АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Індійська філософія: загальна характеристика

Читайте также:
  1. II. Загальна характеристика ХНАДУ
  2. Аварии на химически опасных объектах, их медико-тактическая характеристика.
  3. Административное правонарушение и преступление: сравнительная характеристика.
  4. Артерии. Морфо-функциональная характеристика. Классификация, развитие, строение, функция артерий. Взаимосвязь структуры артерий и гемодинамических условий. Возрастные изменения.
  5. Билет 4 Субъекты трудового права и их характеристика.
  6. Ведущие вспомогательные литературоведческие дисциплины, их характеристика.
  7. Волокнистая соединительная ткань. Морфо-функциональная характеристика. Классификация. Клеточные элементы: происхождение, строение, функции.
  8. Волокнистая соединительная ткань. Морфо-функциональная характеристика. Фибробласты и их роль в образовании межклеточного вещества. Строение сухожилий и связок.
  9. Глава 16 СОЦІАЛЬНЕ ПАРТНЕРСТВО В УКРАЇНІ: ПОНЯТТЯ І ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА
  10. Грузоподъемные краны, телескопические вышки, гидроподъемники, их типы и краткая характеристика.
  11. Документи щодо особового складу. Характеристика.
  12. Електромагнітні поля (ЕМП) і випромінювання 3.3.1. Загальна характеристика електромагнітних полів

Індійська філософія — загальна назва для філософських напрямків, що зародилися на індійському субконтиненті.

Індійська філософія включає в себе філософію індуїзму, філософію буддизму, філософію джайнізму та інші древні індійські філософські вчення, а також сучасну індійську філософську думку. Спільною рисою цих філософій є те, що вони побудовані навколо поняття дхарми і пошуків шляхів звільнення.

Вся історія індійської філософії – це безперервний діалог з традицією. У культурі сучасної Індії є риси будь-якого періоду історичного минулого. Зв’язок старого і нового, співіснування найдавніших релігій і науки – невід’ємна частина духовного життя Індії, її світогляду та її філософії. Аспект часу в історії філософської думки Індії завжди відігравав лише підпорядковану роль. Тому немає історії індійської філософії, а будь-яка історична періодизація розглядалася як умовність. Але філософія залишається невід’ємною частиною життя індійця – завжди сучасною і завжди життєвою. Усі давні школи філософії, як і раніше, мають послідовників, для яких традиція – не тільки частина культури мислення, а й способу життя. Міфи і перекази, прозріння пророків і натхненна поезія вед – усе це не розповіді минулого, а живий досвід, актуальний для кожного покоління.

Дев'ять класичних шкіл індійської філософії поділяють на ортодоксальні (астіка), тобто такі, що визнають авторитет Вед, та неортодоксальні (настіка), тобто ті, що авторитет Вед не визнають.

Ортодоксальних шкіл шість:

  • Ньяя — школа логіки
  • Вайшешика — атомістична школа
  • Самкх'я — школа перечислень
  • Йога — школа Патанджалі, яка приймає метафізику самкх'я
  • Пурва мімамса — школа ведичних ритуалів
  • Веданта — школа традиції Упанішад з наголосом на ведичній філософії

Три неортодоксальні школи:

  • Буддизм
  • Джайнізм
  • Чарвака


Будди́зм — одна зі світових релігій[1], яка зародилася в Індії і поширена переважно в Азії: від Шрі Ланки до Бурятії, і від Калмикії до Японії. Найбільше послідовників має в країнах Південно-Східної Азії, Східній Азії та Тибеті. Предмет науки буддології. Оригінальна назва: Дгарма (Закон, Вчення) або Буддга-дгарма (вчення Будди). Слово «буддизм» створене європейцями у XIX столітті.Основні положення буддизму викладені в Чотирьох істинах шляхетних [5]:

  1. життя неминуче пов'язане зі стражданнями;
  2. причиною страждання є жадоба чуттєвих насолод;
  3. щоб уникнути страждань, треба звільнитися від цієї жадоби
  4. і досягти повного заспокоєння — Ніббани (санскрит: Нірвани).

Джайні́зм -релігійно-філософське вчення, що виникло в Індії приблизно в VI столітті до н. е., поширене в сучасній Індії та Шрі-Ланці. У сучасному світі джайнізм — невелика за кількістю вірних, але дуже впливова в Індії, де їх нараховується приблизно 4,9 млн., релігія. Джайни найзаможніша релігійна група Індії. Вони зберігають древню систему освіти, і їхня громада має найвищий відсоток грамотності серед інших релігійних груп у країні. Бібліотеки джайнів найстаріші в Індії.

Локаята або Чарвака — одна з неортодоксальних шкіл (настіка) у давній та середньовічній індійській філософії, яка вважається атеїстичною і матеріалістичною. Як і інші неортодоксальні школи індійської філософії — буддизм та джайнізм, локаята не визнавала авторитету Вед.

Локаята вважала істинним тільки те, що можна осягнути безпосереднім сприйняттям, вважала, що існує - тільки цей світ (лока), єдина реальність - матерія, метою людського існування - досягнення насолоди.

За вченням локаяти світ складається з 4 елементів: води, вогню, землі та повітря. Кожному з цих елементів відповідає свій специфічний різновид атомів, вічних та незмінних. Свідомість, розум і чуття - теж наслідок поєднання вказаних первинних елементів.

Найчастіше локаятиками називают тих, хто вважає душу ідентичною тілу, що існує лише доти, поки живе тіло. Локаята — це віра в реальний світ (лока) і невір'я в існування потойбічного світу.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |

Поиск по сайту:

Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)