Види соціальних відносин

· Економічні відносини – відносини власності, обміну, розподілу;

· Політичні – між класами, групами з приводу участі або завоювання політичної влади;

· Духовні – пов’язані з вихованням, освітою, культурою.

Суб’єктами соціальних відносин є різні спільності людей, що вступають в активну взаємодію між собою, на основі чого і формується певний спосіб їхньої спільної діяльності.

Соціальні відносини це відносини рівності і нерівності соціальних груп за становищем і роллю в суспільному житті (рівність – всі рівні в правах, нерівність – в можливостях)

Соціальні відносини – взаємовідносини груп, які здатні приймати характер дружнього співробітництва, коли інтереси співпадають (наприклад, відносини „студенти – викладачі), або конфлікту, коли інтереси не співпадають (правлячі та опозиційні партії).

Соціальні відносини можуть мати форму прямихконтактів (студент-викладач) або непряму форму, наприклад, через посередників (відносини з фермерами, шахтарями).

Характер соціальних відносин може змінюватися, ці зміни обумовлені змінами в соціальному становищі спільностей, які взаємодіють.

Соціологія вивчає розвиток соціальних відносин в тісному зв’язку зі змінами в способі життя соціальних спільностей.

Таким чином, поняття „соціальні відносини” характеризує взаємне становище груп у суспільстві, тобто відмінності між соціальними групами. А відмінності пов’язані з неоднаковими умовами існування і розвитку особистості, в залежності від того, до якої соціальної групи вона належить.

в) Соціальні інститути – стійкі форми організації спільної діяльності людей, які історично склалися.

Система соціальних інститутів – складна сукупність економічних, політичних, правових, моральних відносин. Найбільш фундаментальні: власність, держава, сім’я, наука, право та ін.

Завдяки соціальним інститутам дане суспільство функціонує.

Типи соціальних інститутів за їх соціально-функціональною роллю:

· економічні соціальні інститути - власність, обмін, гроші, банки, господарські об’єднання – забезпечують всю сукупність виробничих зв’язків у суспільстві, пов’язуючи разом з тим економічне життя з іншими сферами соціального життя;

· політичні соціальні інститути - держава, партії, суспільні організації, суд, армія – виражають в концентрованій формі існуючі в даному суспільстві політичні інтереси і відносини. Політичні соціальні інститути визначають соціально-класову природу політичної системи суспільства, рівень демократизації суспільства.

· соціальні інститути, які діють в духовній галузі – моральні норми, громадська думка, релігія, культура та ін. – сприяють здійсненню суспільних зв’язків, роблять їх соціально усвідомленими.

В період так званого „нормального” розвитку суспільства соціальні інститути стабільні; якщо вони неефективні, їх дії неузгодженні між собою, то це ознака кризи в суспільстві, тому потрібні зміни, радикальні перетворення механізмів діяльності соціальних інститутів.

5. Структура соціології, теоретичні рівні соціології. Мікросоціологія, мікросоціологія.

Структуру соціології в загальному вигляді можна представити так: теоретична і практична (прикладна). Вони відрізняються цілями.

Теоретична – вивчає фундаментальні наукові проблеми, пов’язані з формуванням знань про соціальну дійсність, розробляє основи соціології, методологію і методи соціологічних досліджень.

Прикладна – вивчає специфічні закони становлення, розвитку, функціонування конкретних соціальних систем, процесів, організацій та їх елементів. Вона вивчає практичні галузі людської діяльності. Цей поділ за орієнтацією – умовний.

Мікросоціологія – вивчає соціальні явища і процеси у відносно невеликих соціальних системах (наприклад, в сім'ї), вона звертає увагу на міжособистісні відносини в малій групі, використовуючи насамперед соціально-психологічні методи.

Макросоціологія – вивчає великі соціальні процеси, групи і системи (суспільство, цивілізація, світовий пролетаріат).

Соціологію можна поділити на 3 теоретичні рівні:

1. Загальна соціологічна теорія – вищий теоретичний рівень – вчення про загальні закони і рухомі сили розвитку суспільства. Ця теорія дає знання загальних механізмів функціонування суспільства в цілому.
2. Спеціальні соціологічні теорії та галузі – середній теоретичний рівень -досліджують відносно самостійні специфічні системи суспільного цілого і соціальних процесів. Предметні галузі цього рівня – це соціальні спільності, соціальні інститути, соціальні процеси (процес виховання, трудова діяльність).
3. Конкретні або емпіричні соціологічні дослідження – – встановлюють і узагальнюють соціальні факти через пряму і непряму реєстрацію здійснення подій, що характерні для соціальних явищ, процесів, що вивчаються. Предметом аналізу є: дії, вчинки людей, соціальних спільностей, їхні оцінки, думки.

1. Методи в соціології

Метод соціологічного пізнання – це спосіб побудови й обгрунтування соціологічного знання, сукупність прийомів, процедур емпіричного та теоретичного пізнання соціальної реальності. Методи в соціології залежать від соціальної проблеми, яка вивчається, від побудованої теорії і методики.

Є система методів:

1. загально-філософські методи:
• діалектика – розглядає об’єктивну дійсність як єдине ціле, в якому предмети і явища взаємообумовлені і знаходяться в стані руху і розвитку. Цей метод об’єднує дані всіх наук і дає цільну діалектичну картину світу;
• позитивний підхід – всі явища (і соціальні, і природні) підкоряються законам, загальним для всієї дійсності – природної та соціальної.
• прагматичний підхід – все, що практично корисне – істина.

та ін.

1. загальнонаукові методи:
• структурно-функціональний;
• логіко-математичний;
• статистичний;
• системний аналіз та ін.
2. спеціальні соціологічні методи:
• аналіз документів;
• спостереження;
• опитування;
• соціальний експеримент та ін.

1. Функції соціології.

а) теоретико-пізнавальна функція – соціологія накопичує знання про соціальну дійсність, синтезує їх. Ця функція - основа для здійснення інших.

б) практично-перетворювальна – результати досліджень використовуються в практиці соціального управління: розробляються закони, програми розвитку економіки, культури, освіти та ін., соціологічні дослідження допомагають вирішити різні соціальні проблеми.

в) прогностична функція – соціологія сигналізує про негативні наслідки соціальних явищ, дає прогнози розвитку економіки, освіти, політики.

г) світоглядна – формує уявлення про суспільство, його розвиток, проблеми, соціальні процеси, соціальні інститути.

Поиск по сайту: