Правопис прізвищ

1) У рос. прізвищах ё передається йо на початку слова та в середені після голосних, а також після твердих пригол. Н.: Йотов, Майоров, Соловйов;

2)якщо ё означає звук о після м'якого приголосного, тоді пишеться сполучення ьо. Н.: Синьов, Пушкарьов;

3) під наголосом після шиплячих ж, ч, ш, щ та ц пишеться о. Н.: Чижов, Свящов. У ненаголошеній позиції пишеться е. Н.: Горячев, Коришев,

4) російська літера е після приголосних передається в укр. мові літерою е. Н.: Мельник, Вербицький. Але звук е в рос. прізвищах, що відповідає укр. і, передається буквою є. Н.: Бєлкін, Бєляєв;

5) російська літера и в основах прізвищ на початку слова та після приголосних передається літерою і. Н.: Івко, Нікітін, Фірсова. Після шиплячих ж, ч, ш, щ завжди пишеться и. Н.: Живков, Чигрін, Щиглов;

6) російська літера и у середині слів після голосних, апострофа та м'якого знака передається через ї. Н.: Руїн, Ільїн, Переїденко;

7) російський звук ы завжди передається літерою и. Н.: Фортали, Черниш,

8) Літера и пишеться в прізвищах, утворених від імен та коренів, спільних для української і російської мов. Н.: Мироненко, Сидоров, Тихонов, Винокур;

9) російський суфікс -ев, -еев передається через є після приголосних (за винятком шиплячих, р та ц). Н.: Андреєв, Федосєєв; Медведєв, Пахарев, Мальцев, Хомічев;

10) у префіксі при- завжди пишеться и. Н.: Приходько, Присяжнюк,;

11) у суфіксах -ич, -ик пишеться и. Н.: Пашкевич, Зінкевич, Цилюрик,

12) слов'янські прізвища пишуться з ь у суфіксах -ськ, -цьк, -зьк. Н.: Вишневецький, Новицький,Саврицький.

Синтаксичні особливості ділових паперів

Ділові папери мають специфічний синтаксис. Здебільшого це прямий порядок слів з узгодженими й неузгодженими означеннями. Вставні слова, які пояснюють окремі поняття чи систематизують виклад, переважно стоять на початку речення. Щодо структури речень ділових паперів, то майже всі присудки вживаються в теперішньому часі

Синтаксис ділової документації відзначається ще й уживанням інфінітивних конструкцій. Наприклад, створити комісію з національних питань, відкликати працівників тощо.

Важливою ознакою ділових паперів є й часте використання дієприкметникових і дієприслівникових зворотів, що надають діловим документам стислості: потемнілі від часу, закінчивши роботу, читаючи документи.

Специфіку синтаксису визначає й стислість викладу інформації. Найчастіше надається перевага простим реченням. Якщо ж використовуються складні, то вони невеликі: одне - два підрядних чи дієприкметниковий, дієприслівниковий звороти.

Поиск по сайту: