|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Фінансова стратегія підприємствПлан
1. Фінансова стратегія підприємства. 2. Зміст та завдання фінансового планування. 3. Принципи та методи фінансового планування. Самостійна робота: Інформаційна база фінансового планування. Література: Основна: 1. Фінанси підприємств: Підручник/Кер. авт. кол. і наук. проф.. проф.. А.М. Поддєрьогін. – К.: КНЕУ, 2006; 2. Слав'юк Р. А. Фінанси підприємства: Підручник. – К: УБС НБУ: Знання, 2010. – 550 с; Додаткова: 1. Аранчій В.І., Чумак В.Д., Смолянська О.Ю., Черненко Л.В. Фінансова діяльність підприємств: Навчальний посібник. – К.: ВД «Професіонал», 2004. – 240 с.; 2. Біла О.Г. Фінанси підприємств: Навч. посіб. – Львів: «Магнолія 2006», 2009. – 383 с.; 3. Гриньова В.М., Коюда В.О. Фінанси підприємств: Навч. посіб. – 2-ге вид., перероблено і доп. – К.: Знання-Прес, 2004. – 424 с.; 4. Зятковський І.В. Фінанси підприємств: Навч. посібник. – 2-ге вид., перероб. та доп - К.: Кондор – 2003. – 364 с; 5. Онисько С.М., Марич П.М. Фінанси підприємств. Підручник для студентів вищих закладів освіти. – Львів.: «Магнолія Плюс», 2004. – с. 367. Міжпредметні зв’язки: Забезпечуючі: Бухгалтерський облік, тема «Основи бухгалтерської звітності». Забезпечувані: Фінансовий облік, тема «Фінансова звітність підприємств».
Фінансова стратегія підприємств Фінансова стратегія - це основні напрями використання фінансів на тривалу перспективу. Фінансовий план - це заключна частина бізнес-плану, яка узагальнює всі попередні розділи у вартісному вигляді. В фінансовому плані відображені дані про обсяг продажу і загальний прибуток, обсяг інвестицій, джерела фінансування, використання власних коштів, а також позикових (із зазначенням строків і джерел погашення заборгованості), строки окупності капіталовкладень, витрати виробництва та обігу, відсоткове співвідношення доходів та витрат, строки виплати дивідендів (якщо акціонерне товариство). Фінансовий план складається з: прогнозу обсягів реалізації; балансу грошових надходжень та витрат; таблиці доходів та витрат; прогнозованого балансу активів та пасивів підприємства; розрахунку точки беззбитковості. Складання фінансового плану починають з прогнозу обсягу продажу. Прогноз обсягу продажу складається за кожним видом продукції, як правило, на 3 роки: для 1-го року - щомісячно, для 2-го - щоквартально, для 3 - го - на рік в цілому. Для досягнення синхронізації надходжень та видатків складають баланс доходів та видатків, він складається у формі таблиці, в якій відображають дані про наявність грошових коштів на початок періоду, їх надходження і витрачання в самому періоді та наявність коштів на кінець періоду. Баланс активів та пасивів підприємства складають з метою оцінки тих видів активів, в які спрямовуються грошові кошти та тих видів пасивів, за рахунок яких планується фінансувати придбання чи створення цих активів. При складанні фінансового плану також проводиться аналіз беззбитковості підприємства. визначення точки беззбитковості здійснюється розрахунковим і графічним способами. При розрахунковому методі використовують наступні формули: Тб = Зп -5- (ВД - Ззмо - ПДВ) Тб - точка беззбитковості Зп - сума постійних витрат ВД - дохід від реалізації одиниці продукції Ззмо - сума змінних витрат на одиницю продукції ПДВ * сума податку на додану вартість з одиниці продукції 2. Зміст та завдання фінансового планування В умовах ранкової економіки широко використовується бізнес-планування для обґрунтування процесів освоєння нових сфер діяльності підприємства, створення нових видів продукції тощо. Для більшості українських підприємств пошук нових сфер діяльності є необхідним для виживання і подальшого розвитку. Саме тому зросло значення фінансового планування для забезпечення стійкого фінансового стану та підвищення ефективності діяльності підприємства. Фінансове плануванням - це процес розробки системи фінансових планів і планових показників, що забезпечують розвиток підприємства необхідними фінансовими ресурсами і підвищення ефективності фінансової діяльності в наступному періоді. Предметом фінансового планування є джерела грошових надходжень і основні напрями використання фінансових ресурсів, а також встановлення оптимальних співвідношень в розподілі прибутку. Розробка фінансових планів є одним із засобів організації контактів із зовнішнім середовищем: постачальниками, споживачами, кредиторами, інвесторами. Від їх довіри залежить ефективність діяльності господарюючих суб'єктів в майбутньому. Тому фінансовий план повинен бути добре продуманим і обґрунтованим. Від рівня обґрунтованості фінансових планів значною мірою залежать можливості досягнення планових показників господарської діяльності, кожен з яких потребує забезпечення фінансовими ресурсами. Завдання фінансового планування на рівні підприємства: - забезпечення нормального відтворювального процесу необхідними джерелами фінансування, їх формування та використання; - дотримання інтересів акціонерів та інших інвесторів; - гарантія виконання зобов'язань підприємства перед бюджетом та позабюджетними фондами, банками та іншими кредиторами; - виявлення резервів та мобілізація ресурсів з метою ефективного використання прибутку та інших доходів, враховуючи й позареалізаційні; - контроль за фінансовим станом, плато - і кредитоспроможністю підприємства. Процес фінансового планування включає такі основні етапи: - аналіз І оцінка фінансових показників за попередній період; - розробка багатоваріантних прогнозів подальшого розвитку; - аналіз і оцінка розроблених прогнозів; - вибір і прийняття остаточного варіанту фінансового плану. Система фінансового планування на рівні підприємства включає три основні підсистеми: - перспективне (стратегічне) фінансове планування - розробка фінансової стратегії і фінансової політики за основними напрямками фінансової діяльності підприємства, період планування до 3 років; - поточне фінансове планування - розробка фінансових планів за окремим аспектами фінансової діяльності. Період планування 1 рік; - оперативне фінансове планування (бюджетування) - розробка бюджетів, платіжних календарів та інших форм оперативних планових завдань з усіх основних питань фінансової діяльності. Період планування - місяць, квартал Розпочинається фінансове планування у визначення фінансової політика за основними напрямками фінансової діяльності, зміст якої конкретизується в поточних планах, а закінчується - розробкою оперативних фінансових документів як засобів контролю за дотриманням платоспроможності і оптимізації вхідних і вихідних грошових потоків. Фінансове планування - це процес визначення обсягу фінансових ресурсів за джерелами формування і напрямками їх цільового використання згідно з виробничими та маркетинговими показниками підприємства в плановому періоді. 3. Принципи та методи фінансового планування. Методологія фінансового планування включає в себе організацію планування фінансів, що будується на наступних принципах: - повноти - розроблені плани (бюджети) та показники повинні охоплювати всі сфери та види діяльності, реалізується у зведеному плані (бюджеті); - обґрунтованості - орієнтація на існуючий фінансово-економічний стан, на соціально-економічні задачі й потреби ринку; - реальності - врахування всіх лімітів фінансових ресурсів, на основі раціональних норм і нормативів, на використанні прогресивних методів їх розробки; - інтегрованості - існує взаємозв'язок між різними видами планів (бюджетів), щоб виконання планів нижчого рівня сприяло виконанню планів вищого рівня. Кожний наступний план розробляється, виходячи із завдань попереднього плану; - гнучкості - розроблена система планів може корегуватися при зміні фінансово-економічних умов у суспільстві; - економічності - витрати на планування (бюджетування) повинні раціонально співвідноситись з отриманими результатами. Головним інструментом фінансового планування є кошторисне планування (бюджетування). Кошторис (бюджет) - це форма планового розрахунку, яка визначає докладну програму дій підприємства на майбутній період. Останнім часом підприємства найчастіше застосовують систему бюджетного планування, яка впроваджується з метою економії фінансових ресурсів, скорочення невиробничих витрат, більшої гнучкості в управлінні і контролі за собівартістю продукції, а також для підвищення точності планових показників. При розробці фінансового плану підприємства складаються наступні кошториси (бюджети): кошторис продажу; кошторис виробництва; кошторис прямих матеріальних витрат; кошторис витрат на оплату праці; кошторис непрямих загальновиробничих витрат; кошторис собівартості проданої продукції; кошторис поточних періодичних загальногосподарських витрат; кошторис прибутків та збитків; кошторис капітальних витрат; кошторис руху грошових коштів; кошторис статей активу і пасиву і т.д, Крім того, кошториси поділяються на два види: кошториси основної діяльності підприємства і кошториси неосновних видів діяльності. Методи планування: - нормативний — при наявності норми (нормативу) і об'ємного показника, розраховують плановий показник, шляхом їх перемноження. - розрахунково-аналітичний метод - розраховується обсяг витрат і потреба в ресурсах шляхом множення середніх витрат на індекс їх зміни у запланованому періоді. В основі цього, методу лежить використання експертної оцінки. - балансовий - узгодження обсягу витрат і джерел розширення ресурсів (доходів), застосовується при плануванні розподілу прибутку та інших фінансових ресурсів, плануванні потреби в надходженні коштів до фонду накопичення, фонду споживання тощо. - метод оптимізації - при складанні кошторису є багатоваріантність. З декількох кошторисів обирається найкращий з точки зору мінімальних затрат чи максимального одержаного ефекту (результату). В розрахунках використовується критерій максимуму приведеного прибутку П - Ен * К → max де: П - прибуток, грн.; К - капіталовкладення, грн.; Ен - нормативний коефіцієнт ефективності капіталовкладень (Ен = 0,15). - метод моделювання - аналіз функціональних зв'язків між різними елементами процесу виробництва. Наприклад, моделюється залежність прибутку від рівня витрат і обсягу реалізації продукції (виручки).
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.007 сек.) |