Естетична свідомість

Естетична свідомість – це форма суспільної свідомості, що відображає закономірності переживального відношення людини до світу з позицій суспільного ідеалу. Предметом естетичної свідомості є творення та переживання виразних форм дійсності. Передумовою естетичної свідомості є емоційне реагування на світ.

До структури естетичної свідомості належать:

1) Естетичне почуття – це безпосереднє емоційне переживання людиною здатності відношення до виразних виявів дійсності та закріплення цієї здатності у різних видах естетичної діяльності. Естетичні почуття активізують процес взаємодії людини зі світом, вибираючи з нього небайдужі предмети і концентруючи інші духовні здатності на вирізненні якостей об’єкта. Естетичне почуття – це складний синтез зовнішніх і внутрішніх почуттів. Зовнішні почуття – зір, слух, дотик, смак, нюх; внутрішні – любов, колективізм, ненависть, дружба, відданість. Виникнення і розвиток естетичних почуттів – результат всієї соціальної історії людства. Тільки завдяки різноманітним формам діяльності розвиваються «музичне» вухо, око, що відчуває форму краси, – тобто такі почуття, які здатні до людської насолоди, до повноцінного сприймання і переживання мистецького твору.

2) Естетичне сприйняття – це безпосереднє емоційне переживання індивідом свого естетичного відношення до дійсності; процес духовно-культурного засвоєння особистістю того, що має загальнолюдську (естетичну) значущість для неї. В процесі естетичного сприйняття із безлічі явищ, що відкриваються в даний момент органам чуттів, суб’єкт відбирає ті, котрі відповідають його духовно-практичним установкам та естетичному смаку. Фундаментом естетичного сприйняття є естетичне почуття.

3) Естетичне враження – здатність закріплювати в свідомості, запам’ятовувати естетичні контакти і оцінювати їх поза ситуацією самого контакту. Естетичні враження утворюють естетичний досвід людини і беруть участь у виникненні асоціацій. Вони відіграють особливо важливу роль в художній творчості.

4) Естетичний смак – це здатність людини залежно від почуття задоволення або незадоволення сприймати та оцінювати міру естетичної довершеності предметного світу та духовних феноменів. Естетичний смак притаманний лише людині; є індивідуальним, проте належить до суспільної сфери. Він не є вродженою здатністю людини. Це соціальна здатність, яка формується у процесі виховання й освіти людини. Людина, яка має естетичний смак, вирізняється певною завершеністю, цілісністю, тобто є не просто індивідом, а особистістю. Естетичний смак є своєрідним почуттям міри, вмінням знаходити необхідну достатність в особистому ставленні до світу культури і певних цінностей. У сучасній естетичній науці розрізняють художній та естетичний смак.

Художній смак – це передусім уміння аналізувати мистецтво та його витвори. Він формується лише через спілкування зі світом мистецтва і значною мірою визначається художньою освітою, тобто знанням історії мистецтва, знайомством з літературно-художньою критикою.

Естетичний і художній смаки не залишаються незмінними. Із віком, рівнем освіти та досвідом кожна людина може збагачувати свій смак. Він може набувати нових орієнтирів, певної динаміки розвитку або, навпаки, консервуватися. Широко освічена, художньо вихована людина, як правило, володіє певною терпимістю до думки іншої людини, навіть тоді, коли переконана, що ця думка помилкова.

5) Естетичний ідеал – це конкретно-чуттєве уявлення про прекрасне у його найвищому прояві. У ньому переплетені такі компоненти, як уявлення про належне, бажане і дійсно існуюче, суперечності життя і шляхи їх подолання. Зміст естетичного ідеалу сприймається у чуттєвих формах і переживається як особистісно значуще. Естетичний ідеал має конкретно-історичний характер, тому ідеали різних епох змістовно відрізняються. Метою естетичного ідеалу є вдосконалення дійсності за законами краси. Естетичний ідеал дістає найбільш яскраве вираження у мистецтві, яке відтворює і активно формує уявлення про досконале, характерне для певного часу.

6) Естетична теорія – це комплекс поглядів, уявлень, ідей про природу та сутність чуттєвості у духовному досвіді людства та відображення закономірностей її прояву у практичному і художньому формуванні.

7) Естетичні погляди – система естетичних концепцій, що визначають естетичну і художню практику людей, а також ціннісні аспекти їх матеріальної і духовної діяльності.

Поиск по сайту: