської, політичної та економічної діяльності.
в) сукупність технологій, методів збору та обробки інформації, що характеризує об'єкт управлінського впливу (соціальні, політичні, економічні й інші процеси), специфічних прийомів їхньої діагностики, аналізу й синтезу, а також оцінки наслідків прийняття різних варіантів політичних рішень.
9. Для управлінської сфери, політики та економіки, найважливішим є
а) випереджувальне виявлення проблемних ситуацій і прогноз розвитку подій;
б) констатації фактів для доведення тієї чи іншої тези;
в) своєчасне ознайомлення з первинною інформацією;
10. Специфіка проблеми інформаційно-аналітичної діяльності в Україні полягає в тому, що
а) робота всіх досліджуваних інституцій спрямована на задоволення інформаційних потреб лише вищих державних, урядових, законодавчих гілок влади;
б) відбувається забезпечення якісними аналітичними продуктами місцевих органів державної влади;
в) наукова аналітика призначена для прийняття управлінських рішень у регіональних і місцевих органах влади, а також під час обґрунтування господарських проектів.
11. Інформаційно-аналітична система організації має реалізовувати три цілі:
а) аналітично-попереджувальну, освітню, прогнозну;
б) моніторинг, контент-аналіз, ситуаційний аналіз;
в) підготовку, прийняття й ухвалення рішення.
12. Інформація – це
а) будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді;
б) діяльність з надання інформаційної продукції споживачам з метою задоволення їхніх потреб;
в) фізичні і юридичні особи; об'єднання громадян і суб’єкти владних повноважень.
13. Суб’єктами інформаційних відносин є:
а) фізичні і юридичні особи; об'єднання громадян і суб’єкти владних повноважень.
б) інформація;
в) будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
14. Об’єктом інформаційних відносин є:
а) інформація;
б) фізичні і юридичні особи; об'єднання громадян і суб’єкти владних повноважень;
в) створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорона та захист інформації.
15. Основними видами інформаційної діяльності є:
а) створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорона та захист інформації;
б) будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді;
в) діяльність з надання інформаційної продукції споживачам з метою задоволення їхніх потреб;
16. Інформація про фізичну особу (персональні дані) – це
а) відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована;
б) систематизовані, документовані, публічно оголошені або іншим чином поширені відомості про суспільне, державне життя та навколишнє природне середовище.
в) відомості та/або дані про стан складових довкілля, фактори, що впливають або можуть впливати на складові довкілля, стан здоров'я та безпеки людей, умови життя людей, стан об'єктів культури і споруд тією мірою, якою на них впливає або може вплинути стан складових довкілля.
17. Соціологічна інформація –
а) будь-які документовані відомості про ставлення до окремих осіб, подій, явищ, процесів, фактів тощо;
б) відомості та/або дані, які розкривають кількісні, якісні та інші характеристики товару (роботи, послуги);
в) документована інформація, що дає кількісну характеристику масових явищ та процесів, які відбуваються в економічній, соціальній, культурній та інших сферах життя суспільства.
18. За порядком доступу інформація поділяється на
а) відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом;
б) конфіденційну й неконфіденційну;
в) секретну й несекретну.
19. Інформацією з обмеженим доступом є
а) конфіденційна, таємна та службова інформація;
б) відкрита і неконфіденційна;
в) конфіденційна і секретна.
20. Конфіденційною є
а) інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень, але сама інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом;
б) інформація, доступ до якої обмежується, розголошення якої може завдати шкоди особі, суспільству і державі; це інформація, яка містить державну, професійну, банківську таємницю, таємницю слідства та іншу передбачену законом таємницю;
в) інформація, що поширюється з метою її доведення до необмеженого кола осіб.
21. Інформаційна продукція –
а) матеріалізований результат інформаційної діяльності, призначений для задоволення потреб суб'єктів інформаційних відносин;
б) діяльність з надання інформаційної продукції споживачам з метою задоволення їхніх потреб;
в) інформація, що поширюється з метою її доведення до необмеженого кола осіб.
22. Інформаційною послугою є
а) діяльність з надання інформаційної продукції споживачам з метою задоволення їхніх потреб;
б) матеріалізований результат інформаційної діяльності, призначений для задоволення потреб суб'єктів інформаційних відносин;
в) інформація, що поширюється з метою її доведення до необмеженого кола осіб;
23. Інформація з обмеженим доступом
а) може бути поширена, якщо вона є предметом суспільного інтересу, і право громадськості знати цю інформацію переважає потенційну шкоду від її поширення;
б) не може бути поширена, за будь-яких обставин;
в) може бути поширена без обмежень.
24. Інформаційні агентства - це
а) зареєстровані як юридичні особи суб’єкти інформаційної діяльності, що діють з метою надання інформаційних послуг;
б) засоби, призначені для публічного поширення друкованої або аудіовізуальної інформації;
в) об’єкти цивільно-правових відносин, що регулюються цивільним законодавством України.
25. Основними видами інформаційної діяльності є
а) одержання, використання, поширення й зберігання інформації.
б) моніториг, контент-аналіз, ситуаційний аналіз;
в) підготовку, прийняття й ухвалення рішення.
26. Одержання інформації – це
а) придбання й накопичення відповідно до чинного законодавства України документованої або публічно оголошуваної інформації громадянами, юридичними особами або державою;
б) задоволення інформаційних потреб громадян, юридичних осіб і держави;
в) розповсюдження, обнародування, реалізація у встановленому законом порядку документованої або публічно оголошуваної інформації.
27. Використання інформації – це
а) задоволення інформаційних потреб громадян, юридичних осіб і держави;
б) розповсюдження, обнародування, реалізація у встановленому законом порядку документованої або публічно оголошуваної інформації;
в) забезпечення належного стану інформації і її матеріальних носіїв.
28. Поширення інформації - це
а) розповсюдження, обнародування, реалізація у встановленому законом порядку документованої або публічно оголошуваної інформації;
б) забезпечення належного стану інформації і її матеріальних носіїв;
в) задоволення інформаційних потреб громадян, юридичних осіб і держави.
29. Зберігання інформації – це
а) забезпечення належного стану інформації і її матеріальних носіїв.
б) розповсюдження, обнародування, реалізація у встановленому законом порядку документованої або публічно оголошуваної інформації.
в) задоволення інформаційних потреб громадян, юридичних осіб і держави.
30. Інформаційне моделювання – це:
а) розробка конструктивних, параметричних, методологічних моделей можливого вирішення проблем на основі інформаційних даних, прогнозування науково-технічної ситуації, формування еталонного уявлення про об'єкти, які розробляються, тощо;
б) перевірка достовірності інформації, зокрема шляхом зіставлення отриманих результатів (на всіх стадіях розробки) з інформаційними даними;
в) система одержання, оцінки, зберігання та переробки даних, створена з метою вироблення управлінських рішень.
31. Інформаційна експертиза – це
а) перевірка достовірності інформації, зокрема шляхом зіставлення отриманих результатів (на всіх стадіях розробки) з інформаційними даними;
б) система одержання, оцінки, зберігання та переробки даних, створена з метою вироблення управлінських рішень;
в) розробка конструктивних, параметричних, методологічних моделей можливого вирішення проблем на основі інформаційних даних, прогнозування науково-технічної ситуації, формування еталонного уявлення про об'єкти, які розробляються, тощо.
32. Інформаційне забезпечення – це
а) система одержання, оцінки, зберігання та переробки даних, створена з метою вироблення управлінських рішень;
б) розробка конструктивних, параметричних, методологічних моделей можливого вирішення проблем на основі інформаційних даних, прогнозування науково-технічної ситуації, формування еталонного уявлення про об'єкти, які розробляються, тощо;
в) перевірка достовірності інформації, зокрема шляхом зіставлення отриманих результатів (на всіх стадіях розробки) з інформаційними даними.
33. Інформаційний простір – це
а) ареал, у межах якого виявляється вплив певного суб’єкта інформаційної діяльності або певної сукупності суб’єктів інформаційної діяльності;
б) це інформація, яку людина чи організація має одержати, щоб ефективно виконувати свою роботу, позитивно розв’язати якусь проблему або успішно задовольнити приватний інтерес чи хобі;
в) це послідовний ланцюжок інформаційних потреб, бажань, запитів і використання інформації.
34. Інформаційна потреба – це
а) інформація, яку людина чи організація має одержати, щоб ефективно виконувати свою роботу, позитивно розв’язати якусь проблему або успішно задовольнити приватний інтерес чи хобі;
б) це та інформація, яку певна особа чи організація хотіли б мати;
в) це замовлення одиниці інформації, що розглядається як потрібна або бажана.
35. Інформаційне бажання – це
а) інформація, яку певна особа чи організація хотіли б мати;
б) інформація, яку людина чи організація має одержати, щоб ефективно виконувати свою роботу, позитивно розв’язати якусь проблему або успішно задовольнити приватний інтерес чи хобі;
в) замовлення одиниці інформації, що розглядається як потрібна або бажана.
36. Інформаційні запити – це
а) замовлення одиниці інформації, що розглядається як потрібна або бажана;
б) ареал, у межах якого виявляється вплив певного суб’єкта інформаційної діяльності або певної сукупності суб’єктів інформаційної діяльності;
в) інформація, яку людина чи організація має одержати, щоб ефективно виконувати свою роботу, позитивно розв’язати якусь проблему або успішно задовольнити приватний інтерес чи хобі.
37. Інформаційний цикл – це
а) послідовний ланцюжок інформаційних потреб, бажань, запитів і використання інформації;
б) ареал, у межах якого виявляється вплив певного суб’єкта інформаційної діяльності або певної сукупності суб’єктів інформаційної діяльності;
в) інформація, яку людина чи організація має одержати, щоб ефективно виконувати свою роботу, позитивно розв’язати якусь проблему або успішно задовольнити приватний інтерес чи хобі.
38. Задоволення інформаційних потреб суб’єктів може здійснюватись
а) за рахунок як внутрішніх, так і зовнішніх ресурсів;
б) власними силами;
в) за рахунок залучення відповідних зовнішніх партнерів.
39. Зовнішні механізми задоволення інформаційних потреб залучаються тоді, коли:
а) задоволення відповідних інформаційних потреб власними силами в принципі неможливе, а використання сторонніх (зовнішніх) джерел також економічно доцільне;
б) інформаційні потреби можна задовольнити власними ресурсами;
в) не залучаються, бо використання сторонніх (зовнішніх) джерел також економічно невигідно.
40. Бізнес-довідка – це
а) документ інформаційного характеру, що містить опис та підтвердження біографічних і юридичних фактів, діяльності окремих осіб чи обставин діяльності закладів, установ.
б) масив інформації у формі, придатній до логічної і смислової обробки відповідними програмними засобами;
в) документ незалежно від його виду, виду матеріального носія інформації, місця, часу створення і місця зберігання та форми власності на нього, що припинив виконувати функції, для яких був створений, але зберігається або підлягає зберіганню з огляду на значущість для особи, суспільства чи держави або цінність для власника також як об'єкт рухомого майна.
41. Джерелами інформації є
а) передбачені або встановлені Законом носії інформації: документи та інші носії інформації, які являють собою матеріальні об’єкти, що зберігають інформацію, а також повідомлення засобів масової інформації, публічні виступи;
б) фізичні і юридичні особи; об'єднання громадян і суб’єкти владних повноважень;
в) будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
42. Документ – це
а) передбачена законом матеріальна форма одержання, зберігання, використання і поширення інформації шляхом фіксації її на папері, магнітній, кіно-, відео-, фотоплівці або на іншому носії.
б) передбачені або встановлені Законом носії інформації: документи та інші носії інформації, які являють собою матеріальні об’єкти, що зберігають інформацію, а також повідомлення засобів масової інформації, публічні виступи;
в) будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
43. Первинний документ
а) містить інформацію, яка є викладом (описом) результатів вивчення, дослідження, розробок і т.д. і оригінальна за своїм характером, і є результатом безпосереднього віддзеркалення наукової, виробничої, управлінської, творчої і т.п. діяльності;
б) документ, що є результатом аналітико-синтетичної переробки одного або декількох первинних документів;
в) документ, що містить відомості про первинні документи, одержані шляхом їх інформаційного аналізу (бібліографічний, реферативний, оглядовий).
44. Вторинний документ
а) документ, що являє собою результат аналітико-синтетичної та іншої переробки одного або кількох документів, і містить відомості про первинні документи, одержані шляхом їх інформаційного аналізу (бібліографічний, реферативний, оглядовий);
б) документ, що містить в собі вхідну інформацію;
в) документ, щомістить інформацію, яка є викладом (описом) результатів вивчення, дослідження, розробок і т.д. і оригінальна за своїм характером.
45. Режим доступу до інформації – це
а) порядок одержання, використання, поширення і зберігання інформації, передбачений правовими нормами;
б) система одержання, оцінки, зберігання та переробки даних, створена з метою вироблення управлінських рішень;
в) перевірка достовірності інформації, зокрема шляхом зіставлення отриманих результатів (на всіх стадіях розробки) з інформаційними даними.
46. Інформаційний посередник - це
а) суб’єкт-ретранслятор, який опрацьовує зібрані ним повідомлення, виробляючи з них для споживача якісно новий інформаційний продукт;
б) суб’єкт (організація), який у процесі переробки зовнішньої інформації створює нову, внутрішню;
в) зовнішнє джерело інформації, яке несе організації інформацію ззовні.
47. Інформаційні посередники
а) здійснюють пошук, збір, обробку, накопичення інформації та представляють її у зручній для споживача формі;
б) у процесі переробки зовнішньої інформації створюють нову, внутрішню;
в) несуть організації інформацію ззовні.
48. Аналітичні матеріали краще подавати
а) у друкованих виданнях;
б) по телебаченню;
в) по радіо.
49. Основна суспільна функція бібліотек полягає в
а) накопиченні задокументованої інформації з якомога більшої сфери людських знань і надання їх споживачам без викривлення змісту інформації;
б) пошуку, зборі, обробці, накопиченні інформації та подання її у зручній для споживача формі;
в) опрацюванні зібраних повідомлень, виробляючи з них для споживача якісно новий інформаційний продукт.
50. ЗМІ як інформаційний посередник
а) можуть подавати повідомлення таким чином, щоб аудиторія сприйняла його у вигідному для посередника-відправника контексті;
б) залишаються нейтральними щодо змісту наданої інформації;
в) надають споживачам відповідно до їх запитів повідомлення у невикривленій формі.
51. Створення інформаційного продукту
а) вимагає значних витрат часу та інтелектуальних зусиль на створення якісно нової, складнішої за своїми характеристиками аналітичної інформації;
б) вимагає відносно небагато часу та інтелектуальних зусиль на обробку отриманих первинних даних, включаючи перевірку їх достовірності;
в) відбувається без втручання людини.
52. Вищий рівень висвітлення проблеми, більша глибина аналізу, вищий рівень кваліфікації авторів характерні для:
а) аналітичних видань;
б) громадсько-політичних видань;
в) розважальних видань.
53. Можливість повторного (багаторазового) використання повідомлення, хороша доступність великих масивів друкованої інформації, можливість швидкого копіювання значних обсягів інформації є перевагами
а) друкованих видань;
б) аудіовізуальних видань;
в) електронних видань.
54. Цільова функція неперіодичних наукових і аналітичних видань полягає в:
а) об’єктивній подачі інформації про стан та (чи) ймовірні зміни певного об’єкта.
б) наданні своїм читачам фахової інформації з питань економіки і бізнесу;
в) наданні читачам розважальної інформації з різноманітних питань.
55. Цільова функція ділових видань полягає в
а) наданні своїм читачам фахової інформації з питань економіки і бізнесу;
б) об’єктивній подачі інформації про стан та (чи) ймовірні зміни певного об’єкта;
в) наданні читачам розважальної інформації з різноманітних питань.
56. Головна інформаційна функція неперіодичних наукових і аналітичних видань
а) дослідницька і стимулююча, що пов’язано із завданням об’єктивної подачі інформації.
б) оперативне поінформування; пошук даних та ознайомча функція;
в) розважальна.
57. Головна інформаційна функція ділових видань –
а) дослідницька і стимулююча, що пов’язано із завданням об’єктивної подачі інформації;
б) оперативне поінформування; пошук даних та ознайомча функція.
в) розважальна.
58. Висока точність, достовірність, коректність і порівняно невисока оперативність – це якісні характеристики
а) неперіодичних наукових і аналітичних видань;
б) ділових видань;
в) громадсько-політичних видань.
59. Ділові видання за точністю, достовірністю, коректністю
а) переважають громадсько-політичні, але поступаються науковим;
б) переважають наукові, але поступаються громадсько-політичним;
в) дорівнюють громадсько-політичним.
60. Головний недолік ділових видань
а) ймовірне викривлення інформації через вплив бізнесових інтересів певних соціальних груп, панівних настанов і стереотипів, недостатня кваліфікація кореспондентів;
б) невисока оперативність й недостатня практична спрямованість;
в) висока вартість.
61. Можливість одночасно сприймати інформацію адресатом по аудіо- та візуальних каналах характерна для
а) телебачення як джерела інформації;
б) радіо як джерела інформації;
в) газет і журналів як джерела інформації.
62. До подачі аналітичної інформації краще пристосовані:
а) друковані джерела;
б) радіо і телебачення;
в) Інтернет.
63. Можливість повернутися до повторного сприйняття повідомлення чи зосередитись на його певних фрагментах краще забезпечують
а) газети і журнали;
б) радіо;
в) телебачення.
64. Можливість оперативного доступу до великих масивів різноманітних повідомлень та їх оперативної обробки, поєднання можливості повторного (багаторазового) використання повідомлень з можливостями сприйняття візуальної інформації є перевагами:
а) Інтернету;
б) друкованих ЗМІ;
в) електронних ЗМІ.
65. Потенційна можливість охоплення великої аудиторії, висока оперативність передачі повідомлень, можливість використання візуальних знаків, а також можливість забезпечення оперативного зворотного зв’язку є перевагами:
а) Інтернету;
б) друкованих ЗМІ;
в) електронних ЗМІ.
66. Інформаційні функції Інтернету як джерела інформації:
а) функція пошуку даних, функція оперативного поінформування, ознайомча, стимулююча,
б) освітня і дослідницька функція;
в) розважальна функція.
67. Викривлення інформації в Інтернеті пов’язане з
а) унеможливленням жорсткого контролю за змістом повідомлень;
б) технічними причинами;
в) бажаннями адресата отримати недостовірну інформацію.
68. Статистична інформація
а) передбачає можливість візуальної комунікації та (чи) особистого спілкування суб’єктів, пов’язаних із управлінням та його інформаційним обслуговуванням;
б) дає узагальнену кількісну характеристику якісно однорідних явищ та (чи) процесів;
в) є спеціалізованими знаннями, професійними навичками та іншими ресурсами, що дають змогу оптимізувати фінансово-економічне становище клієнта в межах чинного законодавства.
69. Джерелом інформації, що передбачає можливість візуальної комунікації та (чи) особистого спілкування суб’єктів, пов’язаних із управлінням та його інформаційним обслуговуванням, є:
а) реклама, виставки, конференції;
б) консультанти;
в) електронні ЗМІ.
70. Потреба в сторонніх консалтингових послугах виникає:
а) тоді, коли суб’єкт не в змозі власними силами розв’язати проблему або самотужки це йому невигідно робити з якихось причин, перш за все економічних;
б) тоді ж, коли і в внутрішніх консультантах.
в) завжди.
71. Перевага консультативних послуг порівняно з іншими джерелами інформації полягає в тому, що вони:
а) зорієнтовані на індивідуальні потреби конкретних споживачів і дають змогу їм отримувати не просто інформацію, а необхідні знання;
б) передбачають можливість візуальної комунікації та (чи) особистого спілкування суб’єктів, пов’язаних із управлінням та його інформаційним обслуговуванням;
в) орієнтовані на масову аудиторію.
72. Кінцевим документом консультування є:
а) анотація;
б) прес-реліз.
в) підсумковий звіт.
73. Консалтинг – це:
а) діяльність спеціалізованих компаній із надання інтелектуальних послуг виробникам, продавцям, покупцям (поради і рекомендації) з різноманітних питань діяльності;
б) перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам;
в) всебічна, комплексна перевірка бізнесу (підприємства) перед його придбанням.
74. Завдання соціологічних опитувань як джерела повідомлення полягає
а) в оперативному задоволенні потреб органів управління в інформації про ставлення окремих категорій громадян, соціальних груп до суспільних явищ і процесів;
б) в отриманні узагальненої кількісної характеристику якісно однорідних явищ та (чи) процесів;
в) можливості візуальної комунікації та (чи) особистого спілкування суб’єктів, пов’язаних із управлінням та його інформаційним обслуговуванням.
75. Чутки – це
а) повідомлення, що надходять від однієї чи більше осіб, про нічим не підтверджені події.
б) діяльність спеціалізованих компаній із надання інтелектуальних послуг виробникам, продавцям, покупцям з питань виробничої діяльності;
в) поради і рекомендації з різноманітних питань діяльності.
76. Чутки розповсюджуються
а) коли недостатньо офіційної інформації, у випадку її закритості;
б) завжди про усе, що стосується важливих для людини чи групи явищ, актуальних потреб та інтересів;
в) через офіційні джерела інформації організації, щоб відобразити зв'язок з пануючими в суспільстві масовими настроями та громадською думкою, відтворити існуючі стереотипи та установки людей.
77. Інформаційно-аналітичний процес являє собою
а) процес пошуку, збору, переробки та подання інформації у формі, придатній для її використання при прийнятті рішень:
б) діяльність спеціалізованих компаній із надання інтелектуальних послуг виробникам, продавцям, покупцям з питань виробничої діяльності;
в) процес обміну інформацією у суспільстві.
78. Принципи організації інформаційно-аналітичного процесу:
а) достовірність, своєчасність, ясність;
б) чесність, правдивість, принциповість;
в) щирість, відданість, альтруїзм.
79. Прямий порядок підготовки інформаційно-аналітичних документів
а) від загального – до часткового;
б) на перше місце – побудова гіпотези;
в) від часткового – до загального.
80. Процес збору фактів за “методом мжички” полягає в тому, що:
а) інформація постійно накопичується у відповідних розділах баз даних і використовується відповідно до потреб підготовки будь-яких документів;
б) мобілізуються більші, ніж завжди, ресурси для збору необхідних фактів;
в) причинно-наслідкові зв’язки відповідних процесів і явищ глибше аналізуються.
81. Процес збору фактів за “методом грози” полягає у тому, що:
а) мобілізуються більші, ніж завжди, ресурси для збору необхідних фактів;
б) інформація постійно накопичується у відповідних розділах баз даних і використовується відповідно до потреб підготовки будь-яких документів;
в) причинно-наслідкові зв’язки відповідних процесів і явищ не аналізуються.
82. “Пастка часу” – це:
а) підготовка аналітичних документів за умов дефіциту часу;
б) невміння працівника правильно розрахувати час для підготовки достовірного інформаційно-аналітичного матеріалу;
в) страхування з метою своєчасного виконання завдання.
83. Прогноз – це:
а) науково-обгрунтоване судження про можливі стани об’єкта в майбутньому і (або) про альтернативні шляхи і терміни їхнього здійснення;
б) невміння працівника правильно розрахувати час для підготовки достовірного інформаційно-аналітичного матеріалу;
в) страхування з метою своєчасного виконання завдання.
84. Інтуїтивне прогнозування застосовується:
а) коли об’єкт прогнозування або надто простий, або настільки складний, що аналітично враховувати вплив багатьох факторів практично неможливо;
б) для підтримки формалізованого прогнозування;
в) лише у розвинених країнах.
85. Базовий правовий акт у системі регулювання інформаційних відносин в Україні:
а) Закон України “Про інформацію”;
б) Конституція України;
в) Закон України “Про Національний архівний фонд та архівні установи”;
86. Інформаційна продукція – це
а) матеріалізований результат інформаційної діяльності, призначений для задоволення інформаційних потреб громадян, державних органів, підприємств, установ і організацій;
б) здійснення у визначеній законом формі інформаційної діяльності по доведенню інформаційної продукції до споживачів з метою задоволення їхніх інформаційних потреб;
в) об’єкт права власності громадян, організацій і держави.
87. Інформаційна послуга – це
а) здійснення у визначеній законом формі інформаційної діяльності по доведенню інформаційної продукції до споживачів з метою задоволення їхніх інформаційних потреб;
б) матеріалізований результат інформаційної діяльності, призначений для задоволення інформаційних потреб громадян, державних органів, підприємств, установ і організацій.
в) об’єкт права власності громадян, організацій і держави.
88. В Україні діяльність газет і журналів регулюється
а) Законом України “Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні”;
б) Законом України “Про телебачення і радіомовлення”;
в) Законом України “Про інформаційні агентства”.
89. В Україні діяльність електронних джерел інформації регулюється
а) Законом України “Про телебачення і радіомовлення”;
б) Законом України “Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні”;
в) Законом України “Про інформаційні агентства”.
90.Інформаційні ресурси – це
а) певним чином організована сукупність джерел інформації, придатних до регулярного застосування суб’єктом в його управлінській діяльності;
б) матеріалізований результат інформаційної діяльності, призначений для задоволення інформаційних потреб громадян, державних органів, підприємств, установ і організацій;
в) здійснення у визначеній законом формі інформаційної діяльності по доведенню інформаційної продукції до споживачів з метою задоволення їхніх інформаційних потреб.
91.Канали комунікацій – це
а) шляхи і засоби розповсюдження інформації від адресанта до адресата;
б) оперативне поінформування і пошук даних;
в) перешкоди на шляху інформаційного повідомлення.
92. Бар’єри комунікації – це
а) перешкоди, викликані природними, соціальними і психологічними факторами, які виникають у процесі комунікації.
б) шляхи і засоби розповсюдження інформації від адресанта до адресата;
в) засоби масової інформації.
93.Лідер думок – це
а) людина, яка виступає у ролі посередника між засобами комунікації і власною групою, яка здійснює вибір та інтерпретацію інформації, що передається;
б) представник цільової громадськості, який сам отримує і передає повідомлення;
в) інформаційний аналітик організації.
94. Інформаційні відносини – це
а) певним чином організована сукупність джерел інформації, придатних до регулярного застосування суб’єктом в його управлінській діяльності;
б) матеріалізований результат інформаційної діяльності, призначений для задоволення інформаційних потреб громадян, державних органів, підприємств, установ і організацій;
в) відносини, які виникають у всіх сферах життя і діяльності суспільства і держави при одержанні, використанні, поширенні та зберіганні інформації.
95. Під моніторингом соціально-економічних та політичних процесів слід розуміти:
а) постійний, систематичний збір інформації з метою спостереження і контролю за розвитком певного соціально-політичного явища чи процесу, а також його прогнозування;
б) відносини, які виникають у всіх сферах життя і діяльності суспільства і держави при одержанні, використанні, поширенні та зберіганні інформації;
в) матеріалізований результат інформаційної діяльності, призначений для задоволення інформаційних потреб громадян, державних органів, підприємств, установ і організацій.
96. Основними характеристиками моніторингу є
а) системність, динамічність та націленість на прогноз;
б) достовірність, ясність, об’єктивність;
в) критичність і аналітичність.
97. Основними функціями моніторингу є
а) діагностична функція, що передбачає діагноз проблемної ситуації; і профілактична функція;
б) освітня і пізнавальна функції;
в) розважальна функція.
98. Моніторинг засобів масової інформації, як правило, використовується:
а) для аналізу ситуації у політичній або соціально-економічній сфері;
б) для організації економічної діяльності підприємства;
в) для дослідження громадської думки цільової аудиторії.
99. Об’єкт дослідження для моніторингу ЗМІ є
а) засоби масової інформації;
б) конкретні персони, організації;
в) навколишнє середовище.
100.“Електронний” уряд – це
а) модель державного управління, яка заснована на використанні сучасних інформаційних та комунікаційних технологій з метою підвищення ефективності та прозорості влади, а також встановлення суспільного контролю над нею$
б) теоретична концепція постіндустріального суспільства, історична фаза можливого еволюційного розвитку цивілізації, в якій інформація і знання продукуються в єдиному інформаційному просторі.
в) модель уряду майбутнього, де усі урядовці будуть електронними машинами.
101. Необхідною умовою переходу до “електронного” уряду є
а) широка інформатизація всіх процесів у звичній діяльності міністерств, відомств, місцевих органів виконавчої влади, причому як внутрішніх, так і зовнішніх;
б) теоретична концепція постіндустріального суспільства, історична фаза можливого еволюційного розвитку цивілізації, в якій інформація і знання продукуються в єдиному інформаційному просторі;
в) постійний, систематичний збір інформації з метою спостереження і контролю за розвитком певного соціально-політичного явища чи процесу, а також його прогнозування.
102. Головними продуктами виробництва інформаційного суспільства мають стати
а) інформація і знання;
б) матеріальні продукти і послуги;
в) продукти харчування.
103. Контент-аналіз – це
а) метод досліджень тестів чи іншої подібної інформації, систематична процедура, метою якої є об'єктивний аналіз змісту будь-якого тексту;
б) подієвий аналіз, методика вивчення динаміки політичних ситуацій, що ґрунтується на спостереженні за розвитком та інтенсивністю подій з метою визначення тенденцій їх еволюції.
в) ретельний аналіз внутрішнього і загального середовища організації, в результаті якого визначаються її сильні і слабкі сторони, небезпеки і додаткові можливості, які очікують організацію в результаті того або іншого ходу розвитку подій в зовнішньому середовищі
104. Івент-аналіз – це
а) метод досліджень тестів чи іншої подібної інформації, систематична процедура, метою якої є об'єктивний аналіз змісту будь-якого тексту;
б) подієвий аналіз, методика вивчення динаміки політичних ситуацій, що ґрунтується на спостереженні за розвитком та інтенсивністю подій з метою визначення тенденцій їх еволюції.
в) ретельний аналіз внутрішнього і загального середовища організації, в результаті якого визначаються її сильні і слабкі сторони, небезпеки і додаткові можливості, які очікують організацію в результаті того або іншого ходу розвитку подій в зовнішньому середовищі
105. Ситуаційний аналіз – це
а) метод досліджень тестів чи іншої подібної інформації, систематична процедура, метою якої є об'єктивний аналіз змісту будь-якого тексту;
б) подієвий аналіз, методика вивчення динаміки політичних ситуацій, що ґрунтується на спостереженні за розвитком та інтенсивністю подій з метою визначення тенденцій їх еволюції.
в) ретельний аналіз внутрішнього і загального середовища організації, в результаті якого визначаються її сильні і слабкі сторони, небезпеки і додаткові можливості, які очікують організацію в результаті того або іншого ходу розвитку подій в зовнішньому середовищі.
Поиск по сайту: