Розподіл та порядок надання житла у будинках державного та комунального житлових фондів

Згідно з п. 5 ст. 12, статтями 31 і 43 ЖК жилі приміщення в будинках державного і комунального житлового фонду надаються громадянам у встановленому законодавством порядку, в тому числі з додержанням черговості. Сама по собі участь громадян за договором із підприємством (установою, організацією) у будівництві жилого будинку, внесення коштів на його закінчення не може бути підставою для позачергового надання жилого приміщення, якщо законодавством не передбачено першочергове або позачергове надання жилого приміщення даній категорії громадян.

Громадянам, які перебувають на квартирному обліку, житлові приміщення надаються в порядку загальної черги, крім осіб, що мають право першочергового або позачергового одержання житлових приміщень.

Відповідно до чинного законодавства (ст. 45 ЖК, ст. 12 Закону України «Про житловий фонд соціального призначення») у першу чергу житлові приміщення надаються, зокрема: 1) учасники бойових дій та особи, прирівняні до них законом, а з них учасники бойових дій, які дістали поранення, контузію або каліцтво під час участі в бойових діях чи при виконанні обов'язків військової служби, - протягом двох років із дня взяття на соціальний квартирний облік;

2) учасники війни та особи, прирівняні до них законом;

3) інваліди І і II груп;

4) особи, які мають особливі заслуги та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною;

5) Герої України, Герої Радянського Союзу, Герої Соціалістичної Праці, а також особи, нагороджені орденами Слави, Трудової Слави, «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР» усіх трьох ступенів, чотирма і більше медалями «За відвагу»;

6) колишні неповнолітні (яким на момент ув'язнення не виповнилося 16 років) в'язні концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, створених фашистською Німеччиною та її союзниками в період Великої Вітчизняної війни та Другої світової війни, а також діти, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків;

7) колишні в'язні концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання в період Великої Вітчизняної війни та Другої світової війни; особи, які були насильно вивезені на примусові роботи на територію Німеччини або її союзників, що перебували у стані війни з колишнім Союзом РСР, або на території окупованих Німеччиною інших держав; діти партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога, яких у зв'язку з патріотичною діяльністю їх батьків було піддано репресіям, фізичним розправам, гонінням;

8) особи, реабілітовані відповідно до Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» від 17 квітня 1991 р.;

9) громадяни, які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань за переліком, що затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я;

10) сім'ї та одинокі матері й батьки, які мають трьох і більше дітей, а також у разі народження близнюків;

11) сім'ї, які мають дитину-інваліда віком до 18 років або інваліда з дитинства І чи II групи;

12) звільнені в запас або у відставку офіцери і військовослужбовці Збройних Сил України та інших військових формувань, що створюються Верховною Радою України, які проходили службу за контрактом або перебували на кадровій військовій службі;

13) сім'ї осіб, які загинули під час виконання службових чи громадських обов'язків (у тому числі під час рятування життя людини) або на виробництві;

14) особи, які одержали на виробництві травму або професійне захворювання, у зв'язку з чим не можуть проживати в одній кімнаті з іншими особами;

15) молоді сім'ї, в яких вік чоловіка та дружини не перевищує 35 років, або неповні сім'ї, в яких мати (батько) віком до 35 років, одинокі молоді громадяни віком до 35 років та молоді вчені віком до 35 років;

16) сім'ї з неповнолітніми дітьми;

17) вагітні жінки;

18) особи, які втратили працездатність;

19) пенсіонери.

Згідно зі ст. 46 ЖК, ст. 11 Закону України «Про житловий фонд соціального призначення» право на отримання житла поза чергою мають: 1) інваліди війни та особи, прирівняні до них законом, - протягом двох років з дня взяття на соціальний квартирний облік, а з них інваліди І групи з числа учасників бойових дій на території інших держав - протягом року;

2) особи, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», - протягом двох років з дня взяття на соціальний квартирний облік;

3) колишні малолітні (яким на момент ув'язнення не виповнилося 14 років) в'язні концентраційних таборів, ^етто та інших місць примусового тримання, які визнані інвалідами за загальним захворюванням, трудового каліцтва та з інших причин;

4) дружини (чоловіки) померлих жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя інвалідами за загальним захворюванням, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге;

5) особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) — ротягом року з дня взяття на соціальний квартирний облік;

6) особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 2);

7) діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, після завершення перебування у відповідних закладах для таких дітей, дитячому будинку сімейного типу, прийомній сім'ї або завершення терміну піклування над такими дітьми та в разі відсутності в таких дітей права на житло, а також особи з їх числа при завершенні ними строкової служби у Збройних Силах України або при поверненні їх з установ, які виконують покарання у виді позбавлення волі, - потягом місяця;

8) діти-інваліди, які не мають батьків або батьки яких позбавлені батьківських прав і які проживають в установах соціального захисту населення, після досягнення повноліття;

9) громадяни, не законно засуджені і згодом реабілітовані, в разі неможливості повернення жилого приміщення, займаного ними раніше;

10) громадяни, житло яких визнане в установленому порядку непридатним для проживання або не підлягає ремонту та реконструкції;

11) громадяни, з якими органом місцевого самоврядування було розірвано договір найму соціального житла на підставі, визначеній Законом «Про житловий фонд соціального призначення», але протягом наступних трьох років із дня розірвання договору у них знов виникло таке право.

Жиле приміщення, що надається громадянам для проживання, має бути благоустроєним відповідно до умов даного населеного пункту, відповідати встановленим санітарним і технічним вимогам. Жиле приміщення, шо надається громадянину, який перебуває на квартирному обліку або в списку позачерговиків, не обов'язково повинно знаходитися у новому побудованому будинку. Може бути надане жиле приміщення, що звільнилося, якщо воно відповідає встановленим вимогам.

Жиле приміщення надається громадянинові на всіх членів сім'ї, які перебувають разом із ним на квартирному обліку, а також на дітей, що народилися після взяття його на облік, і на дружину, яка пізніше вселилася на жилу площу, зайняту подружжям, що перебуває на обліку. Якщо вселення дружини на жилу площу подружжя, що перебуває на квартирному обліку, неможливе, жиле приміщення надається на подружжя, крім випадків, коли дружина, яка окремо проживає в даному населеному пункті чи в приміській зоні, не потребує поліпшення житлових умов.

Жиле приміщення надається громадянам у межах 13,65 м2 жилої площі на одну особу, але не менше рівня середньої забезпеченості громадян жилою площею в даному населеному пункті. При цьому враховується жила площа у жилому будинку (квартирі), що перебуває у приватній власності громадян.

Поиск по сайту: