Поняття, особливості та структура адміністративно-правової норми

Адміністративно-правові норми – загальнообов’язкові, встановлені, санкціоновані або ратифіковані державою, формально визначені, охоронювані засобами державного примусу правила поведінки учасників суспільних відносин у сфери реалізації виконавчої влади, управлінської діяльності інших державних органів, органів місцевого самоврядування, які забезпечують умови реалізації цими учасниками своїх прав і виконання покладених на них обов’язків.

Особливі риси адміністративно-правових норм:

А. Притаманні всім галузям:

· Встановлюються, санкціонуються чи ратифікуються державою, а тому мають державно-владний характер.

· Є формально визначеними, загальнообов’язковими правилами поведінки.

· Закріплюються в правових актах, що видаються компетентними органами держави.

· Мають двосторонній характер: встановлюють як права, так і обов’язки учасників.

· Визначають правила поведінки учасників, певні їх варіанти.

· Дотримання забезпечується як шляхом застосування юридичного примусу, так і за допомогою інших засобів: організаційних, роз’яснювальних, стимулюючих тощо.

Б. Притаманні лише адміністративному праву:

· Предметом є суспільні відносини у сфері реалізації виконавчої влади, органів державного управління, управлінської діяльності інших публічних суб’єктів.

· Переважна більшість адміністративних норм має імперативний характер: однією із сторін завжди є суб’єкт, наділений владними повноваженнями.
Імперативність виражається:

§ У прямому приписі, що зобов’язує суб’єкта діяти лише певним чином та унеможливлює діяти за його волевиявленням;

§ У можливості обирати варіанти поведінки лише з передбачених у нормі варіантах;

§ У можливості застосування примусової сили держави у випадку недотримання вимог держави, встановленої у нормі.

· Але певні норми мають ознаки диспозитивності, яка виражається:

§ У наданні суб’єкту, наділеного владними повноваженнями, права діяти за власним вибором, але в межах адміністративно-правової норми;

· Встановлення поведінки суб’єктів шляхом закріплення видів поведінки, які потрібно робити і від яких слід ухилитися та які можна робити.

Класифікація заходів, за допомогою яких держава гарантує виконання приписів адміністративно-правової норми:

1. Примусові заходи – примус суб’єкту до виконання вимог норми.

2. Організаційні заходи – видання відповідних норм, створення умов для їх реалізації, матеріально-технічне забезпечення тощо.

3. Роз’яснювальні – доведення змісту норми до адресата, підкреслення її значущості, а також акцентування уваги на відворотності відповідальності у разі недотримання вимог норм.

4. Стимулюючі – заохочення осіб, що дотримуються норм.

· Структурні елементи адміністративного законодавства досить часто містяться не в одному документі. До того ж, у більшості адміністративно-правових норм санкція не передбачена.

· Останнім часом науковці виділяють як особливість адміністративно-правових норм ще один елемент структури норми – заохочення – публічне визнання заслуг особи у виконанні суспільних, адміністративно-правових обов’язків. Формулюються у диспозиції.

Поиск по сайту: