Чи шкідлива вібрація на виробництві?

Виробничий шум — це сукупність різних за силою і частотою звуків, що виникають у повітряному середовищі та безпосередньо впливають на працездатність.

Необхідно зазначити, що джерелами шуму є: транспорт, насоси, двигуни, пневматичні та електричні інструменти, верстати, будівельна техніка тощо.

Деякі технологічні процеси пов’язані з шумом (клепання, карбування, обрубка, вибивка лиття, робота на ткацьких верстатах, випробовування авіадвигунів тощо).

Норми шуму наведені у табл.3.4.

Таблиця 3.4

ДОПУСТИМІ РІВНІ ЗВУКОВОГО ТИСКУ, РІВНІ ЗВУКУ ТА ЕКВІВАЛЕНТНІ РІВНІ ЗВУКУ НА ПОСТІЙНИХ РОБОЧИХ МІСЦЯХ (ГОСТ12.1.003-83) ТА В ГРОМАДСЬКИХ БУДІВЛЯХ (ГОСТ12.1.036-81)

За частотою звукові коливання поділяють на три діапазони: інфразвукові з частотою менше 20Гц, звукові — від 20 до 20000Гц та ультразвукові — більше 20000Гц.

Органи слуху людини сприймають звукові коливання в інтервалі частоти від 20 до 20000Гц та відчувають зміни гучності 61дБ. Вухо людини сприймає шум до 130дБ; при 150дБ шум для людини нестерпний.

Нормою виробничого шуму є рівень звуку до 85дБ.

Рівень шуму на робочих місцях потрібно контролювати не менше одного разу за рік.

Вимірювання шуму на робочих місцях здійснюється шумовимірювачами та аналізаторами спектра шуму згідно з ГОСТ12.1.050-86 «ССБТ. Методы измерения шума на рабочих местах».

Слід знати, як впливає шум на організм людини. У робітників, які мають справу з гуркотливими машинами та механізмами, виникають стійкі порушення слуху, у тому числі глухуватість і глухота. Проте тривала дія шуму впливає не лише на слух, вона робить людину нервовою, погіршує її самопочуття, знижує працездатність та швидкість руху, сповільнює розумовий процес. Усе це може спричинити аварію на виробництві.

У разі постійного шумового фону до 70дБ виникає порушення ендокринної та нервової систем, до 90дБ — порушує слух, до 120дБ — призводить до фізичного болю, який може бути нестерпним.

Рекомендовані такі діапазони шуму для приміщень різних призначень: для сну та відпочинку 30—40дБ, для розумової роботи — 45—55дБ, для робітників цехів, гаражів, магазинів 56—70дБ, в банках (службові приміщення касового вузла — 60дБ, виробничі приміщення касового вузла — 75дБ).

Розглянемо заходи захисту від шуму. Зниження шуму досягається використанням таких заходів:

зниження шуму в джерелі створення;

зменшення шуму на шляху поширення (за рахунок місцевої та загальної звукоізоляції, шумовлюючих екранів, поглинаючих фільтрів);

раціональне планування підприємств;

використання зелених насаджень;

застосування на машинах і механізмах неметалевих деталей, малошумного металу;

застосування індивідуальних засобів захисту (навушники, заглушки);

раціоналізація режимів праці та відпочинку;

використання глушителів шуму.

Слід знати, що захист від шуму регламентують такі документи: ГОСТ12.1.003-83 «ССБТ. Шум. Общие требования безопасности», ГОСТ12.1.029-80 «ССБТ. Средства и методы защиты от шума. Классификация», ГОСТ12.1.036-81 «ССТБ. Шум. Допустимые уровни в жилых и общественных зданиях».

Ряд виробничих процесів пов’язаний з вібрацією. Вібрація — це тремтіння всього тіла чи окремих його частин внаслідок виконання певних робіт.

Необхідно знати, що джерелом вібрації є механічні, пневматичні та електричні інструменти ударної або обертальної дії, обладнання, яке встановлено без достатньої амортизації та віброізоляції, а також транспортні та сільськогосподарські машини.

Розрізняють вібрацію загальну та місцеву. Загальна вібрація викликає тремтіння всього тіла людини, місцева — залучає до коливання тільки окремі частини тіла (руки, передпліччя, ноги).

Слід знати, який вплив на людину чинить вібрація.

Вібрація завдає великої шкоди здоров’ю людини — від перевтоми організму та незначних змін функцій організму до струсу мозку, розриву тканин, порушення серцевої діяльності, нервової системи, деформації м’язів, кісток, порушення чутливості шкіри, кровообігу та ін.

Вібрації частотою понад 200Гц перевантажують нервову систему людини, потребують підвищеного психічного напруження.

Систематичний вплив на людину загальних вібрацій може бути причиною вібраційної хвороби. Локальні вібрації викликають деформацію та зменшення рухомості суглобів.

Гігієнічна оцінка вібрації, що впливає на людину, здійснюється згідно з ГОСТ2.1.012-90 «ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования».

Необхідно звернути увагу на заходи щодо боротьби з вібрацією. Вони поділяються на колективні та індивідуальні.

Найрозповсюдженішими інженерними методами захисту від вібрації є віброгасіння. Вібруючі машини (вентилятори, насоси, агрегати) встановлюють на окремі фундаменти. Джерела коливань ізолюють від опорних поверхонь гумовими, пружними чи комбінованими віброізоляторами.

Серед заходів індивідуального захисту виділяють: спеціальне віброзахисне взуття, рукавиці та рукавички з м’якими надолонниками.

Слід знати, що вібробезпечні умови регламентують документи: ГОСТ12.1.012-90 «ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования», ГОСТ12.4.002-74 «ССБТ. Средства индивидуальной защиты рук от вибрации. Общие технические требования».

Серед виробничих шкідливостей виділяють також випромінювання.

Поиск по сайту: