 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Порядок накладання штрафів та їх розмір
Підприємства, установи та організації (далі - підприємства) незалежно від форм власності, діяльність яких пов'язана з вирощуванням та заготівлею тварин, виробництвом, переробкою, зберіганням, транспортуванням і реалізацією тварин, продуктів та сировини тваринного і рослинного походження, з виробництвом та реалізацією засобів захисту тварин, здійсненням лабораторної діагностики та наданням ветеринарних послуг, несуть відповідальність у вигляді штрафу за:
-порушення ветеринарних норм і правил, зоогігієнічних нормативів, крім тих, що передбачені цим Законом, - у розмірі двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
-порушення правил щодо карантину тварин або інших карантинних обмежень - у розмірі шести неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
-переміщення через державний кордон без обов'язкового проведення ветеринарно-санітарної експертизи підконтрольних ветеринарному нагляду вантажів - у розмірі вартості ввезеної продукції;
-реалізацію ввезених на територію України продуктів та сировини тваринного походження, кормів для тварин, які не пройшли в Україні ветеринарно-санітарної експертизи, - у розмірі вартості реалізованої продукції;
-реалізацію на території України засобів захисту тварин, засобів ветеринарної медицини, не зареєстрованих в Україні, - у розмірі вартості реалізованої продукції;
-ухилення від пред'явлення або непред'явлення тварин для проведення ветеринарного огляду, обов'язкових заходів (дослідження, щеплення, обробки) щодо профілактики хвороб тварин, а також незабезпечення надійної фіксації ----тварин для їх проведення - у розмірі двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
-виготовлення харчових продуктів із сировини тваринного походження, забороненої для використання, у тому числі з м'яса з трупів тварин, уражених електричним струмом, отруєних хімікатами, утоплених, вимушено дорізаних, що не пройшли ветеринарно-санітарної експертизи, тощо - у розмірі вартості виготовлених продуктів;
-ухилення від обов'язків ветеринарно-санітарної експертизи продуктів (продукції) тваринного і рослинного походження - у розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
-надання власниками торговельних об'єктів дозволу на реалізацію продуктів (продукції) тваринного і рослинного походження, що не пройшли ветеринарно-санітарної експертизи, - у розмірі шести неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
-реалізацію продуктів та сировини тваринного і рослинного походження у місцях, не відведених для цього, або таких, що не пройшли ветеринарно-санітарної експертизи, - у розмірі чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
-ухилення від виконання або неналежне виконання приписів державних інспекторів ветеринарної медицини - у розмірі шести неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Сплата штрафів не звільняє підприємство від усунення допущених порушень і відшкодування завданих збитків у порядку, встановленому законодавством.
Органи, уповноважені розглядати справи про правопорушення у галузі ветеринарної медицини
Справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядають Державний департамент ветеринарної медицини Міністерства сільського господарства і продовольства України (далі - Державний департамент ветеринарної медицини), управління державної ветеринарної медицини Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, районів, міст.
Накладати штрафи від імені Державного департаменту ветеринарної медицини, управління державної ветеринарної медицини Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, районів, міст мають право головні державні інспектори ветеринарної медицини, їх заступники, державні інспектори ветеринарної медицини у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Повноваження щодо контролю, обов'язки, гарантії осіб, які здійснюють державний ветеринарний контроль, визначаються Законом України "Про ветеринарну медицину".
Рішення у справах про порушення законодавства про ветеринарну медицину
Рішення державних інспекторів ветеринарної медицини про накладання штрафів оформляються постановами.
Примірник постанови надсилається державній податковій адміністрації за місцезнаходженням підприємства для контролю за сплатою штрафу.
Штраф підлягає сплаті підприємством у п'ятнадцятиденний термін з дня його накладення. У разі несплати штрафу у зазначений термін він стягується в судовому порядку.
Складання приписівНа підставі акту, в якому зафіксовано факти порушення вимог законодавства, протягом 5 робочих днів з дня завершення перевірки, в 2-х примірниках складається припис, розпорядження або інший розпорядчий документ про усунення порушень, виявлених під час проведення перевірки.
| Розпорядчі документи | |
| Припис – обов’язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи контролюючого органу суб’єкту господарювання, щодо усунення порушень | Розпорядження – обов’язкове для виконання письмове рішення контролюючого органу щодо усунення порушень у визначені строки. |
| Видається та підписується: | |
| посадовою особою контролюючого органу | керівником контролюючого органу |
| Застосування до суб’єкта господарюваня санкцій, передбачених законом: | |
| Не передбачає | Може передбачати |
Рис.1 Розпорядчі документи
Перший примірник такого розпорядчого документу не пізніше 5 днів з моменту складання надається суб’єкту господарювання для виконання, а другий – з підписами суб’єкта господарювання щодо погоджених термінів усунення порушень, залишається в органі державного контролю.
В разі відмови суб’єкта господарювання від отримання розпорядчого документа, останній направляється рекомендованим листом, а на примірнику контролюючого органу проставляється відповідний вихідний номер та дата направлення.
Складання проектів рішень про встановлення карантину Карантин у місцях виникнення небезпечних захворюваньвстановлюється та скасовується рішенням Ради міністрів Автономної
Республіки Крим, місцевої державної адміністрації на відповідних
територіях та виконавчими органами органів місцевого
самоврядування міст обласного значення, у тому числі на території
окремих господарств за поданням відповідного органу державної
ветеринарної медицини, а в межах одного або кількох регіонів - за
рішенням Кабінету Міністрів України за поданням Державного
департаменту ветеринарної медицини. Про встановлення карантину у зв'язку з хворобою, внесеною до
списку А, продовження строку його дії та про скасування Головний
державний інспектор ветеринарної медицини України повідомляє
Міжнародне епізоотичне бюро, а у разі виникнення карантинних
хвороб, спільних для тварин і людей, - Головного державного
санітарного лікаря України. У разі виникнення на території України особливо небезпечних
інфекційних хвороб тварин, у тому числі таких, що раніше не
реєструвалися, за рішенням Державної надзвичайної
протиепізоотичної комісії при Кабінеті Міністрів України хворі
тварини та тварини з підозрою на хворобу враженої ферми, стада,
гурту, а у разі необхідності - тварини інших ферм, стад, гуртів,
що мали прямий або непрямий контакт, який може призвести до
передачі збудника інфекції, забиваються (дорізуються), а їх туші,
малоцінний інвентар, транспортні засоби, інші предмети, які можуть
бути фактором такої передачі, знищуються шляхом спалювання,
закопування або іншим способом, що гарантує припинення поширення
зазначених хвороб. Перелік карантинних захворювань тварин затверджується
Кабінетом Міністрів України. Карантин встановлюється протягом доби після виявлення
карантинної хвороби тварин.
Попередні карантинні обмеження до прийняття рішення щодо
встановлення карантину можуть бути введені приписом головного
державного інспектора ветеринарної медицини району, міста, області
або його заступника.
Орган, що прийняв рішення про встановлення карантину, негайно
повідомляє про це підприємства, установи, організації та населення
карантинної зони і відповідні органи виконавчої влади суміжних
районів, областей.
У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини,
що сприяли виникненню карантинного захворювання, визначаються межі
карантинної та загрозливої зони, спеціальні ветеринарно-санітарні
заходи, спрямовані на локалізацію і ліквідацію осередків
небезпечних інфекційних захворювань тварин, а також тимчасові
обмеження прав юридичних та фізичних осіб з покладенням на них
додаткових обов'язків і затверджується план локалізації,
ліквідації та профілактики захворювання.
Обов'язковому профілактичному карантину підлягають також усі
тварини, що надходять до господарств для поповнення стада. Такі
тварини утримуються в період карантину окремо у спеціально
відведених, ізольованих місцях (карантинні пункти) і піддаються
ветеринарно-санітарному обстеженню, після закінчення якого з
дозволу державного інспектора ветеринарної медицини допускаються в
загальне стадо.
Тварини, що завозяться з-за кордону, підлягають
профілактичному карантину в карантинному пункті під наглядом
спеціалістів ветеринарної медицини протягом періоду, який
визначається згідно із законодавством.
Особи, винні у порушенні карантинних вимог, несуть
відповідальність згідно із законом.
6.Епізоотична карта району:
З грудня 2012 року в Ічнянському районі налічується 1 неблагополучний пункт по сказу ВРХ с. Хаенки, Хаенківської сільскої ради
- сказ ВРХ с. Хаенки
Поиск по сайту: