АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Політична концепція Руссо

Читайте также:
  1. З КУРСУ «ПОЛІТИЧНА РЕГІОНАЛІСТИКА»
  2. Змістовий модуль 1. Політична система ФРН.
  3. Зовнішньополітична діяльність Української Держави П. Скоропадського
  4. Зовнішньополітична діяльність УРСР
  5. Зовнішньополітична діяльність УРСР.
  6. Концепция Ж -Ж Руссо.
  7. Концепція адаптованої DOTS-стратегії в Україні
  8. Концепція вартості грошей у часі
  9. Концепція громадянського виховання
  10. Концепція обмежених ефектів
  11. Концепція побудови і основні компоненти системи Галактика ERP.
  12. Концепція політичного реалізму

Принципово вважається, що Руссо є автором ідеї концепції народного суверенітету. Заперечує концепцію Бадена.

Вибудовує власну, неповторну цілісну концепцію держави і влади. Виходить з концепції природного стану, який для нього є абстрактним (а не історичним періодом з життя людини). Відновити його повну картину неможливо на його думку. Але в цій абстракції всі люди вільні і рівні між собою. Нерівність — продукт соціальних відносин.. Уникав відповіді як бути з природною нерівністю. Свідомо змальовував цей час як час золотого віку, де люди жили в гармонії з природою, один з одним.

Такий дит стан людини не міг тривати вічно, людина розвивала розум і, виникла нерівність.

Той період, який заяв, що це має, - стало початком соціальної і суспільної нерівності, з'явився соціальний конфлікт, майнову нерівність виклик влада і держава, яку уособлюють саме ті, які говорять “це моє”. Відповідь в так ум породжує питання про держ і нав'язаний суспільству суспільний договір на користь меншості за рахунок більшості. Багат переконан бідних у потребі держ змови. Відповідно така державна влада в ній знах.

Дитинство — додержавний стан.

Юність — держава на основі суспільних договорів, де прав баг.

Зрілість — криза повноваг їх розпад.

Пород з демократії — аристократія — олігархія — монархія — тиранія, яка стає неминучим результатом розвитку. Тут історичний засування держави.тут ця держ приводить людину справжньої рівності перед тиранією, залишиться усунути тирана і стати справді вільними, той несправедливий суспільний договір повин розірвати і утворити склад інш шого справедливого договору.

Народ повстає, усуває тирана, укласти новий суспільний договір — договір рівних між собою громадян, які свідомо і добровільно утворюютьдержаву, де де кожний громадянин має 2 голос і утворює одне колективне “ми”, чи колективне “я”. Промисловість переживає трансформацію. Шляхом проведення загальних зборів, де кожному належить 1 голос і держ склад із скіл людей, спільно взяли участь у утворенні. Після того, як усі громадяни волевияв, кожен є невід'ємно. Половиною цілого, яке створ держ і називається народом.

Наод — середні громадяни, які підтримки і утвор держави (концепція політичної нації).

З точки зору тогочасної політичної теоретичної ідеї, нар сув була і революції. Носієм влади суверен і розпор влади є виключно народ. Сув народ є повний і невідчужуваний.

Таким чином, якщо держ заснов на доб згоді гром, то тільки така держ може назив легітимною.

Проте, вступ в спільноту гром віддає їй свою природну свободу і рівність, а держава гарантує права. Громад всі беззастережно винятку стай вільн і відпов ними же створені права.

Руссо не зупинився на концепції права рівності громадян і вважав, що цього недостатку вона нерозв'язала засад хибного сусп.

Вона повинна поширювати правову рівність на соціальну і майнову.

Часом Руссо звинувачували у підтримці комуністичних поглядів. Він не виступав проти власності, виступав за трудову власність.

Таким чином всі громадяни повинні мати рівний доступ до влади і ресурсів, а не ліквід її.

Кожен громадянин свою частку приватизованої власності — ідеї середнього класу.

Держава, яка заст згод правил. Сусп дог повинна керувати волею громадянина. А яка ж воля має бути — кожний громадянин в державі керує приватними інтересами або сукупністю приватних устремлінь всіх громадян. Ві пропонує загальну волю.

ЗВ = ВВ - ПІГ

ВВ — загальний прогноз до безпеки, захисту., яка є інтегрованою формою реалізації суверенної волі народу.

З точки зору забезпечення дії цієї спільної волі Руссо висував низку заперечень.

Приводив інші поводи братися не за основу діяльн держави. Партії і фракції інт повинні відкидати держ. Партії і фракції заборонені, суперечать інтересам суспільства в цілому, намагаються видати власні партикулярні інтереси за загальнодержавні.

Таким чином конкуренція між окремими франц, групами, сусп ін.

Намагався розв'язати проблеми взаємин громадянина і держави. Держава не повинна покладати на громадянина обов'язки, які не мають користі. Сув нічого не мож нав'язати громадянину лише тому, що сув складається з гром і партії сув вже врахував те, що суперечить іншим докорінним інтересам, не пов'язаним.

Сам же суверен (політичний орг народу) необмежений ніяким законом. Якщо народ користується повні суверена, він має право змінити закон і скасувати його.

Держава (народ) має право розпоряджатися життям і смертю громадян. Люд нар живе в держ, користується її благами, отже вона все має від держави, то чому вона не має права забрати її життя.. Раз держава править відповідно до суспільної волі, права окремих громадян немає смислу захищати, бо вони вже є складовою, ні на рівні закону, ні.

Навпаки, треба звертати увагу на примушення громадян до виконання волі суспільства, до якого він належить. Громадянин має бути, якщо відповід., то застосовує апарат примусу Дорослі чоловіки уч заг зб.

За умов проведення державного устрою інші форми державної влади не існує крім республіки.

Але форма політичного права чи режиму можуть відрізнятися, варіювати, у оптимальній формі виконавчої влади.

В період між зборами парламенту може визначатись, яка форма правління є найкращою.

Говорячи про географічний детермінізм — об'єктивні параметри розвитку держави (велика держава вимушена орг як монархія, середній розмір — аристократ, маленька держава швейцарські кантони — демократична).

Народ в будь-якому випадку залишить всю повноту влади за собою, може скликати загальні збори в любий момент. І обговорити будь-яке питання.

ñ Народ якщо не довіряє має право позбавити повноваж і смертн кари.

ñ Народ може змінювати і інстит форми держа — форму правління.

ñ Розірвання суспільного договору.

 

 


Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)