|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Поняття державного управлінняЗагальна характеристика управління Управління – родове поняття, яке характеризує впорядкування взаємозв’язків і взаємодії певної множини елементів або складових частин природи, суспільства або самої людини. Два основних способи впорядкування: саморегуляція та управління. Саморегуляція – на основі об’єктивних законів. Управління завжди передбачає усвідомлений вольовий вплив зовнішніх сил на відповідні об’єкти. Здійснюється управління людиною у таких системах, як: Людина – природа, Людина – людина, Людина – техніка (технологія). Людина – природа – біологічне управління, спрямоване на використання об’єктивних законів природи для створення нових сортів рослин та виведення нових порід тварин. Людина – техніка – технічне/технологічне управління, спрямоване на створення нових машин, механізмів, які полегшують життя суспільства. Людина – людина – соціальне управління – діяльність людей, їх об’єднань для управління людини людиною та суспільством у цілому. Кібернетичне управління – не окремий вид, а лише полегшує взаємодію попередніх. Основні елементи управління: суб’єкт/об’єкт. Управління – цілеспрямований (свідомий, продуманий) організуючий і регулюючий вплив людей на власну групову, колективну, суспільну життєдіяльність, який здійснюються як безпосередньо у формах самоуправління, так і через спеціально створені структури (держави, підприємства, установи, організації). Соціальне управління – здійснення цілеспрямованого організуючого та регулюючого впливу на спільну або колективну діяльність людей з метою ефективного досягнення загальних результатів відповідно до реальних суспільних потреб. За суб’єктом управління розрізняють: · Державне управління (в основі цілісність, суверенітет, безпека, упорядкованість та розвиток суспільства у цілому) · Місцеве самоврядування (територіальна громада або УНО) · Менеджмент або корпоративне управління – управління власністю з боку власника або УНО. · Громадське управління (громадські об’єднання) Поняття державного управління Підходи до визначення: 1. Козлов, Коренєв, Кулькін – розглядають державне управління через зв’язок виконавчо-розпорядчої діяльності. 2. Атамчук, Сусліков – державне управління здійснюється всіма органами влади. 3. Компромісні визначення – у широкому та вузькому значенні. (Бельський, Ставілов, Тихоміров). У широкому розумінні – всіма органами, у вузькому – передусім органами виконавчої влади, а також державними органами, які не відносяться до органів виконавчої влади та на які покладені функції державного управління. Стадії управлінського процесу: 1. Прийняття рішення 2. Виконання рішення 3. Контроль виконання Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |