Стан і процедура обліку основних засобів та їх руху і технічного стану

Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №7 «Основні засоби» до основних засобів належать матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів і послуг, надання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу).

Об'єкт основних засобів визнається як актив тоді, коли існує ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з використанням активу, і його вартість може бути достовірно визначена. Отже згідно Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №7 об'єктом амортизації є вартість основних фондів (окрім вартості землі та незавершених капітальних інвестицій). Нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється підприємством при визнанні цього об'єкту активом (при зарахуванні на балансні призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.

Синтетичний облік основних засобів ведеться на рахунку 10 «Основні засоби», який має субрахунками:

- 101 «Земельні ділянки»,

- 102 «Капітальні витрати на поліпшення земель»,

- 103 «Будинки і споруди»,

- 104 «Машини й обладнання»,

- 105 «Транспортні засоби»,

- 106 «Інструменти, прилади та інвентар»,

- 107 «Робоча і продуктивна худоба»,

- 108 «Багаторічні насадження»,

- 109 «Інші основні засоби».

По дебету рахунка 10 «Основні засоби» відображається надходження основних засобів, а по кредиту - вибуття.

Таблиця 2.2 Кореспонденція рахунків по основних засобах на ТДВ «Хмельницькзалізобетон»:

Аналітичний облік основних засобів ведеться по кожному об'єкту окремо. На ТДВ «Хмельницькзалізобетон»: нарахування амортизації основних фондів проводиться із застосуванням прямолінійного методу, за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується на строк корисного використання об'єкта основних фондів.

Об'єкт основних засобів може бути придбаний в результаті обміну на інший неподібний об'єкт основних засобів, або на подібний об'єкт, який використовується при виробництві продукції та має таку ж саму справедливу вартість.

Щодо переоцінки основних засобів, то вона проводиться за рішенням керівництва та оформлюється наказом підприємства. Основний засіб списується з балансу підприємства у випадку якщо з будь-яких причин основний засіб не відповідає ознакам активу, приймається рішення про його списання, у разі продажу, морального зносу, за договором дарування.

На всі основні засоби нараховується амортизація протягом усього строку корисної експлуатації об'єкта, який визначається самим підприємством з врахуванням таких чинників:

- очікуваної потужності або фізичної продуктивності об'єкта;

- очікуваного фізичного зносу;

- морального зносу.

На ТДВ «Хмельницькзалізобетон» бухгалтер нараховує амортизацію за прямолінійним методом, який базуються на часі використання основних засобів.

За прямолінійним методом вартість об'єкта, що амортизується, рівномірно розподіляється протягом строку його служби. При цьому річна норма та річна сума амортизації залишаються постійними на весь строк корисної служби об'єкта, накопичена амортизація збільшується, а балансова вартість об'єкта зменшується. Розраховується сума амортизаційних відрахувань за формулою:

А= ЗВ - На,

Норма амортизації:

На = 100% / Т = 100% / 60 = 1,6

де, А - річна сума амортизаційних відрахувань;

ЗВ - первісна вартість;

Т - термін корисного використання об'єкта;

На - норма амортизаційних відрахувань.

Крім основних засобів на підприємстві утримуються інші необоротні матеріальні активи.

Активи, призначені для використання протягом періоду більшого за один рік (або операційного циклу, якщо він більше одного року), відносяться до необоротних. Протягом 2010 року в структурі основних фондів ТДВ «Хмельницькзалізобетон» відбулися значні зміни: на 1,2% зменшилась частка машин і обладнання, або на 2,2 тис. грн.

Сума нарахованої за 2010 рік амортизації на ТДВ «Хмельницькзалізо-бетон» становить: - 1,6 тис. грн.

2.3 Процедурні положення аудиту руху основних засобів

До основних засобів належать матеріальні необоротні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів і послуг, надання в оренду, очікуваний строк корисного використання яких більше одного року (або операційний цикл, якщо він довший за один рік). При цьому аудитор керується Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби». Облік основних засобів ведеться на рахунку 10 «Основні засоби», який має дев'ять субрахунків; за дебетом рахунка 10 відображається надходження (придбання) основних засобів, за кредитом - вибуття.

Спочатку аудитору слід впевнитися у правильності організації аналітичного обліку і визначити, чи всі основні засоби підприємства закріплено за матеріально відповідальними особами. Джерелами аудиту операцій з обліку основних засобів є первинні документи на їх надходження, вибуття і внутрішнє переміщення (акти приймання-здавання об'єктів, акти на списання, інвентарна картка, картка обліку руху основних засобів, інвентарний список, розрахунки амортизації), дані аналітичного і синтетичного обліку.

Аудитор перевіряє правильність ведення інвентарних карток індивідуального і групового обліку основних засобів, своєчасне заповнення всіх реквізитів у них. Якщо карток на окремі об'єкти немає, аудитор пропонує керівництву підприємства відновити аналітичний пооб'єктний облік основних засобів. Достовірність даних про наявність і рух основних засобів перевіряють зіставленням суми за інвентарною карткою із сумою, показаною в описі інвентарних карток.

Крім того, встановлюють відповідність даних аналітичного обліку основних засобів їхньому залишку за рахунком 10 «Основні засоби» на відповідні дати. Якщо є розходження між даними аналітичного і синтетичного обліку, то аудитор з'ясовує причини, винних осіб, визначає наслідки (недонарахування або зайве нарахування амортизації) і пропонує усунути недоліки.

Аудитор також перевіряє повноту і своєчасність проведення інвентаризації основних засобів, правильність відображення її результатів у бухгалтерському обліку. Цим самим він з'ясовує, чи можна довіряти результатам проведеної інвентаризації, щоб зменшити аудиторський ризик.

Повноту і своєчасність оприбуткування основних засобів можна визначити шляхом порівняння дати оприбуткування за рахунком 10 «Основні засоби» з датами, вказаними у первинних документах (актах введення в експлуатацію, актах приймання-передання основних засобів тощо).

Аудитом правильності проведення річної інвентаризації основних засобів слід з'ясувати, чи реально відображені в балансі підприємства у статті «Основні засоби» (код рядка 031) їх первісна (балансова) та залишкова (код рядка 030) вартість, а також сума нарахованого зносу. Причому ця сума стосується як власних, так і орендованих основних засобів.

Для відображення в обліку реальної вартості об'єктів основні фонди періодично підлягають індексації, під час якої всі основні фонди оцінюють за відновною вартістю при одночасному встановленні їх зносу.

Переоцінена первинна вартість та знос об'єкта основних засобів визначаються як добуток первісної вартості або зносу та індексу переоцінки. Індекс переоцінки визначається діленням справедливої вартості об'єкта, який переоцінюється, на його залишкову вартість. Сума дооцінки залишкової вартості об'єкта основних засобів відображається у складі додаткового капіталу, а сума уцінки - у складі затрат звітного періоду.

У зв'язку з цим у бухгалтерському обліку записують:

- д-т рахунка 10 «Основні засоби»;

- к-т рахунка 42 «Додатковий капітал» (423 «Дооцінка активів»).

Далі ревізор перевіряє правильність ведення обліку амортизації основних засобів.

Згідно з П(С)БО 7 «Основні засоби» з 1 січня 2000 р. метод амортизації має враховувати форму, в якій економічну вигоду від активу отримує підприємство. Вибір методу амортизації основних засобів підприємство здійснює самостійно. Обрані методи амортизації основних засобів є елементами облікової політики підприємства:

- прямолінійної;

- зменшення залишкової вартості;

- прискореного зменшення залишкової вартості;

- кумулятивної;

- виробничої.

Важливе місце займає перевірка вибуття основних засобів внаслідок ліквідації об'єктів, що стали непридатними через їх старіння і зношеність. Документом на списування основних засобів у всіх випадках вибуття (крім передачі іншим підприємствам) є акт про ліквідацію основних засобів, у якому зазначають причини вибуття, технічний стан, первинну вартість, суму зносу (амортизації), затрати на ліквідацію, найменування і вартість залишків від ліквідації, вартість капітальних ремонтів за час експлуатації, результати ліквідації. При ліквідації основних засобів роблять записи:

- д-т рахунка 131 «Знос основних засобів»; к-т рахунка «Основні засоби»;

- на залишкову вартість основних засобів:

д-т рахунка 972 «Собівартість реалізованих необоротних активів»; к-т рахунка 10 «Основні засоби»;

- при нарахуванні заробітної плати за розбирання об'єкта:

д-т рахунка 972 «Собівартість реалізованих необоротних активів»; к-т рахунка 66 «Розрахунки з оплати праці».

Поиск по сайту: