Фінанси комерційних підприємств

У фінансовій системі країни визначальне місце займають фінанси підприємств, організацій, установ і, в першу чергу, підприємств, які діють на засадах комерційного розрахунку. Найважливіші принципи підприємництва це:

— вільний вибір діяльності;— залучення на добровільних засадах до здійснення підприємницької діяльності майна та коштів юридичних осіб і громадян;— самостійне формування програми діяльності та вибір постачальників і споживачів виробленої продукції, встановлення цін відповідно до законодавства;— вільний найм працівників; — залучення і використання матеріально-технічних, фінансових, трудових, природних та інших видів ресурсів, використання яких не заборонено або не обмежено законодавством;— вільне розпорядження прибутком, що залишається після внесення платежів, установлених законодавством

Комерційний розрахунок полягає у: — отриманні максимального прибутку при мінімальних затратах;— повній самостійності суб'єктів господарювання;— відсутності опіки з боку держави і невтручанні її у внутрішні справи підприємств;— встановлення відповідальності за результати роботи, своєчасне виконання зобов'язань, сплату податків, зборів та інших платежів.

Державне регулювання підприємницької діяльності в умовах ринку здійснюється через:

— податкову та фінансово-кредитну політику, включаючи встановлення ставок податків і процентів по державних кредитах; цільових дотацій; валютного курсу, розмірів економічних санкцій ліцензії та інші норми і нормативи;— науково-технічні, економічні та соціальні державні та регіональні програми;

В процесі господарської діяльності у підприємств виникають певні витрати, які можна поділити на:

1) поточні — пов'язані із основною діяльністю 2) капітальні — це витрати по розширеному відтворенню на підприємстві3) фінансові —інвестуванням вільних коштів у цінні папери, депозити…

Головне місце у витратах підприємств займають витрати, пов’язані з основною діяльністю. Собівартість продукції

Склад собівартості по економічній ознаці елементів:

— матеріальні витрати пов'язані з підготовкою та освоєнням виробництва продукції, використанням природної сировини, з удосконаленням технологій; на обслуговування виробничого процесу, і з управлінням виробництвом;

—на оплату праці:— відрахування на соціальні заходи:— амортизація основних фондів та нематеріальних активів,— інші витрати:

При здійсненні господарської, фінансової діяльності суб'єкти отримують доходи, які можна об'єднати в 3 групи:

1) виручка від реалізації продукції, виконання робіт та надання послуг;

2) виручка від іншої реалізації (продукції підсобного господарства, зайвих товарно-матеріальних цінностей);

3) позареалізаційні доходи (одержані штрафи, доходи від цінних паперів, від спільного підприємства).

Понад 90 відсотків всіх доходів підприємства складає виручка від реалізації.Чинники, що впливають на її розміри:

— обсяг реалізації продукції (робіт, послуг);— асортимент виробів;— рівень цін;—ритмічність роботи підприємства;

Принципи розподілу прибутку:

1) першочергове виконання зобов'язань перед державою;

2) встановлення зацікавленості у кращих результатах господарювання; 3) створення пільгових умов для окремих суб'єктів господарювання, діяльність яких має велике економічне і соціальне значення, для інвесторів.

Прибуток завжди визначається шляхом співставлення отриманих доходів із понесеними витратами. Прибуток для цілей оподаткування підприємства податком на прибуток визначається шляхом зменшення суми скоригованого доходу на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань

Валовий дохід підприємства — це загальна сума доходу від усіх видів діяльності, отриманого протягом певного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах. Скоригований валовий дохід одержується шляхом зменшення валового доходу на:

— суми акцизного збору, податку на додану вартість, отриманих підприємством у складі ціни реалізації продукції (робіт, послуг);

— суми коштів або вартість майна, отримані підприємством як компенсація за примусове відчуження державою іншого майна;

— суми коштів або вартість майна, отримані за рішенням суду як компенсація прямих витрат або збитків, понесених підприємством, якщо вони не були віднесені до складу валових витрат або відшкодованих за рахунок страхових резервів;

— суми надмірно сплачених податків і зборів, що повертаються або мають бути повернені з бюджетів;— суми отриманих прямих інвестицій або реінвестицій у корпоративні права, емітовані підприємством;

— суми одержаного емісійного доходу;

— доходи від спільної діяльності на території України без створення юридичної особи;

— міжнародна технічна допомога, яка надається іншими державами;

— деякі інші надходження згідно діючого законодавства.

Валові витрати підприємства представляють суму будь яких витрат у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які купуються або виготовляються підприємством для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Склад валових витрат:

— суми витрат по підготовці, організації, веденню виробництва, реалізації, охороні праці;

— кошти або вартість майна, переданих неприбутковим організаціям (але не більше, ніж чотири відсотки оподатковуваного прибутку за попередній період);

— кошти, перераховані до страхових резервів;

— суми внесених податків і зборів згідно діючих законів;

— суми витрат, не віднесених до валових витрат минулих періодів у зв'язку з втратою, знищенням, зіпсуттям документів та підтверджених документально у звітному періоді;

— суми безнадійної заборгованості, а також заборгованості, стосовно якої закінчився строк позовної давності;

— суми витрат по поліпшенню основних фондів у межах п'яти відсотків сукупної балансової вартості груп основних фондів на початок звітного року;

— деякі інші витрати згідно діючого законодавства.

Прибуток, розрахований вищевказаним чином, підлягає оподаткуванню податком на прибуток. Після сплати податку на прибуток, у підприємства залишається та його частина, що називається чистим прибутком.

Поиск по сайту: