АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

І. Правопис м’якого знака

Читайте также:
  1. II. Правопис апострофа
  2. IX. Правопис відмінкових закінчень
  3. S: Установите соответствие между категориями мобильности и характеризующими их признаками.
  4. VIII. Правопис власних назв
  5. Автоматическая проверка правописания
  6. В ПРЕПАРАТЕ ЯИЧКА С ПРИДАТКОМ ОПРЕДЕЛИТЕ ВЫНОСЯЩИЕ КАНАЛЬЦЫ ПО ИХ МОРФОЛОГИЧЕСКИМ ПРИЗНАКАМ
  7. Группировка бухгалтерских счетов по различным признакам
  8. Диктант как один из основных видов работы при обучении правописанию
  9. Е) признаками постоянства активов.
  10. І. Правопис власне українських слів.
  11. ІІ. Правопис слів іншомовного походження.

Т Е С Т И

ДО КУРСУ

“ДІЛОВА УКРАЇНСЬКА МОВА”

 

 

ТЕСТ 1

1. Основними ознаками літературної мови є такі:

а) унормованість;

б) наявність усної і писемної форм існування;

в) наявність територіальних діалектів;

г) поліфункціональність;

ґ) наддіалектна форма існування;

д) функціонування у галузі державної і політичної діяльності.

2. Сукупність загальноприйнятих правил реалізації мовної системи, закріплених у процесі суспільної комунікації – це:

а) орфографічні правила;

б) граматичні правила;

в) мовні норми;

г) стилі української мови.

 

3. Сукупність норм літературної мови, що регулюють правильну вимову звуків, звукосполучень та наголошення слів, – це:

а) норми наголошення та інтонування слів;

б) акцентуаційні норми;

в) орфоепічні норми.

 

4. Принципами української орфографії є такі:

а) орфоепічний;

б) фонетичний;

в) синтаксичний;

г) морфологічний;

ґ) соціолінгвістичний;

д) історичний;

е) лексичний;

є) смисловий.

 

5. Мовний стиль – це:

а) різновид національної мови, що є засобом спілкування у географічно обмежених мовленнєвих колективах;

б) сукупність мовних засобів вираження, зумовлених змістом і метою висловлювання;

в) властивий художникові слова чи іншому носієві мови стиль, який стає об’єктом дослідження лінгвістів.

 

6. Обговорення, відстоювання та пропаганда важливих суспільно-політичних ідей, сприяння суспільному розвитку – мета мовлення:

а) розмовного стилю;

б) публіцистичного стилю;

в) художнього стилю;

г) офіційно-ділового стилю.

 

7. Мовними особливостями офіційно-ділового стилю є:

а) використання суспільно-політичної, емоційно забарвленої лексики;

б) використання канцелярської лексики;

в) широке застосування слів у переносному значенні;

г) гранично точний виклад;

ґ) переважання складних речень;

д) широке вживання готових словесних формул.

 

8. Документ – це:

а) друкована стандартна форма ділового папера з реквізитами, що містять постійну інформацію;

б) основний вид ділового мовлення, що фіксує і передає інформацію, підтверджує її достовірність, об’єктивність;

в) сукупність реквізитів, розташованих у певній послідовності.

 

9. За походженням виділяють такі види документів:

а) вхідні;

б) вихідні;

в) службові;

г) особисті;

ґ) стандартні;

д) індивідуальні.

 

10. За місцем виникнення виділяють такі види документів:

а) внутрішні;

б) зовнішні;

в) вхідні;

г) вихідні;

ґ) стандартні;

д) індивідуальні.

 

11. Повна копія відправленого з підприємства, установи, організації документа – це:

а) витяг;

б) копія;

в) оригінал;

г) виписка;

ґ) відпуск.

 

12. За призначенням виділяють такі види документів:

а) для службового користування;

б) щодо особового складу;

в) для загального користування;

г) організаційні;

ґ) довідково-інформаційні;

д) організаційно-розпорядчі;

е) розпорядчі;

є) обліково-фінансові;

ж) довідкові;

з) господарсько-договірні.

 

13. Документи, що створюються окремими особами поза сферою їх службової діяльності – це:

а) індивідуальні документи;

б) особисті документи;

в) службові документи;

г) власні документи.

 

14. Група реквізитів та їх постійних частин, відтворена на бланку документа як єдиний блок – це:

а) бланк;

б) формуляр-зразок;

в) штамп.

 

15. На бланках дату підписання документа ставлять:

а) під текстом зліва;

б) у правій верхній частині під назвою виду документа і заголовком;

в) у лівій верхній частині разом з індексом на спеціально відведеному для цього місці.

 

16. Гриф узгодження – це:

а) внутрішнє узгодження документа;

б) зовнішнє узгодження документа;

в) узгодження документа з підрозділами та службовими особами установи.

 

17. Віза – це:

а) зовнішнє узгодження документа;

б) узгодження документа з підвідомчими та непідвідомчими організаціями;

в) внутрішнє узгодження документа.

 

18. Змінний реквізит, який містить інформацію про подальшу роботу з документом – це:

а) гриф погодження;

б) резолюція;

в) підтвердження;

г) гриф затвердження.

19. Сукупність послідовно об’єднаних змістом і побудованих за правилами мовної системи речень – це:

а) документ;

б) текст документа;

в) назва виду документа;

г) абзац.

 

20. Від першої особи пишуться такі документи:

а) протокол;

б) заява;

в) автобіографія;

г) довідка;

ґ) доповідні та пояснювальні записки;

д) накази;

е) характеристика.

 

21. Документи щодо особового складу – це:

а) документи, у яких фіксуються угоди між сторонами про встановлення ділових відносин, пов’язаних із господарською діяльністю, і які регулюють ці відносини;

б) документи, пов’язані з процесом зарахування особи на роботу, визначенням і забезпеченням її прав та обов’язків, що регламентуються законодавством України, звільненням працівника;

в) угоди між особами, що наймаються на роботу, та керівниками підприємств (установ, організацій), за якими працівники зобов’язуються виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а керівник підприємства або уповноважений ним орган зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату й забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбаченої законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

 

22. Заява – це:

а) документ, у якому особа (установа) висловлює свої думки щодо методів поліпшення діяльності державних органів, громадських установ, організацій;

б) документ, адресований установі чи вповноваженій особі, в якому викладається певне прохання з його коротким обґрунтуванням;

в) документ, у якому особа (установа) вказує на порушення її прав та інтересів з боку іншої особи (установи) і пропонує вжити належних заходів для ліквідації такого порушення.

23. Особиста заява оформляється:

а) від руки на бланку установи;

б) машинописом на бланку установи;

в) від руки в одному примірнику;

г) від руки у двох примірниках.

 

24. У складній заяві зазначається:

а) перелік документів, які додаються до заяви з метою підтвердження правомірності висловленого у ній прохання;

б) гриф обмеженого доступу до документа;

в) відмітка про засвідчення копій.

 

25. Характеристика – це:

а) документ, у якому в офіційній формі викладено громадську думку про працівника як члена колективу і який складається на його вимогу або письмовий запит іншої установи для подання до цієї установи;

б) документ, у якому подаються короткі відомості про навчання, трудову діяльність та професійні успіхи й досягнення особи, яка його складає;

в) документ, у якому коротко викладаються особисті, освітні, професійні відомості про особу.

 

26. За походженням характеристика – це:

а) стандартний документ;

б) офіційний документ;

в) особистий документ.

 

27. Відомості про особу, якій видається характеристика, викладаються:

а) у хронологічній послідовності;

б) у будь-якій послідовності;

в) у послідовності, що зумовлюється ступенем важливості тієї чи іншої інформації.

 

28. У тексті резюме зазначають такі відомості:

а) мета складання документа;

б) розмір заробітної плати;

в) моральні якості особи;

г) досвід роботи;

ґ) освіта;

д) перебування за кордоном;

е) знання мов;

є) наявність водійських прав.

 

29. Враховуючи те, що у фірмах, агенціях, установах зазвичай здійснюється комп’ютерне вивчення резюме, слід дотримуватися таких правил:

а) намагатися вживати якомога більше дієслів, прислівників і прикметників;

б) намагатися не вживати особові займенники;

в) обов’язково надсилати фотокартку;

г) для кожного конкретного конкурсу складати окреме резюме;

ґ) надавати перевагу іменниками, що є назвами посад, професійним термінам.

 

30. Автобіографія – це:

а) документ, що фіксує відомості про трудову діяльність робітників, службовців;

б) обов’язковий документ особової справи працівників установ, організацій, у якому фіксуються автобіографічні відомості, оформлені шляхом фіксації їх у таблицях;

в) обов’язків документ особової справи, у якому особа повідомляє основні факти своєї біографії.

 

31. Інформація про факти, події викладається в автобіографії:

а) у послідовності, що зумовлюється ступенем важливості певної інформації для особи, якій видається цей документ;

б) у хронологічній послідовності;

в) у послідовності, що зумовлюється ступенем важливості тієї чи іншої інформації.

 

32. У тексті автобіографії зазначаються:

а) ініціали та прізвище особи;

б) рік народження;

в) прізвище, ім'я, по батькові;

г) місце народження;

ґ) відомості про навчання;

д) відомості про членів родини, які перебували за кордоном;

е) відомості про моральні якості особи;

є) відомості про трудову діяльність;

ж) короткі відомості про склад сім’ї;

з) дата народження і дата написання автобіографії.

 

33. За формою автобіографія:

а) типовий документ;

б) особистий документ;

в) індивідуальний документ.

 

34. Особовий листок з обліку кадрів заповнюється:

а) під час переведення на іншу посаду;

б) під час звільнення працівника;

в) для участі в певному конкурсі;

г) під час оформлення на роботу.

 

35. Особовий листок з обліку кадрів заповнюється:

а) працівником відділу кадрів машинописним способом;

б) особисто машинописним способом;

в) особисто рукописним способом.

 

36. Трудова книжка – це:

а) обов’язковий документ особової справи працівників установ, організацій, у якому фіксуються автобіографічні відомості, оформлені шляхом фіксації їх у таблицях;

б) документ, у якому зафіксовано відомості про стаж роботи, нагороди, заохочення працівника;

в) основний документ з обліку особового складу на підприємстві, у якому зазначаються паспортні дані особи, дані про загальний і безперервний стаж роботи, переміщення працівника, про останнє місце роботи, дату й причину звільнення з останнього місця роботи.

 

37. До трудової книжки заносяться такі відомості:

а) прізвище, ім'я, по батькові працівника;

б) рік народження;

в) про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення;

г) про стягнення;

ґ) про заохочення та нагороди;

д) дата народження.

 

38. Наказ щодо особового складу – це:

а) розпорядчий документ, метою укладання якого є оформлення призначення, переміщення, звільнення працівника, відпустка, різні заохочення, нагороди, стягнення;

б) правовий акт, що його видає керівник підприємства (структурного підрозділу) у межах своєї компетенції для вирішення основних та оперативних завдань, які поставлено перед підприємством;

в) розпорядчий документ, який створюють на підприємствах переважно з питань інформаційно-методичного характеру, а також для організації виконання наказів, інструкцій, інших актів органів управління.

 

39. У розпорядчій частині наказу щодо особового складу зазначається:

а) прізвище, ім'я, по батькові особи, на яку поширюється дія наказу;

б) назва відповідної посади;

в) дата зарахування, переведення, звільнення;

г) дата підписання наказу;

ґ) термін, на який зараховується особа на певну посаду;

д) підстави зарахування, переведення, звільнення;

е) умови зарахування, переведення, звільнення.

 

40. Логічні елементи тексту наказів щодо особового складу розташовуються:

а) у прямому порядку;

б) у зворотному порядку.

ТЕСТ 2

 

1. Поширений вид документації, один із способів обміну інформацією, основний засіб встановлення офіційних, службових контактів між підприємствами, організаціями тощо

а) договір;

б) заява;

в) службовий лист.

 

2. За кількістю адресатів розрізняють службові листи:

а) звичайні та колективні;

б) такі, що потребують відповіді, і такі, що не потребують відповіді;

в) звичайні, циркулярні та колективні.

 

3. За функціональними ознаками службові листи поділяють на:

а) звичайні, циркулярні й колективні;

б) такі, що потребують відповіді, й такі, що не потребують відповіді;

в) секретні й несекретні.

 

4. Службовий лист містить такі реквізити:

а) печатка, гриф затвердження, місце укладання чи видання;

б) гриф узгодження, візи;

в) Державний герб, емблема організації, зображення державних нагород, код організації, індекс підприємства зв’язку.

 

5. На бланках дату листа ставлять:

а) ліворуч угорі на спеціально відведеному для цього місці;

б) праворуч угорі на спеціально відведеному для цього місці;

в) унизу під текстом на спеціально відведеному для цього місці.

6. Для здійснення розрахунково-грошових операцій на бланках листів необхідно розмістити:

а) печатку підприємства, організації, установи тощо;

б) номер розрахункового рахунка у відділенні банку;

в) гриф затвердження, гриф узгодження з вищими установами.

 

7. Якщо лист адресовано установі, поштову адресу вказують:

а) після назви установи, структурного підрозділу й прізвища службової особи;

б) перед назвою установи, структурного підрозділу й прізвища службової особи;

в) після реквізита підпис.

 

8. На конверті повторюють адресу отримувача листа, починаючи:

а) «Кому», а потім указують «Куди»;

б) «Куди», а потім зазначають «Кому»;

в) у будь-якій послідовності.

 

9. Підписує службовий лист переважно:

а) особа, яка його підготувала;

б) особа, відповідальна за його виконання;

в) керівник установи, його заступник чи керівник структурного підрозділу.

 

10. Починати листа необхідно з:

а) викладення аргументованих вимог адресанта;

б) ввічливої форми звертання;

в) опису фактів та подій.

 

11. Текст листа складається з:

а) двох частин: доведення та пропозицій;

б) трьох частин: висновки, доведення, пропозиції;

в) двох частин: опису фактів або подій, висновків та пропозицій.

 

12. Постскриптум можливий лише за умови:

а) якщо необхідно зазначити підставу, що спричинила появу цього документа;

б) якщо необхідно зазначити додатки до листа;

в) якщо після написання листа сталася подія, про яку адресант неодмінно має повідомити адресата.

 

13. Службові листа оформляють:

а) на аркуші паперу формату А5;

б) на аркуші паперу формату А3;

в) на аркуші паперу формату А4 та А3.

 

14. Для зручності з обох боків сторінки залишають поля:

а) ліве - 20 мм, праве - 10 мм, верхнє - 15 мм, нижнє - 20 мм;

б) ліве - 25 мм, праве - 10 мм, верхнє - 20 мм, нижнє - 15 мм;

в) ліве - 30 мм, праве - не менше 8 мм, верхнє - 20 мм, нижнє - 16-19 мм.

 

15. Типовий абзац має частини:

а) вступ, основна частина, висновки;

б) зачин, фраза, коментарі;

в) основна частина, висновки та пропозиції.

 

16. Правила ввічливості вимагають відповісти на одержаний лист протягом:

а) 7-10 днів;

б) 6-7 днів;

в) 8 днів.

 

17. Службовий лист, у якому йдеться про зміну адреси чи назви установи (фірми, організації), відкриття філії, початок виробництва тощо, називають:

а) лист-підтвердження;

б) лист-попередження;

в) лист-повідомлення.

18. Службовий лист, яким запевняють оплату певних послуг, виконаної роботи, наданої житлової площі, якісне виконання роботи, називають:

а) лист-підтвердження;

б) гарантійний лист;

в) лист-повідомлення.

 

19. Різновидом комерційного листа, що містить прохання надати докладну інформацію про певні товари, послуги або уточнити вже наявну, попередню інформацію про фірму, банк тощо, є:

а) лист-запит;

б) лист-прохання;

в) лист-пропозиція.

 

20. У якому листі обов’язково вказуємо підставу для його складання, назву товару (його марку, якість, модель тощо), умови й термін постачання, умови оплати)?

а) лист-пропозиція;

б) лист-прохання;

в) лист-запит.

 

21. Письмовою пропозицією про постачання товару, яку робить продавець покупцеві, є:

а) лист-пропозиція;

б) оферта;

в) лист-прохання.

 

22. Службовий лист, що додається до основного документа (накладної, рахунка-фактури, каталогу, проспекту, прейскуранта, креслень, буклетів, зразків нових товарів) та інформаційно супроводжує його, називають:

а) гарантійний лист;

б) лист-підтвердження;

в) супровідний лист.

 

23. Службовий лист, у якому йдеться про наближення чи закінчення терміну виконання певних завдань, зобов’язань, проведення заходів, називають:

а) лист-повідомлення;

б) лист-нагадування;

в) лист-вимога.

 

24. Своє невдоволення з приводу порушення умов укладеної угоди, наприклад порушення погоджених термінів постачання товару, невідповідності останнього запропонованим зразкам, незадовільного дизайну чи упакування ви можете висловити у:

а) рекламаційному листі;

б) листі-попередженні;

в) листі-нагадуванні.

 

25. Якщо ви хочете пояснити причини певних порушень або переконливо довести безпідставність скарги стосовно до вас, ви можете скласти:

а) лист-вимогу;

б) лист-відповідь на претензію;

в) лист-пояснення.

 

26. У випадку, якщо ви маєте змогу заручитися підтримкою авторитетної у тій чи інший галузі діяльності особи для участі у конкурсі на заміщення відповідальної посади, здобуття гранту чи стипендії, ви можете звернутися за:

а) лист-запит;

б) рекомендаційним листом;

в) листом-характеристикою.

 

27. У рекомендаційних листах обов’язково необхідно вказати:

а) з якого часу знайомі рекомендований і особа, яка дає рекомендацію, рівень професійної майстерності рекомендованого тощо;

б) повідомити призначення, тобто куди направляється лист;

в) особисті уподобання рекомендованого.

28. На відміну від характеристики рекомендаційний лист:

а) містить підпис відповідальної особи й гербову печатку організації, яка його видала;

б) викладається від третьої особи і складається у двох примірниках;

в) не обов’язково подається з місця роботи; формулюється висновок про рекомендованого.

 

29. У випадку, якщо ви бажаєте висловити вдячність адресатові за надану допомогу, послугу, підтримку, надіслане запрошення тощо, ви складаєте:

а) лист-вдячність;

б) лист-звернення;

в) лист-подяку.

 

30. Якщо ж ви маєте перепросити за невчасне виконання замовлення, спізнення на зустріч, бухгалтерські помилки, порушення умов договору тощо, ви пишите:

а) лист-перепрошення;

б) лист-вибачення;

в) лист-увагу.

31. З нагоди відзначення певних подій - свята, дня народження, ювілею, одруження, обрання на почесну посаду, успішного завершення справи - ви надсилаєте:

а) лист-поздоровлення;

б) лист-увага;

в) лист-вітання.

 

32. Якщо ж ви просите адресата взяти участь у певному заході, ви складаєте:

а) лист-пропозицію;

б) лист-звернення;

в) лист-запрошення.

33. Пропозицію взяти участь у суто ділових заходах (з’їздах, конференціях, форумах, симпозіумах, презентаціях) ви, здебільшого, оформляєте:

а) на художньо оформлених, оздоблених бланках;

б) на фірмових бланках;

в) на будь-якому аркуші паперу.

 

34. Різновид службового листа, у якому викладено запрошення взяти участь у якійсь нараді, конференції, зборах, є:

а) лист-запрошення;

б) лист-пропозиція;

в) повідомлення про захід.

 

35. Документ, який адресується конкретній особі і містить пропозиції взяти участь в події чи заході та оформляється на окремих бланках із цупкого паперу або картону, називається:

а) лист-запрошення;

б) оголошення про майбутню подію;

в) запрошення.

 

36. Потрібна інформація, адресована певному колу зацікавлених осіб, яка за стилем викладу часто наближається до реклами, складає поняття:

а) оголошення;

б) прес-реліз;

в) повідомлення про захід.

 

37. За змістом оголошення поділяються на:

а) повідомлення про майбутню подію та потребу в послугах або можливість їх надання;

б) повідомлення-анонс та повідомлення-резюме;

в) повідомлення про майбутню подію та повідомлення-запрошення.

 

38. Якщо ви бажаєте передати різноманітну інформацію до установ, організацій, фірм за допомогою телекомунікативного зв’язку та принтера, ви скористаєтесь таким документом, як:

а) телефонограма;

б) факс;

в) телеграма.

39. Ви вирішили повідомити засоби масової інформації про важливу для вас подію. Це можна зробити, оформивши документ:

а) лист-повідомлення;

б) лист-звернення;

в) прес-реліз.

 

40. За функціональним призначенням і терміном подання відносно події ці документи поділяються на такі види:

а) звичайні, колективні;

б) анонс, запрошення, інформація та резюме;

в) особисті та офіційні.

 

41. Документ, який є короткою, стислою характеристикою змісту книги, статті, рукопису тощо, називають:

а) рецензією;

б) анотацією;

в) висновком.

 

42. Документ, який є критичним відгуком на художній, науковий або інший твір, що містить зауваження, пропозиції тощо і метою якого є рекомендація твору до друку або захисту, є:

а) анотація;

б) рецензія;

в) висновки.

 

43. Висновки уповноваженої особи (кількох осіб) про наукові роботи, вистави, фільми, представлені на розгляд чи до захисту називають:

а) відгуком;

б) анотацією;

в) рецензією.

 

44. Документ, у якому уповноважені особи, комісія або установа викладають свої зауваження, оцінки, рішення та їх аргументи щодо окремого питання або іншого документа і який передається до вищих органів для розгляду і затвердження, називають:

а) рецензією;

б) відгуком;

в) висновками.

 

45. Науковий або публіцистичний твір невеликого розміру в збірнику, журналі, газеті, який є результатом мисленнєвого процесу, в якому поєднуються аналіз, структурування, формулювання та висловлення думок, є:

а) рефератом;

б) конспектом;

в) статтею.

 

46. Самостійний розділ, параграф, пункт в юридичному документі, описі, словнику тощо називають:

а) рефератом;

б) статтею;

в) конспектом.

 

47. Документ, який є письмовим викладом наукової статті, монографії, результатів наукового дослідження, змісту книги, є:

а) монографією;

б) статтею;

в) рефератом.

 

48. Доповідь на будь-яку тему, написана на основі критичного огляду літератури та інших джерел, складає поняття:

а) стаття;

б) реферат;

в) промова.

 

49. Документ, який є письмовим викладом власних результатів наукового дослідження і який грунтується на критичному огляді бібліографічних джерел, називається:

а) науковою роботою (курсовою, дипломною);

б) статтею;

в) реферат.

 

50. Стислий писаний виклад змісту першоджерела (лекції, виступу, промови, книги, статті тощо) є:

а) стаття;

б) тези;

в) конспект.

 

51. Стисло сформульовані основні положення статті, лекції, доповіді, які подають у вигляді цитат з першоджерела або формулюють власними словами складають поняття:

а) конспект;

б) тези;

в) доповідь.

52. Точна вказівка місця проживання чи перебування кого-небудь або місцезнаходження чого-небудь, складена за певною формою є:

а) візиткою;

б) адресою;

в) повідомленням.

 

53. У випадку, коли ви хочете терміново повідомити адресату певну інформацію телефоном, вам буде у нагоді:

а) телеграма;

б) факс;

в) телефонограма.

 

54. Якщо ж ви хочете негайно втрутитися в певну справу, терміново інформувати когось про щось і оформити це на спеціальних бланках у двох примірниках, ви оформите:

а) факс;

б) телеграму;

в) лист-розпорядження.

 

55. Телеграми поділяються на:

а) звичайні, термінові, урядові;

б) термінові і нетермінові;

в) звичайні, циркулярні.

 

56. Якщо ви повідомляєте керівника установи, організації про певний факт, подію, виконання окремих завдань, службових доручень, оформляєте:

а) доповідну записку;

б) пояснювальну записку;

в) звіт.

 

57. Доповідні записки поділяються на:

а) особисті та офіційні;

б) рукописні та друковані;

в) внутрішні та зовнішні.

 

58. Коли ж ви маєте намір пояснити ситуацію, що склалася,факти, дії, вчинки (найчастіше порушення дисципліни, невиконання роботи) і робити це на вимогу керівника, складаєте:

а) доповідну записку;

б) пояснювальну записку;

в) звіт.

 

59. Документ, у якому обгрунтовуються мета його створення, структура, зміст, термін дії, функціональне призначення, актуальність і новизна і який є вступною частиною іншого документа (плану, програми, проекту тощо), називається:

а) доповідною запискою;

б) передмовою;

в) пояснювальною запискою.

 

60. Документ інформаційного характеру, що підтверджує факти з життя й діяльності окремих громадян і різні обставини діяльності установ, організацій, підприємств, називається:

а) акт;

б) довідка;

в) протокол.

 

61. Довідка може бути:

а) секретним і несекретним;

б) стандартним та індивідуальним;

в) особистим й службовим.

62. Документ, який визначає точний перелік запланованих до виконання робіт чи заходів, їх послідовність, обсяг, тимчасові координати керівників та конкретних виконавців, є:

а) звіт;

б) наказ;

в) план.

 

63. За терміном виконання плани поділяються на:

а) перспективні, річні, піврічні, квартальні, місячні тощо;

б) тижневі і щоденні;

в) найближчі та перспективні.

 

64. За структурою плани поділяють на:

а) нескладні і складні;

б) прості та складні;

в) односкладові та двоскладові.

 

65. Основний зміст планів викладається у формі:

а) тексту;

б) таблиці;

в) тексту або таблиці.

 

66. Письмове повідомлення про виконання якоїсь роботи за певний період часу є:

а) доповідна записка;

б) пояснювальна записка;

в) звіт.

 

67. Звіти поділяють на:

а) прості та складні;

б) статистичні (цифрові) й текстові;

в) особисті та офіційні.

 

68. Одним з найпоширеніших документів колегіальних органів, у якому фіксують хід і результати проведення зборів, конференцій, засідань, нарад, усі виступи з питань, що розглядаються, і рішення, ухвалені в результаті обговорення є:

а) виступ;

б) доповідь;

в) протокол.

 

69. За обсягом фіксованих даних протоколи поділяються на:

а) прості та складні;

б) статистичні (цифрові) та текстові;

в) стислі, повні та стенографічні.

 

70. У випадку, коли вам необхідно відтворити частину протоколу, потрібну для вирішення окремого питання, ви складаєте:

а) витяг з протоколу;

б) короткий протокол;

в) стислий протокол.

 

71. Документ, який фіксує рішення, постанову і вміщується у кінці протоколу або його пишуть окремо й додають до нього, є:

а) витяг з протоколу;

б) список доданих документів;

в) резолюція.

 

ТЕСТ 3

 

1. Письмова угода двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення господарських взаємовідносин, називається...

а) контрактом, б) дорученням, в) договором.

 

2. Договір підряду – це договір...

а) за яким одна сторона бере на себе повну матеріальну відповідальність за прийняті матеріальні цінності й зобов’язується дотримуватися встановлених договором правил зберігання, обліку, відвантаження, а інша сторона зобов’язується створити нормальні умови праці матеріально відповідальним особам;

б) за яким підприємець-підрядник зобов’язується виконати певний обсяг робіт підприємству-замовнику;

в) що закріплює взаємні права та обов’язки всіх учасників створення асоціацій.

 

3. Документ, за яким організація-постачальник зобов’язується в певні терміни передати організації-покупцеві у власність певну продукцію, а організація-покупець зобов’язується оплатити продукцію за встановленими цінами, називається...

а) договором постачання; б) накладною; в) договором про спільну діяльність

 

4. Договори щодо створення нових форм господарювання – це договори...

а ) що укладаються між двома і більше організаціями для проведення спільних досліджень, будівництва, експлуатації підприємства;

б) які спрямовані на організацію асоціацій, малих підприємств, комерційних банків, орендних підприємств;

в) що укладаються між особою, що наймається на роботу, та керівником установи, організації або уповноваженим ним органом.

 

5. Договір про матеріальну відповідальність – це договір...

а) за яким підприємець-підрядник зобов’язується виконати певний обсяг робіт підприємству-замовнику;

б) що закріплює взаємні права та обов’язки всіх учасників створення асоціацій;

в) за яким одна сторона бере на себе повну матеріальну відповідальність за прийняті матеріальні цінності й зобов’язується дотримуватися встановлених договором правил зберігання, обліку, відвантаження, а інша сторона зобов’язується створити нормальні умови праці матеріально відповідальним особам.

 

6. Договір вважають укладеним, коли...

а) підпис особи, що склала цей документ, завірив керівник установи печаткою і своїм підписом;

б) сторони дійшли згоди з усіх пунктів і відповідно оформили його письмово;

в) документ затвердила вища інстанція або відповідальний керівник установи чи організації.

 

7. Контракт – це...

а) правовий документ, що засвідчує певну домовленість між підприємством, організацією чи установою й працівником про умови спільної виробничої й творчої діяльності;

б) документ, яким регламентуються виробничі стосунки між установою і позаштатним працівником;

в) документ, що фіксує домовленість між двома чи кількома партнерами.

 

8. Сторонами в контракті є...

а) приватні особи й організації та організації;

б) підприємство в особі керівника та працівник;

в) організація-замовник та виконавець.

 

9. Контракт укладають...

а) тільки на певний термін;

б) на період виконання певної роботи;

в) на невизначений термін.

 

10. Документ, яким регламентуються виробничі стосунки між установою і позаштатним працівником, називається...

а) контрактом; б) трудовою угодою; в) установчим договором.

 

11. Документ, у якому сторони визначають розмір і характер внесків, називається...

а) актом; б) договором про спільну діяльність; в) трудовою угодою.

 

12. Трудова угода укладається між...

а) організацією і людиною, яка не працює в цій організації;

б) приватними особами й організацією та організаціями;

в) підприємством в особі керівника та особою, яка наймається на роботу.

 

13. Таблиця це...

а) реєстрація предметів, осіб, документів;

б) документ, який складають у разі приймання-здавання справ, після переобліку, під час проведення випробувань нової техніки, при нещасних випадках, коли здають об’єкти;

в) перелік, зведення статистичних даних або інших відомостей, розташованих у певному порядку й за графами.

 

14. Офіційний документ, який підтверджує факти, події, вчинки, пов’язані з діяльністю установ, підприємств, організацій та окремих осіб, називається...

а) дорученням; б) актом; в) розпискою.

 

15. Текст акта складається з...

а) двох частин: вступної (вказуються підстави для складання цього документа, перелічуються особи, що брали участь у його складанні, а також особи, що були присутні) та констатуючої (викладається мета й завдання, характер проведеної роботи, перелічуються виявлені факти, даються висновки);

б) вступу (вказуються завдання, які було поставлено перед установою), основної частини (опис та аналіз виконаної роботи) та висновків (пропозиції, зауваження, перспективи на майбутнє;

в) двох частин: вступної (вказується дата проведення, зазначаються прізвища та ініціали всіх присутніх) та основної (поділяється на розділи, що відповідають пунктам порядку денного).

 

16. Перелік – це документ, який...

а) дає право на отримання відправлених вантажів чи матеріальних цінностей;

б) перерахування предметів, осіб, об’єктів на які поширюються певні норми і вимоги.

в) використовується для організації операцій купівлі-продажу.

 

17. Документ, що видається установам, організаціям, підприємствам на підтвердження одержання певних матеріальних цінностей і грошей, називається...

а) накладною; б) відомістю; в) квитанцією.

18. Таблиця має такі реквізити:

а) номер, тематичний заголовок, основну частину (містить графи і рядки);

б) номер; тематичний заголовок; заголовну частину; основну частину, що містить графи; примітки, які виносяться в окрему колонку або за межі документа;

в) назва виду документа; підстава, на основі якої видано цей документ; кому і від кого видано документ; позначення кожної графи: а) назва предметів, б) сорт, в) розмір, г) одиниця виміру, д) номенклатурний номер; е) кількість, є) вартість, ж) сума вартості; підпис керівника установи й бухгалтера; дата; хто видав та хто одержав; печатка або штамп установи.

19. Документ експертних комісій, що працюють постійно, спеціально уповноважених осіб або представників організацій, що оформлюється комісією, яку створює керівник установи, організації чи підприємства, - це...

а) акт; б) квитанція; в) протокол.

 

20. Доручення – це...

а) документ, у якому засвідчують той чи інший факт: підтверджують одержання листів, переказів, цінних паперів;

б) письмове повідомлення, за яким організація чи окрема особа надає право іншій особі від її імені здійснювати певні юридичні дії або отримувати матеріальні цінності;

в) документ, який пишуть для підтвердження певних умов, зобов’язань.

 

21. Накладна – це документ...

а) що є різновидом термінового зобов’язання, яке оформляється з метою отримання кредиту за спеціальними позиковими рахунками;

б) що видається установам, організаціям, підприємствам на підтвердження одержання певних матеріальних цінностей і грошей;

в) який дає право на отримання, відправлення вантажів чи матеріальних цінностей.

 

22. Накладна містить такі реквізити:

а) назва виду документа; підстава, на основі якої видано цей документ; кому і від кого видано документ; позначення кожної графи: а) назва предметів, б) сорт, в) розмір, г) одиниця виміру, д) номенклатурний номер; е) кількість, є) вартість, ж) сума вартості; підпис керівника установи й бухгалтера; дата; хто видав та хто одержав; печатка або штамп установи;

б) номер, тематичний заголовок, основну частину (містить графи і рядки);

в) номер; тематичний заголовок; заголовну частину; основну частину, що містить графи; примітки, які виносяться в окрему колонку або за межі документа.

23. Особисті доручення видаються...

а) службовим особам на здійснення операцій, пов’язаних з управлінням майном;

б) окремим особам, які передають свої права іншим особам (право на отримання заробітної плати, поштового переказу та ін.);

в) установам, організаціям, підприємствам на підтвердження одержання певних матеріальних цінностей і грошей.

 

24. Офіційне доручення, що надає повноваження службовій особі на здійснення однотипних вчинків (представництво в органах суду, здійснення транспортних, господарських і банківських операцій у межах певного періоду часу), називається...

а) загальним; б) разовим; в) спеціальним.

 

25. Разове офіційне доручення видається...

а) окремим особам, які передають свої права іншим особам (право на отримання заробітної плати, поштового переказу та ін.);

б) на здійснення одноразових дій (найчастіше це отримання товарно-матеріальних цінностей);

в) службовим особам на здійснення операцій, пов’язаних з управлінням майном.

 

26. Реквізити особистого доручення:

а) назва виду документа; текст; дата; підпис особи, яка склала доручення; завірення підпису;

б) штамп; номер; дата; назва виду документа; текст; зразок підпису особи, якій видано документ; підпис керівника установи; печатка;

в) номер, тематичний заголовок, основна частина (містить графи і рядки).

 

27. Письмове підтвердження певної дії, яка мала місце, - передавання і отримання документів, товарів, грошей, матеріальних цінностей називається...

а) заявою-зобов’язанням; б) розпискою; в) відомістю.

 

28. Загальне офіційне доручення – це доручення...

а) що надає право здійснення операцій, пов’язаних з управлінням майном;

б) що надає повноваження службовій особі на здійснення однотипних вчинків (представництво в органах суду, здійснення транспортних, господарських і банківських операцій у межах певного періоду часу);

в) яке видається на здійснення одноразових дій (найчастіше це отримання товарно-матеріальних цінностей).

 

29. Розписка має такі реквізити:

а) прізвище, ім’я, по батькові того, хто пише цей документ;

посада, прізвище, ім’я, по батькові того, кому видається цей документ;

у чому конкретно дається (слід зазначити точне найменування матеріальних цінностей, предметів); дата й підпис того, хто отримує цінності;

б) штамп; номер; дата; назва виду документа; текст; зразок підпису особи, якій видано документ; підпис керівника установи; печатка;

в) назва виду документа; підстава, на основі якої видано цей документ; кому і від кого видано документ; позначення кожної графи: а) назва предметів, б) сорт, в) розмір, г) одиниця виміру, д) номенклатурний номер; е) кількість, є) вартість, ж) сума вартості; підпис керівника установи й бухгалтера; дата; хто видав та хто одержав; печатка або штамп установи.

 

30. Акти прийому-передання, обстеження чи ревізії набувають юридичної сили лише після того, як...

а) підпис особи, що склала цей документ, завірив керівник установи печаткою і своїм підписом;

б) документ затвердила вища інстанція або відповідальний керівник установи чи організації;

в) сторони дійшли згоди з усіх пунктів і відповідно оформили його письмово.

ТЕСТ 4

 

І. Правопис м’якого знака

 

  А Б В
1. громадянство громадяньство громадянсьтво
2. роскіш розкіш розкішь
3. ріднюсінкий ріднюсінький рідьнюсінький
4. тьмяний тмяний тьм’яний
5. сільский сілський сільський
6. бадьорість бадьорісьть бадьорісьт
7. п’ятьдесят п’ятьдесять п’ятдесят
8. український україньский українский
9. дончин доньчин доньчинь
10. пилність пильність пильніст

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.125 сек.)