Структура адміністративно-правової норми

Виділяють декілька видів гіпотез:

1. Невизначена гіпотеза – така гіпотеза може бути спільною для декількох норм, однак в результаті логічного аналізу можна її конкретизувати. Застосовується для гарантування самостійності владних органів.

2. Відносно визначена гіпотеза. Містить елемент «адміністративного розсуду», тобто вказівки на можливість її застосування на розсуд суб’єкта, що її застосовуватиме.

3. Абсолютно визначена гіпотеза. Умови застосування, варіанти поведінки є чітко визначеними.

За іншим критерієм:

1. Прості

2. Складні

ЗНАЙТИ ПРИКЛАДИ

Диспозиція – власне правило поведінки. Най частіше формулюється у формі дозволів, заборон і приписів. Найбільш ярко виражається імперативний характер адміністративно-правової норми.

Санкції мають деякі особливості:

1. Специфічне коло суб’єктів, які мають право застосовувати санкції: органи виконавчої влади, державного управління та їх посадові особи.

2. Велика кількість санкцій

3. Суб’єкти, наділені повноваженнями застосовувати санкції, мають право великого вибору («Виделки»).

4. Широкі можливості повноважних суб’єктів та їх посадових осіб при застосуванні заходів впливу.

Види адміністративно-правових норм:

· За способом правового регулювання поведінки суб’єктів:

1. Норми-завдання – норми, що містять орієнтацію розвитку галузей, сфер управління, виступають орієнтиром на майбутнє, містяться в актах програмного характеру.

2. Норми-приписи – норми, що чітко визначають правило поведінки та зобов’язують адресата діяти саме таким чином.

3. Норми-дефініції – норми, що дають визначення терміну в межах поданого нормативно-правового акта.

4. Установчі норми – застосовуються у випадках, коли створюються нові органи, управлінські структури.

5. Норми статусу (загальнокомпетенційні) - норми, що визначають правовий статус уповноважених суб’єктів та міститься у положеннях, спеціальних законах.

6. Норми-доручення – норми, що містять вказівку для суб’єктів обирати той чи інший варіант поведінки.

7. Норми-заохочення чи стимули – норми, що заохочують суб’єкта.

8. Норми-рекомендації – норми, що містять поради.

9. Договірні норми - норми, що мають диспозитивний характер та погоджені між рівноправними суб’єктами, на які добровільно погодилися суб’єкти.

10. Норми-заборони - норми, що містять застереження.

11. Норми-санкції.

12. Норми техніко-юридичного характеру (норми-стандарти).

· За регулятивною спрямованістю:

1. Матеріальні

2. Процесуальні:

§ Процедурні – забезпечують реалізацію норм.

§ Адміністративно-юрисдикційні норми – забезпечують розгляд справ про адміністративні правопорушення.

§ Норми адміністративного судочинства.

· За формою припису:

1. Зобов’язуючі

2. Забороняючі

3. Уповноважуючі

4. Стимулюючі

5. Рекомендаційні

· За адресатом приписів:

1. Що регламентують права та обов’язки громадян у сфері публічного управління

2. Що визначають адміністративно-правовий статус органів виконавчої влади, державного управління, державних службовців, порядок взаємодії державних і недержавних суб’єктів тощо

· За обсягом регулювання/за ступенем загальності:

1. Загальні норми

2. Міжгалузеві

3. Галузеві

4. Місцеві

· За порядком дії у часі, просторі та за колом осіб:

1. Тимчасові, постійні та надзвичайні

2. Загальнодержавні, місцеві, галузеві та локальні

3. Що поширюються на всіх громадян та лише на певні соціальні групи.

· За повнотою викладених приписів:

1. Визначені

2. Відсильні

3. Бланкетні

Поиск по сайту: