 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Поняття, мета та метод господарського права України
Господарське право можна розглядати в кількох аспектах: як галузь права, як галузь законодавства, як науку і як навчальну дисципліну.
Доктринальними підходами до визначення господарського права є три основних концепції:
- що господарське право - це не самостійна галузь права, а поєднання цивільно-правових норм, що діють у сфері господарювання;
- господарське право - самостійна галузь права, яка не мае нічого спільного з іншими галузями права;
- комплексна галузь права, в якій зібрано правові норми основних галузей права, приурочені до одного предмета правового регулювання - господарської діяльності.
Господарське право е самостійною галуззю права, оскільки:
- визначае порядок ведення господарської діяльності та регулюе відносини, пов'язані з її здійсненням;
- характеризується своїми принципами, предметом, суб'єктами та методами регулювання;
- регулюе господарські відносини як по горизонталі, так і по вертикалі;
- мае значення як галузь права, галузь законодавства, наукова та навчальна дисципліна.
Сферу господарських відносин становлять господарсько-виробничі, організаційно-господарські та внутрішньогосподарські відносини. три методи регулювання: метод обов’язкового припису, метод автономних рішень (метод узгодження) та метод рекомендацій.
Розкриваючи сутність трьох наведених методів, В. С. Щербина додає, що концептуально методи господарського права будуються на двох принципах: загальнодозвільному («дозволено все, що не заборонено законом»), за яким діють підприємства і підприємці, та зобов’язувальному («суб’єкти господарського права зобов’язані і мають вчиняти те, що на них покладено законом»). Цей принцип в основному стосується органів державного управління економікою.
У нашому випадку (при виявленні сутності методу господарського права) вельми корисна роль «третього» елемента може бути відведена поняттю «суспільний господарський порядок», під яким слід розуміти заведений у суспільстві спосіб матеріального виробництва, заснований на положеннях Конституції, нормах права, моральних принципах, ділових правилах та звичаях, схвалених законодавчою владою в стратегічних економічних рішеннях, що забезпечує гармонізацію приватних і публічних інтересів і створює партнерські і добропорядні взаємовідносини в господарюванні
Що до мети господарського права – то, на мою думку, це регулювання відносин у сфері здійснення господарської діяльності, яка визначена ГК, як діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.Сферу господарських відносин становлять господарсько-виробничі, організаційно-господарські та внутрішньогосподарські відносини.
Поиск по сайту: