Освітлення виробничого приміщення

Для забезпечення нормального освітлення застосовуються комбіноване освітлення: у світлий час доби - природне й у темний час доби - штучне освітлення, які нормуються санітарними нормами й правилами

СНиП II-4-79 [25].

У цьому випадку використовується бічне однобічне природне освітлення. Природне освітлення нормується коефіцієнтом природної освітленості (КПО) по СНиП II-4-79 [25]

Нормоване значення (КПО) для будинків, розташованих в IV поясі світлового клімату визначаються по формулі:

е_Н ^IV, = е_Н^III · m · c, (7.1)

де е_Н^III – значення КПО для III пояса світлового клімату й становить 2,0%

m - коефіцієнт світлового клімату (для м. Харкова m = 0,9, згідно

СНиП II-4-79 [25]);

c – коефіцієнт сонячності, що залежить від географічного положення й орієнтації вікон будинку від сторін світла, рівняється 0,75 (азимут 226 - 315⁰) по СНиП II-4-79 [25].

Визначимо значення КПО відповідно до формули (7.1):

е_Н^IV = 2,0 · 0,9 · 0,75 = 1,35 %.

Виконувана робота середньої точності, розряд зорової роботи ІІІ. Найменший об'єкт розрізнення: більше 0.3 – 0,5 мм, тло - світле контраст, середній, загальне: 300 лк.

У темний час доби використовується штучне освітлення. Нормовані параметри штучного освітлення для даних умов Е_min — 300 лк. [СНиП II-4 –79]

З огляду на можливості й вимоги до економії електроенергії, для штучного освітлення в лабораторії використовуються люмінесцентні лампи

ЛБ - 40.

Вибір параметрів освітлення наведено в таблиці 7.3.

Таблиця 7.3 - Характеристика виробничого освітлення.

7.2.3 Шум і вібрація

Шум у лабораторії створюють додаткові пристрої (джерело живлення, пристрою вентиляції). При проведенні науково-дослідних робіт, рівень шуму не перевищує 50 дбА, що відповідає ГОСТ 12.1.003-83 [28]. Джерела вібрації в приміщенні відсутнє. Також відсутні джерела інфразвуку й ультразвуку, джерела радіоактивного випромінювання.

Допустимий рівень електромагнітних полів відповідає санітарним нормам, наведеним у ГОСТ 12.1.006-84 [27], ГОСТ 12.1.002 – 84 [39],

Причини шуму: сукупність сторонніх звуків, звуки від роботи припливно-витяжної вентиляції, від роботи комп’ютера та принтера. Зменшення шуму здійснюється за допомогою облицьовування звуковбирним матеріалом, а також за допомогою застосування акустичних екранів, що забезпечують зниження інтенсивності прямого звуку джерела.

7.2.4 Вимоги до рівня електромагнітних випромінювань

Діяльність спеціаліста цілком пов’язана з комп’ютером, тому в даному розділі розглядаються джерела випромінювань, які виникають при роботі на комп'ютері. Електронна променева трубка монітору генерує декілька типів випромінювання, у тому числі: гама, рентгенівське, радіочастотне, мікрохвильове, видиме, ультрафіолетове та інфрачервоне випромінювання. Рівні цих випромінювань в сучасних дисплеях не перевищують діючих норм. Згідно з ГОСТ 12.1.006 – 84 [27] рівень електромагнітних полів повинен не перевищувати 1,4 кА/м - магнітне поле, 5 кВ/м - електричне поле.

При роботі з дисплеєм на організм людини діють електромагнітні випромінювання на частотах 60–30 МГц и 2–3 ГГц. Також джерелом цих коливань частотою 50 Гц є електроосвітлювальна установка та живляча електромережа. Рівні електромагнітних випромінювань від них не перевищує допустимих значень Е = 5 кВ/м, Н = 1,4 кА/м. Електростатичне поле не перевищує норми 15 кВ/м, що відповідає стандарту.

Згідно з ДНАОП 0.00 - 1.31 - 99 конструктивне рішення екрана дисплея повинне бути таким, що рентгенівське випромінювання від екрана на відстані 5см повинне не перевищувати 100 мкР/год.

Для забезпечення комфортних умов праці операторів протягом робочого дня в помешканнях із дисплеями бажано використовувати рідкокристалічні (TFT) екрани, котрі мають значно нищу ступінь шкідливої дії на оператора.

Для усунення ризику ураження електромагнітним випромінюванням приміщення потрібно буди якнайбільшим, щоб не виникало скупчення обладнання.

Допустимий рівень електромагнітних полів відповідає санітарним нормам, наведеним у СН 3206-85 [26]

7.3 Електробезпека

У зв'язку з тим, що робота сполучена з небезпекою ураження електричному струмом, необхідно приділити увагу питанням електробезпечності.

Комплекс необхідних заходів щодо електробезпеки визначається відповідно до виду електроустановки і її номінальної напруги, умов середовища, типу приміщення й доступності електроустаткування.

Первинним джерелом живлення установки є однофазна локальна три провідна мережа із глухозаземленою нейтраллю. Живляча напруга 220В и виробнича частота 50 Гц.

Клас приміщення за небезпекою ураження електричним струмом відповідно до ПУЭ - 87 [20] з підвищеною небезпекою. Застосовані конструктивні засоби захисту, відповідають ступеню захисту ІР-44, схемно-конструктивні – занулення ГОСТ 12.1.030-81 [33].

7.4 Пожежна безпека

Пожежна безпека - стан об'єкта, при якому із установленою ймовірністю виключається можливість виникнення й розвитку пожежі, а також забезпечується захист матеріальних цінностей [30].

Лабораторія – це приміщення без виділення шкідливих пар, газу й пилу. У процесі експлуатації використаються речовини й матеріали (робочі меблі, ізоляція, папір й ін.), здатні тільки горіти, що дозволяє віднести приміщення лабораторії з пожежо - і вибухонебезпеки до категорії «В» [19]. Клас пожежнонебезпечної зони: П ‑ IIА у відповідність із ПУЭ-87 [20]. За характером виробничого середовища, приміщення лабораторії належить до класу нормальних, тому що в ньому відсутні ознаки властиві приміщенням печенею, курною й з хімічно активним середовищем.

Будинок, у якому перебуває приміщення лабораторії, виконано переважно із цегли й залізобетону. Ці матеріали є не спаленними, у відповідність із ДБН В 1.1-7- 02 [21], вони характеризуються II ‑ м ступенем вогнестійкості.

Пожежна безпека забезпечується системою запобігання пожежі, системою пожежного захисту. У приміщенні лабораторії площею 15 м² установлений 1 вуглекислотний вогнегасник марки ВВК-2.

7.5 Охорона навколишнього середовища

Закон України «Про охорону навколишнього середовища» було прийнято 25 червня 1991 року (редакції Закону 1993, 1996 рр.) [38].

Закон визначає правові, економічні, соціальні основи охорони навколишнього середовища. Задача Закону постає в регулюванні відношень у галузі охорони природи, використанні й відтворенні природних ресурсів, забезпеченні й ліквідації наслідків негативного впливу на навколишнє середовище господарської та іншої діяльності людини, збереженні природних ресурсів, генетичного фонду нації, ландшафтів та інших природних об'єктів.

При масовому використанні цифрових вимірювальних приладів не можна не враховувати їх вплив на навколишнє середовище на всіх стадіях: при виготовленні, експлуатації й після закінчення їх терміну служби. Сьогодні діють екологічні стандарти, які визначають вимоги до виробництва й матеріалів, що використовуються в конструкції приладів. Вони не повинні містити фреонів, хлоридів, бромідів (BS 7750) TCO ’95.

Апарати, прилади, пристрої, тара і документація повинні допускати нетоксичну переробку після використання.

Міжнародні стандарти, починаючи з TCO ’92 містять вимоги зниженого енергоживлення й обмеження допустимих рівнів потужності, що живлять в неактивному режимі.

Робота вимірювальної системи параметрів зовнішнього середовища при вимірюванні не чинить шкідливої дії на навколишнє середовище. Після закінчення терміну служби він повністю підлягає вторинній переробці, а також апарати, тара, документація повинні допускати нетоксичну переробку після використання.

Необхідно виконувати вимоги стандарту ДСТУ ISO-14001-97 [40], який визначає вимоги до організації виробничого процесу з мінімальною шкодою, для навколишнього природного середовища.

Висновок: Дотримання наведених нормативних параметрів небезпечних і шкідливих виробничих факторів дозволить забезпечити здорові й безпечні умови роботи дослідника.

Поиск по сайту: