АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

ІІ. Правопис слів іншомовного походження

Читайте также:
  1. II. Правопис апострофа
  2. IX. Правопис відмінкових закінчень
  3. VIII. Правопис власних назв
  4. Автоматическая проверка правописания
  5. Диктант как один из основных видов работы при обучении правописанию
  6. І. Правопис власне українських слів.
  7. І. Правопис м’якого знака
  8. На місці крапок, де потрібно, поставте пропущені букви. Поясніть правопис слів.
  9. Правопис прізвищ
  10. Правопис слів іншомовного походження.
  11. Правописание наречий через дефис

Правопис голосних и, і, ї.

Ї пишеться:

після голосного: архаїзм, наївний.

И пишеться:

- в загальних назвах після приголосних д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р (правило дев’ятки: Де Ти З’їСи Цю ЧаШу ЖиРу) перед наступним приголосним: директор, позиція, силует;

У всіх інших випадках пишеться І: біологія, ідея, діалектика.

2. Правопис голосних е, є.

Е пишеться:

- після твердих приголосних: лекція, декан.

- на початку слова: екзамен, енциклопедія;

- після голосних (крім і): дует, аеропорт.

Є пишеться:

коли іншомовний Е вимовляється як звукосполучення й+е: єнот,

- після апострофа, м'якого знака, е, і, й: бар'єр, інтер'єр, реєстр, абітурієнт, вольєр (але проект, проекція).

3. Подвоєння приголосних. Подвоєння не зберігається у запозичених словах загальних назвах: група, клас. Винятками є слова типу тонна, ванна, манна, брутто, нетто, вілла, булла.

Подвоєння зберігається

– при збігу однакових приголосних префікса та кореня: сюрреалізм, інновація.

– у власних назвах та похідних формах подвоєння теж зберігається Марокко, марокканець, Шиллер, шиллерівський.

4. Апостроф у іншомовних словах пишеться після б, п, в, м, ф, а також р (при позначенні роздільної вимови), г, к, х, ж, ч, ш перед я, ю, е, ї: миш’як, Руж’є, Рив’єра, комп’ютер; а також після префыксыв перед я, ю, е, ї: ад’ютант. У всіх інших випадках при роздільній вимові пишеться Ь: бульйон.

ОСНОВНІ ПРАВИЛА ГРАМАТИКИ

І. ІМЕННИК

І.1.ПОДІЛ ІМЕННИКІВ НА ВІДМІНИ

І відміна чоловічого, жіночого, спільного роду з закінченнями -а, -я густина, Микола, брунька
ІІ відміна   чоловічого роду із закінченнями –о та нульовим, середнього роду із закінченнями -о, -е, -я мозок, плесно, кільце, окістя
ІІІ відм. жіночого роду з нульовим закінченням радість, волоть
IVвідміна середнього роду на -а, -я, що при відмінюванні набувають суфіксів -ат, -ят, -ен. кошеня (кошеняти) ім’я (імені)

Не мають відміни невідмінювані іменники, наприклад: шосе, колібрі, кенгуру, поні, а також такі, що вживаються тільки в множині: канікули.

І.2. ПОДІЛ ІМЕННИКІВ НА ГРУПИ

Тверда группа Основа закінчується на твердий нешиплячий приголосний суглоб, м’яз, кінцівка
М’яка група Основа закінчується на м’який приголосний дихання, чуття, передсердя
Мішана группа Основа закінчується на твердий шиплячий приголосний межа, кліщ, леміш

Винятки:

– іменники середнього роду з закінченням -е (поле, море, серце й подібні) за традицією належать не до твердої, а до м’якої групи;

– слова, основа яких закінчується на подовжений шиплячий (обличчя, роздоріжжя, збіжжя й подібні) належать не до мішаної, а до м’якої групи.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)