Ліцензування та патентування господарської діяльності

Ліцензування, патентування певних видів господарської діяльності є засобами державного регулювання у сфері господарювання, спрямованими на забезпечення єдиної державної політики у цій сфері та захист економічних та соціальних інтересів держави, суспільства та окремих споживачів.

Законодавство України встановлює обмеження щодо здійснення певних видів господарської діяльності суб’єктами господарювання. Обмеження у здійсненні підприємницької діяльності провадиться шляхом встановлення заборони на здійснення окремих видів діяльності без спеціального дозволу (ліцензії). Так, без ліцензії забороняється здійснення господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами; виробництва ветеринарних медикаментів і препаратів, оптової, роздрібної торгівлі ветеринарними медикаментами і препаратами та ін.

Перелік види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню і процедура їх ліцензування визначаються Законом України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності” від 1 червня 2000 р. Законом передбачається державний контроль у сфері ліцензування, відповідальність суб’єктів господарювання та органів ліцензування за порушення законодавства у сфері ліцензування.

Відповідно до Закону „Про ліцензування певних видів господарської діяльності”, суб’єкт підприємництва зобов’язаний провадити певний вид господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, відповідно до встановлених для цього виду діяльності ліцензійних умов. Ліцензійні умови – нормативно-правовий акт, положення якого встановлюють кваліфікаційні, організаційні, технологічні та інші вимоги для провадження певного виду господарської діяльності.

Для провадження передбачених статтею 267.4 Податкового кодексу видів підприємницької діяльності суб’єкту господарювання необхідно подати до органу державної податкової служби за місцем сплати збору заявку на придбання торгового патенту, яка повинна містити такі відомості:

а) найменування суб’єкта господарювання, код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) та прізвище, ім’я, по батькові суб’єкта господарювання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичної особи);

б) юридична адреса (місцезнаходження) суб’єкта господарювання, а у разі якщо патент придбається для відокремленого підрозділу, – місцезнаходження такого відокремленого підрозділу згідно з документом, що засвідчує право власності (оренди);

в) вид підприємницької діяльності, для провадження якої придбається торговий патент;

г) вид торгового патенту;

ґ) найменування документа про повну або часткову сплату збору;

д) назва та фактична адреса (місцезнаходження) пункту продажу товарів, пункту з надання платних послуг, пункту обміну іноземної валюти, грального місця, позначення “виїзна торгівля”;

е) назва, дата, номер документа, що засвідчує право власності (оренди);

є) період, на який придбається торговий патент.

Як бачимо на відміну від ЗУ «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», що втратив чинність, перелік відомостей доповнено документом, що засвідчує право власності (оренди).

Підставою для придбання торгового патенту є заявка, оформлена відповідно до цієї статті. Встановлення будь-яких додаткових умов щодо придбання торгового патенту не дозволяється. Тобто мова йде, про улюблені податківцями обходи кабінетів та збору підписів відповідних податкових божків. Отже, податківці зобов’язані на підставі відомостей вказаних у заяви після їх звіряння з оригіналами або нотаріально посвідченими копіями документів, на підставі яких заповнена така заявка видати торговий патент.

Звірка відомостей, наведених в поданій суб’єктом господарювання заявці, здійснюється в момент подання такої заявки. Оригінали або нотаріально посвідчені копії документів, пред’явлені суб’єктом господарювання на звірку, в органі державної податкової служби не залишаються.

Орган державної податкової служби має право відмовити у видачі торгового патенту суб’єкту господарювання у разі невідповідності відомостей, наведених у поданій суб’єктом господарювання заявці, документам, на підставі яких заповнена така заявка, або невнесення до заявки усіх необхідних відомостей.

Торговий патент видається у триденний термін з дня подання заявки особисто фізичній особі – підприємцю або особі, уповноваженій юридичною особою, під підпис. Датою придбання торгового патенту є зазначена в ньому дата.

Бланк торгового патенту є документом суворого обліку.

У разі втрати або зіпсування торгового патенту платнику збору видається дублікат торгового патенту в порядку, установленому цим пунктом.

Для провадження торговельної діяльності, діяльності з надання платних послуг та діяльності з торгівлі валютними цінностями для кожного відокремленого підрозділу, який не є платником податку на прибуток, торгові патенти придбаються суб’єктами господарювання за місцем реєстрації такого відокремленого підрозділу.

Для провадження торговельної діяльності, діяльності з надання платних послуг та діяльності з торгівлі валютними цінностями торгові патенти придбаються окремо для кожного пункту продажу товарів, пункту з надання платних послуг, пункту обміну іноземної валюти.

У разі проведення ярмарків, виставок-продажів та інших короткотермінових заходів, пов’язаних з демонстрацією та продажем товарів, суб’єкт господарювання придбає короткотерміновий торговий патент.

Для здійснення діяльності у сфері розваг торговий патент придбається для кожного окремого грального місця. Якщо окреме гральне місце має декілька незалежних гральних місць, торговий патент придбається окремо для кожного з них.

Форма торгового патенту та порядок його заповнення встановлено Наказом Державної податкової адміністрації України № 109 від 28.02.2011 «Про затвердження форм та Порядку заповнення торгових патентів, форми Заявки на придбання торгового патенту».

Поиск по сайту: