Характеристика основних блоків ЕС

1. База знань — це сукупність відомостей про предметну область, для якої розробляється експертна система.

Для функціонування системи база знань має бути наповнена знаннями. Для цього запрошують висококваліфікованих спеціалістів у тій галузі, для якої розробляється система, вони відіграють роль експертів, завдання яких — описати всі відомі знання для і функціонування ЕС. У базі знань мають бути наявні знання першого та другого родів.

Знання першого роду — це загальновідомі факти, явища, закономірності, які визнані в даній предметній області і опубліковані.

Знання другого роду — це набір емпіричних правил та інтуїтивних висновків, якими користуються спеціалісти, приймаючи рішення в умовах невизначеності за наявності неповної суперечливої інформації. Відомості про ці знання, як правило, не опубліковані.

У базі знань ЕС переважно містяться знання першого роду, але мають бути й знання другого роду. Якщо ці знання відсутні, то це означає поганий вибір експертів (вони не вміють формулювати свої знання чи навпаки: не хочуть цього робити, щоб зберегти за собою статус унікальних спеціалістів).

Усі знання, які подані в базі знань поділяються на інтенсіональні та екстенсіональні.

Інтенсіональні (абстрактні) знання є понятійними (концептуальними) знаннями про об'єкти предметної області і зв'язки між ними.

Екстенсіональн і (конкретні) знання — це кількісні характеристики інтенсіональної частини знань, тобто база даних ЕС.

2. Блок рішень необхідний для пошуку та побудови логічних висновків, які видає користувачеві ЕС. Дії цього блоку подібні до міркувань людини-експерта, яка оцінює проблему і пропонує її гіпотетичне вирішення. Цей блок виконує функції управління процесом пошуку розв'язків, тобто він визначає спосіб і послідовність використання різних правил та процедур, які містяться у складі ЕС.

Здебільшого блок розв'язків складається з двох частин: блоку логічного висновку та блоку управління.

Блок логічного висновку виконує дії, аналогічні інтелектуальній діяльності спеціаліста, коли той приймає рішення. Функції цього блоку — побудова логічного висновку на базі існуючих знань, які зберігаються в БЗ.

Блок управління керує процесом пошуку рішення, тобто визначає послідовність використання різних правил і процедур маніпулювання знаннями.

3. Блок пояснень призначений для видачі за запитом користувача послідовності логічних висновків та міркувань, якими оперувала система у процесі пошуку рішення. Наявність такого блока в ЕС дає змогу використовувати її не лише для прийняття рішень, а й для процесу навчання як навчальну систему.

Проблема пояснень та обґрунтування правильності міркувань — важлива й складна задача. Але незважаючи на те, що система містить знання експертів та надає поради, відповідальність за прийняте рішення несе особисто користувач. Досі немає правових актів, які б визначали відповідальність експертів за знання, надані системі, а також за рішення, які приймаються в результаті консультування користувачів з ЕС, яка містить знання даного експерта чи групи експертів.

Оцінка ЕС користувачем значною мірою залежить від того, наскільки праця з експертною системою схожа на співробітництво з експертом, і, відповідно, істотно залежить від якості пояснень, що їх надає система користувачеві на ті запитання, які викликають у нього сумнів. Усі питання, які можуть виникнути в користувача при роботі з ЕС, можна поділити на такі групи:

· пов'язані з процесом рішення проблеми (як і чому? з якою метою? з яким результатом? з чого це випливає?);

· стосовно значень термінів, які прийняті в ЕС при організації діалогу з користувачем;

· про причини виникнення певного запитання у процесі експертизи; стосовно наслідків, які випливають із даної користувачем відповіді на запитання, поставлене системою (наприклад, що буде, коли?).

Для того щоб ЕС змогла швидко і якісно пояснювати правильність своїх відповідей, а також доцільність поставлених запитань, вона записує в робочій пам'яті хід своїх міркувань та їх послідовність.

Факт можливості дістати пояснення породжує в користувача ілюзію, ніби-то система перевіряє відповідність правил, що записані в базі знань. Між тим ЕС пояснює свої дії виключно лише видаючи інформацію про хід процесу міркувань.

Обґрунтування — це текст, що його дістане користувач після використання даного правила, маючи намір дістати пояснення.

4. Блок спілкування з користувачем або інтерфейс користувача необхідний для організації діалогової взаємодії між системою і користувачем. Основна вимога до цього блоку — це реалізація спілкування природною мовою користувача.

5. Блок нагромадження знань використовується в таких ЕС, для яких властиві актуалізація і поповнення знань. Цей блок дає змогу експерту завантажувати базу знань, а також виконувати редагування знань, які уже містяться в базі. При цьому важливим є питання автоматизованого набуття знань експертною системою через процес її навчання. Проблему навчання можна звести до створення нових понять та правил на базі існуючих, а також залучення їх до бази знань таким чином, аби не було суперечливості знань. Але через складність реалізації цих функцій не всі ЕС мають у своєму складі такий блок.

Створення нових знань повністю автоматизованим способом є проблематичним, оскільки будь-які знання (особливо нові) потребують ретельної перевірки, яку можуть виконати лише експерти.

Поиск по сайту: